Тема 10

"...противоправності акції "Вісла" Верховна Рада УРСР розцінює як серйоз­ний крок до виправлення кривд, заподіяних українцям у Польщі... Ми за­суджуємо також страхітливі злочини сталінського режиму проти поляків. Верховна Рада Української РСР висловлює впевненість у тому, що спільни­ми зусиллями українці та поляки подолають наслідки трагічної минувши­ни і започаткують новий етап відносин між нашими народами і державами". Більш детально з коментарями до цих подій можна ознайомитися в посібни­ку "Історія України. Документи. Матеріали" (с. 419—421).

Висвітлюючи процес відбудови промислового потенціалу повоєнної Украї­ни, зверніть увагу на те, якими зусиллями було досягнуто довоєнних показ­ників промисловості, за рахунок яких коштів. Слід згадати, що залишила по собі війна в УРСР. Адже після визволення від фашистів збереглося тільки 19 % довоєнної кількості підприємств; промислове виробництво становило 26 % рівня 1940 p.; загальна сума втрат, яких зазнали населення і господарство республіки, становила 1,2 млрд крб; а головне — найдорожчі втрати — людські. А це, за останніми підрахунками, близько 17 млн осіб. Посуха 1946 р. в Україні й зумовлений нею голод ще більш ускладнили ситуацію.

Питання про голод 1946—1947 pp. обов'язково слід вивчати в контексті подій 1921—1922 і 1932—1933 pp., коли Україна теж була в епіцентрі голо­ду. При цьому рекомендується ознайомитися з літературою та документами і матеріалами, де висвітлюються нові аспекти цієї трагедії. Зокрема, мало­відомою є та обставина, що Декретом радянської влади від 23 лютого 1922 р. передбачалося вилучити з переданого в користування релігійним общинам церковного майна, вироби зі срібла, золота та дорогоцінного каміння для подальшого їх передання фонду Наркомфіну з метою допомогти голодую­чим. Насправді всі ці цінності скупили за безцінь іноземні спекулянти, а гроші, отримані від цього, до голодуючих так і не дійшли. (Див.: Король В.Ю. Доля пам'яток церковної архітектури Київщини. — К., 2002. — С. 44—45).

Аналогічна ситуація була і в 1932—1933 pp., коли цінності з тисяч зруй­нованих православних храмів були розкрадені більшовицькими комісарами та продані за кордон, а на кошти від цього жодної копійки не було виділено для допомоги голодуючим. Все це, на жаль, повторилося і в 1946—1947 pp., коли православна церква в Україні зібрала мільйони карбованців для допо­моги голодуючим, але цих коштів вони так і не отримали.

Свідченням голодомору є один із документів, а саме лист колгоспників с Попелюхи Піщанського району Вінницької області до М. Хрущова про го­лод 1946—1947 pp. Його автори писали: "...Важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо. Ніколи нам не було так важко, як в цю хвилину, люди з голоду мруть, діти від недо­їдання і хвороб стають каліками. Харчуємся ми лободою, корою. ...З колгос­пу ми нічого не отримали, все згоріло, а ярина дужа слабка і, як виконаємо план, то всі подохнемо..." (Див.: Вороное І.О., Пилявець Ю.Г. Голод 1946— 947 pp. — К., 1991. — С. 30).

324

Україна в 1945—1991 pp.: трансформації суспільного розвитку

Попри масовий голод, керівництво СРСР, як і в 1933 p., продовжувало вивозити хліб за кордон. У 1946 р. його було експортовано понад 1,7 млн т. СРСР надавав допомогу країнам "соціалістичного табору", навіть Франції, як "союзниці в роки війни", було направлено 600 тис. т. А в нашій країні у повоєнні роки залишався чинним лиховісний закон 1932 р. "про п'ять ко­лосків", що за ним безліч людей, серед них і підлітків, було безжально за­суджено. Допоможуть краще ознайомитись із ситуацією, що склалась у цей час в Україні, документи про голод 1946—1947 pp. (Див.: Історія України. Документи. Матеріали. — С. 368—371).

Та героїчні зусилля народу дали свої плоди. З 1948 р. життя населення значно покращало, проте рівень його залишався нижчим від довоєнного. В 1950 р. промисловість України було відновлено. Обсяг її валової продукції за IV п'ятирічку (1946—1950 pp.) збільшився в 4,4 раза, перевищивши рівень 1940 р. на 15 % . Україна виробляла 47,8 % всесоюзної продукції чавуну, 30,6 % сталі, 33,3 % прокату, 53,0 % залізної руди, 30,0 % вугілля, 38,4 % металургійного устаткування, 71,6% цукрутощо.

Аналізуючи відродження сільського господарства УРСР, що відбувало­ся значно повільніше (1950 р. рівень валової продукції сільського господар­ства республіки становив 91 % 1940 p.), поясніть, які причини зумовили ці показники. Чи правдивими були офіційні пояснення ситуації на кшталт "го­стра нестача матеріальних ресурсів", "посуха 1946 р." та ін.?

2. Посилення сталінізму в республіці. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Розглядаючи друге питання, треба передусім звернути увагу на те, що в повоєнні роки в Україні, як і в цілому в Радянському Союзі, склалися відповідні умови для істотної перебудови соціально-економічної та політич­ної систем. Це завершення, головним чином, індустріалізації і перехід (мож­ливий з урахуванням світового досвіду та НТР) до нового постіндустріаль-ного етапу розвитку суспільства; розуміння деякими представниками пар­тійної та урядової влади необхідності демонтажу репресивної системи, а го­ловне — зміни в духовній сфері, коли зміцнилися позиції православної цер­кви, у морально-психологічному настрої суспільства, яке очікувало на де­мократичні зрушення на тлі зростання авторитету радянського народу, який переміг у найжорстокішій війні та з великим труднощами відновлював зруй­новане господарство.

Натомість сталінський режим посилив контроль над суспільством. Чому саме на інтелігенцію був спрямований удар сталінщини в післявоєнні роки? Усвідомте два основні напрями, в яких діяла тоталітарна система: посилен­ня ідеологічної обробки свідомості народних мас і відповідні репресивні за­ходи проти інакодумців.

Порівняйте ставлення М.С. Хрущова та Л.М. Кагановича до української інтелігенції. Покажіть, як на чолі з останнім проходила кампанія боротьби

325