Тема 11

Характеристика змісту переходу від тоталітарного до демократичного су­спільства полягає також у здійсненні реального розподілу влади на законодав­чу, виконавчу і судову; у створенні залежної від електорату законодавчої та виконавчої влади. Студенти мають знати, які заходи у роки перебудови по­легшили цей процес: насамперед це скасування напередодні проголошення незалежності України у жовтні 1990 р. ст. 6 Конституції УРСР про керівну роль КПРС і відмова від гасла радянських часів "Вся влада — Радам!".

Характеризуючи стартові умови розбудови незалежної України, дореч­но навести такі дані. Від радянського періоду Україна успадкувала терито­рію, що дорівнює 603,7 км² і є більшою, ніж територія Франції (544 тис. км²), Іспанії (505 тис. км²), Швеції (450 тис. км²), Німеччини (356,3 тис. км²) і Польщі (312,7 тис. км²). Кількість населення в Україні, за даними на 2003 p., становила 49,5 млн осіб, або 7,3 % кількості населення Європи, і це п'ятий показник після таких держав, як Німеччина, Італія, Велика Британія і Фран­ція. 68 % громадян України проживають в містах і 32 % — у сільській місце­вості. Адміністративну структуру України утворюють Автономна Республі­ка Крим, 24 області, 490 районів, 1353 міст та 10 196 сіл.

Якими були перші кроки у розбудові незалежності Це створення необхід­них механізмів захисту конституційного порядку та суверенітету. Було ви­знано за необхідне основну увагу приділити розробці законів про правовий І режим надзвичайного стану, про Збройні сили України, органи державної безпеки і права внутрішніх військ. Закон "Про Збройні Сили України" було прийнято 6 грудня 1991 р. Ним передбачалося створення Міністерства обо­рони України, формування військ наземної оборони, оборони повітряного простору, військово-морських сил.

Рекомендується ознайомити студентів зі змістом принципово важливо­го Закону "Про громадянство України" (8 жовтня 1991 p.). Чому прийнятий варіант є найбільш демократичним? Згідно з положеннями цього Закону, всі особи, незалежно від їхнього походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релі­гійних переконань, роду і характеру занять, які не були громадянами інших країн та не заперечували проти набуття громадянства України, отримували цей статус. Варто обговорити, які інші варіанти набуття громадянства реа­лізовувалися в пострадянських країнах.

Найважливішим завданням молодої держави є забезпечення недоторкан­ності своїх кордонів. За якими принципами визначалися кордони держав, які виникли на теренах колишнього СРСР? Верховна Рада у листопаді 1991р. прийняла Закону "Про державний кордон України". Нагадаємо, що загальна довжина кордону суходолом та морського кордону України становила 7590 км, а них 2063 км — це кордон суходолом з Російською Федерацією, 975 км — з Республікою Білорусь, 542,5 км — з Польщею, 98 км — з Республікою Сло­ваччина, 135 км — з Угорщиною, 608 км — з Румунією та 1194 км — з Рес­публікою Молдова. У подальшому розпочалася тривала діяльність з узгоджен­ня цього питання на рівні двосторонніх міждержавних переговорів.

354

Розбудова незалежної України

Обговоріть, чому така велика увага приділяється визначенню державної символіки? Яка її роль у справі консолідації суспільства? У січні 1992 р. синьо-жовтий прапор було затверджено як Державний прапор України, того ж місяця Президія Верховної Ради України видала Указ "Про Державний гімн України", у лютому 1992 р. — як малий герб України було затвердже­но тризуб. Про те, наскільки важко було подолати старі стереотипи і підхо­ди до символів незалежної України, свідчить той факт, що лише у березні 2003 р. Верховна Рада прийняла Закон "Про державний гімн" і затвердила музику М. Вербицького і слова П. Чубинського "Ще не вмерла Україна". Закон схвалили 334 депутати Верховної Ради, комуністи і соціалісти не при­ймали участь у голосуванні.

Головним елементом у здійсненні політичного реформування перехідно­го періоду є відродження парламентаризму, урахування та узгодження різно­манітних інтересів представників різних верств населення, територіальних та етнічних спільнот. Варто пояснити, які фактори сприяли оформленню в Україні президентсько-парламентської системи влади. В чому її переваги і слабкі сторони? Заснування посади Президента України мало важливе зна­чення для послідовної соціально-політичної трансформації суспільства; відповідний Закон Верховної Ради з цього приводу був прийнятий ще 5 лип­ня 1991 р. Необхідно пояснити, що запровадження цієї посади пояснювало­ся перехідним характером процесів розвитку суспільства в Україні, необхід­ністю швидкого реагування на зміни в економічній ситуації та ін. За цією системою на Верховну Раду покладалося створення нової законодавчої бази, а на Президента і підпорядкований йому уряд — розв'язання поточних про­блем суспільного життя.

У грудні 1991 р. під час президентських виборів Президентом України став Л. Кравчук, на наступних дострокових у червні 1994 р. та у жовтні 1999 р. перемогу здобув Л. Кучма, у грудні 2004 р. президентські вибори виграв В. Ющенко. Порівняно з президентом Росії, Президент України має менше повноважень для розпуску парламенту, багато призначень на дер­жавні посади він має узгоджувати з Верховною Радою, наприклад, згода Вер­ховної Ради необхідна для призначення прем'єр-міністра, голови Антимо­нопольного комітету, Фонду державного майна, Державного комітету теле­бачення і радіомовлення, складу Центральної виборчої комісії, половини складу Національного банку та ін. (Див.: Конституція України. — К., 1996. —РозділУ.)

Законодавчим органом в Україні є Верховна Рада, що складається з 450 депутатів, які обираються безпосередньо виборцями строком на чотири роки. Це однопалатний парламент, яким керує Голова Верховної Ради. На­родні депутати України є повноважними та відповідальними представника­ми народу, які обрані на основі загального, рівного і прямого виборчого пра­ва. (Варто роз'яснити особливості цієї системи.) До повноважень Верховної Ради України належать: законотворення; визначення засад політики дер­жави та програм суспільного розвитку; формування державних органів;

355

ої'Кс ї Pa; Нео

іітет -яке (же j і. То им ч »ecnj

[ОЇ Ні

ади] Р-б}

[ З П )ХОВІ

іупс іасну

л ттій

Розбудова незалежної України

представники 52 національностей. ЗО % депутатського корпусу становили жінки (у Верховній Раді — лише 4 % ). 7711 депутатів усіх рівнів були чле­нами партій. Найбільшу фракцію у Верховній Раді змогли сформували ко­муністи — 90 осіб, фракція Народного Руху налічувала 22 депутати, Селянсь­кої партії — 21, соціалістів — 15 депутатів. О. Мороз — лідер Соціалістич­ної партії України — був обраний Головою Верховної Ради. Про те, наскільки складними були вибори, свідчить той факт, що з 450 депутатів було обрано лише 338. У результаті повторних виборів ще 56 депутатів розпочали робо­ту в парламенті протягом 1994 р. У 44 округах вибори, що проводилися тричі, не відбулися через неявку виборців. Узагальніть, які політичні сили пере­могли на цих парламентських виборах?

Проведення виборів прискорило конституційний процес. Співголовами нової конституційної комісії були затверджені Президент України Л. Куч­ма і Голова Верховної Ради О. Мороз. В результаті довготривалої парламент­ської боротьби в ці роки було досягнуто більш чіткого розподілу функцій між президентською і парламентською владою. Його варто проаналізувати за змістом Закону "Про державну владу і місцеве самоврядування" (травень 1995 p.). Необхідно пояснити, які норми цього Закону перетворювали Украї­ну з парламентської на парламентсько-президентську республіку? При цьо­му необхідно звернути увагу на те, що Президент України очолив виконавчу владу, отримав право самостійно формувати склад уряду, очолив систему місцевих органів виконавчої влади, яку представляли державні адмініст­рації. Згідно з цим Законом скорочувалися повноваження місцевих рад: вони приймали місцеві бюджети, затверджували програми територіального роз­витку та ін.

Поясніть, в яких обставинах і з якою метою було прийнято Конституцій­ний договір "Про основні засади організації і функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" (червень 1995 p.); як він сприяв розв'язанню політич­ної кризи у суспільстві? Який був термін його дії? Кінцевою метою цього кроку було узгодження положень нової Конституції. Після цього, відповід­но до рекомендацій Ради Європи, нову Конституцію мали прийняти протя­гом одного року.

Робота над проектом Конституції сприяла узгодженню низки спірних питань: про статус Автономної Республіки Крим, державну мову, державну символіку, приватну власність, розподіл владних повноважень та ін. З кож­ного з цих положень можна провести дискусію на практичному занятті, адже ці проблеми до сьогодні перебувають в епіцентрі уваги широких кіл громадсь­кості. Розгортання конституційного процесу ускладнювалося уповільненим виробленням науково обґрунтованої моделі майбутнього суспільно-політич­ного устрою, протистоянням різних політичних сил.

Нова Конституція України була прийнята 28 червня 1996 р. Як джерело права її можна віднести до конституцій постійного, демократичного, респуб­ліканського, унітарного, жорсткого, писаного типу. Важливо, що Консти-

357