Тема 11

Повноцінна участь України у міжнародних процесах неможлива без член­ства у Світовій організації торгівлі (СОТ). Процес набуття членства розпо­чався у 1993 р. Відтоді відбулося дев'ять офіційних засідань Робочої групи з питань розгляду заявки України. Від 1997 р. розпочалися двосторонні пере­говори про доступ до ринку товарів і послуг із 24 делегаціями з 43 країн — членів Робочої групи. У 2001—2002 pp. підписано двосторонні протоколи з 13 країнами. Процес вступу вимагає гармонізації національного законодав­ства з нормами і принципами COT. Із 20 пріоритетних законопроектів уже прийнято 15 (з них 13 — у 2001 p.). З важливих проблем, розв'язання яких очікується найближчим часом — визнання повного ринкового статусу еко­номіки України відповідними органами США, СС та інших країн.

Підсумовуючи обговорення цього питання, слід наголосити, що остаточ­ного зовнішньополітичного вибору Україна ще не зробила, хоча зміни у світовій політиці після терактів у СІЛА 11 вересня 2001 р. можуть приско­рити цей процес, адже, незважаючи на всі суперечності між західними дер­жавами і Росією, їх позиції більше зближуються, ніж розходяться. Прогно­зування зміни усталеного поділу держав світу "Схід — Захід" на "Північ — Південь", проблема боротьби зі світовим тероризмом для України може зня­ти з порядку денного багато питань, які довгий час не піддавалися розв'я­занню.

2. Європейський вектор зовнішньополітичного курсу. Аналіз цієї пробле­ми необхідно розпочати з'ясуванням питання, чому для України європейсь­ка інтеграція є такою значимою і важливою; які фактори сприяють просу­ванню України на шляху до інтеграції в європейські структури. Насамперед це те, що Україна географічно є цілком європейською державою на відміну від багатьох інших колишніх республік СРСР. Це ж стосується прибалтійсь­ких держав, проте вони невеликі за територією і кількістю населення.

Україна орієнтується на ЄС, тому що бажає побудувати європейську, де­мократичну, правову державу. Головною цінністю інтеграції є те, що зако­нодавство Європейського Союзу надає чіткі критерії того, як мають бути побудовані економіка і демократія, передбачає гарантії прав людини, умови для бізнесу, стандарти рівня життя. Інтеграція до ЄС вимагає адаптувати соціальну політику України до його стандартів і поступово досягти загаль­ноєвропейського рівня соціального захисту населення. Все це має привести до реформування системи страхування, охорони праці, здоров'я, політики зайнятості та ін. Побудова правової держави в Україні і входження до ЄС вимагають створення відповідної нормативно-правової бази, приведення її у відповідність до європейських стандартів, які сьогодні є найбільш доско­налими у світовій практиці.

Умови прийняття постсоціалістичних країн до Європейського Союзу були сформульовані у червні 1993 р. у Копенгагені й отримали назву "копенга­генських критеріїв".

418

Розбудова незалежної України

Критерії політичного характеру передбачають стабільність демократич­них інституцій, створення правового суспільства, захист інтересів національ­них меншин.

14 червня 1994 р. Україна першою з колишніх радянських республік підписала з Європейським Союзом Угоду про партнерство та співробітницт­во, яка набрала чинності у березні 1998 р. Угода створювала можливості для співробітництва з усіма європейськими структурами, дозволяла встановити політичні контакти на найвищому політичному рівні. На основі цього доку­мента розпочали діяти Рада та Комітет з питань співробітництва між Украї­ною та ЄС, а також комітет міжпарламентського співробітництва.

Ця угода відкрила перспективу асоційованого членства України у складі ЄС. 9 листопада 1995 р. було прийнято рішення про вступ України до Ради Європи, членство в якій дає можливість нашій державі брати участь у роз­робці спільних засад європейської політики, набувати важливого досвіду міжнародного спілкування.

Саме відсутність демократичних ознак примусила керівництво ЄС у липні 1997 р. виключити Словаччину з першої хвилі кандидатів на вступ до Со­юзу. У жовтні 1999 р. на зустрічі представників ЄС у Тампере Україна не була включена як кандидат на вступ до ЄС на початку XXI ст. У просуванні європейського напряму зовнішньої політики Україна не змогла укласти уго­ду про асоційоване членство, замість цього ЄС пропонує Україні статус сусід­ства (як Молдові та Білорусі). Цей статус передбачає лібералізацію торгівлі з країнами — членами ЄС і співробітництво на кордонах у справах юстиції, внутрішнього порядку, безпеки та оборони.

Незважаючи на труднощі та суперечності, необхідно наголосити на ваго­мих кроках, здійснених законодавчою владою в Україні з метою наближен­ня українського законодавства до європейських норм. У червні 2001 р. була проведена так звана мала судова реформа, якою законодавчо посилено осо­бисту та інституційну незалежність суддів, впроваджено апеляційне оскар­ження рішень місцевих судів та ін. Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, була скасована смертна кара, прийнятий новий Кримінальний кодекс України, Земельний кодекс тощо. Велике значення має внесення змін до Законів України "Про громадянство України", "Про біженців", прийняття Закону "Про імміграцію". У січні 2002 р. Україна приєдналася до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців. Рада Європи ретельно відслідковує ситуацію з до­триманням прав колишніх депортованих осіб, іммігрантів, циган, біженців у європейських країнах, у тому числі в Україні. У липні 2002 р. у доповіді Європейської комісії проти расизму та расової нетерпимості та експертного органу Ради Європи для боротьби з расизмом наша держава була згадана як така, де прямої і непрямої дискримінації зазнають названі категорії грома­дян. Зрозуміло, що складна економічна ситуація не дає змогу виділяти не­обхідні кошти на забезпечення їм належного рівня проживання. До того ж

419