- •І.Л. Кабаченко
- •Основні граматичні категорії та особливості їх перекладу в німецькій науково-технічній літературі
- •1. Структура і побудова речення
- •2. Складнопідрядні речення
- •Класифікація підрядних речень
- •Суб'єктні речення
- •Предикативні речення
- •Додаткові підрядні речення
- •Означальні підрядні речення
- •Означальні підрядні речення, що вводять різними сполучними словами
- •Означальні підрядні речення, що вводять сполученням:
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником у родовому відмінку
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні речення способу дії
- •Порівняльні підрядні речення
- •Підрядні речення наслідку
- •Умовні підрядні речення
- •Безсполучникові умовні речення
- •Допустові підрядні речення
- •Обмежувальні підрядні речення
- •3. Вказівні займенники як заміна іменника
- •Вказівні займенники як заміна іменника
- •4. Модальні дієслова
- •4. Кон’юнктив і кондиціоналіс
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному і підрядному реченнях
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному реченні
- •Konjunktiv у реченнях, що містять заперечення
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv у головних і підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv як допущення
- •Präsens Konjunktiv дієслова sein як альтернативне допущення.
- •Непряме мовлення
- •Непряме мовлення (сполучникове)
- •Непряме мовлення (безсполучникове)
- •Непряме запитання
- •Перелік дієслів висловлення і мислення та похідних від них іменників, що найбільш часто зустрічаються у німецькій науково-технічній літературі
- •6. Дієприкметникові конструкції Відокремлені дієприкметникові звороти. Розповсюджене визначення.
- •Відокремлений дієприкметниковий зворот
- •А. Дієприкметник I
- •Б. Дієприкметник II
- •Розповсюджене визначення, що має у своєму складі одне визначення: дієприкметник I або II
- •Розповсюджене визначення з дієприкметником і прикметником
- •Розповсюджене визначення, що має після визначуваного іменника неузгоджене визначення
- •Розповсюджене визначення, що містить кілька визначальних груп, що належать до одного і того ж іменника
- •Розповсюджене визначення, у якому відсутній артикль або частини мови, що його заміняють
- •Розповсюджене визначення, що міститься усередині іншого розповсюдженого визначення
- •7. Інфінітивні конструкції
- •Інфінітивна група як член речення
- •Інфінітив як частина присудка
- •Інфінітивна група як доповнення
- •Інфінітивна група як визначення
- •Інфінітивні звороти
- •8. Сталі словосполучення і фразеологічні звороти
- •Дієслівні сталі сполучення
- •Сполучення того самого іменника з двома дієсловами
- •Сполучення того самого іменника з чотирма дієсловами
- •Фразеологічні сполучення зі словом Hand
- •До складання резюме дипломного проекту німецькою мовою настанови при складанні резюме
- •Фрази та мовні звороти, які можуть бути використані при складанні резюме
- •А. Вставні звороти
- •Б. Фрази та звороти для розвитку думки
- •В. Деякі граматичні конструкції, пов’язані з розвитком та поширенням думки Звороти з “es”
- •Використання безособового пасиву
- •Різні словосполучення всередині речення
- •Найважливіші типи словосполучень
- •Деякі прийменникові групи
- •Складні слова
- •Без прийменника
- •Б. Деякі стійкі словосполучення
- •Парні сполучники
- •Б. Підпорядковані сполучники (підрядного речення)
- •Найбільш уживані скорочення, прийняті у німецькій технічній літературі
- •Основні математичні символи та формули, а також умовні позначення, що зустрічаються у науково-технічних текстах Читання простих дробів
- •Окремі випадки утворення:
- •Читання десяткових дробів
- •Основні способи обчислення
- •Додавання
- •Віднімання
- •Множення
- •Ділення
- •Піднесення до ступеня
- •Добування кореня
- •Позначення співвідношень
- •Гірничий напрямок
- •Шахтобудівний напрямок
- •Геологічний напрямок
- •Механіко-машинобудівний напрямок
- •Електротехнічний напрямок
- •Eкономічний напрямок
- •Практика перекладу німецької науково-технічної літератури
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19
Парні сполучники
sowohl … als auch як …, так і …
weder … noch ні …, ні …
nicht nur … sondern auch не лише …, але й …
einerseits … anderesseits з одного боку …,з другого боку
entweder … oder або …, або …
чи то …, чи то …
(може впливати чи не впливати
на порядок слів)
Б. Підпорядковані сполучники (підрядного речення)
dass що, щоб
so … dass так …що
da оскільки, тому що
damit для того, щоб …
als коли, ніж, аніж
wenn коли, якщо
bevor перш ніж
bis доти, поки не
nachdem після того, як
während у той час, як
weil тому що, оскільки
indem тим, що, завдяки тому, що
obwohl хоча, хоч
wie як
Найбільш уживані скорочення, прийняті у німецькій технічній літературі
Abb. Abbildung зображення, рисунок
bzw. beziehungsweise або, вірніше
ca. circa близько
d.h. das heist тобто
d.i. das ist тобто
dgl. Dergleichen тому подібне
E. M. K. Elektromotorische Kraft ЕРС
Fig. Figur рисунок
Gl. Gleichung рівняння
h. Stunde година
kwh. Kilowattstunde кіловат-година
Lg. Länge довжина
M u S. Mann und Schlicht людино-зміна
Mill. Million мільйон
Mlrd. Milliard мільярд
Nr. Nummer номер
P. S. Pferdestärke кінська сила – к.с.
qm. Quadratmeter м2
rd. Rund близько
Spez. Gew. Spezifisches Gewicht питома вага
sog. sogennante так званий
t. Tonnen тонн
t/h Tonnen pro Stunde т/г тонна на годину
u/min Umdrehung pro Minute об/хв оборотів за хвилину
u. a. und andere та інші
u.s.w und so weiter і так далі
vgl. vergleiche порівняй
v. H. vom Hundert процент
z. Z. zur Zeit в цей час
z. B. zum Beispiel наприклад
Основні математичні символи та формули, а також умовні позначення, що зустрічаються у науково-технічних текстах Читання простих дробів
(Lesen der Bruchzahlen)
У дробових чисельниках знаменник утворюється від кількісних числівників шляхом додавання суфіксів: -tel від 2 до 19 включно та -stel від 20 і вище. Чисельник виражається кількісним числівником.
Наприклад:
¾- drei Viertel |
– neun Zehntel |
– ein Hundertstel |
– drei Hundertzweitel |
– ein Zwanzigstel |
– zwei Hunderteinstel |
- fünf Tausendstel |
- ein Millionstel |
– ein Fünftel |
|
Окремі випадки утворення:
(Besondere Fälle der Bruchzahlbildung)
– eine halb e (einhalbe, Hälfte, halb) |
– ein Drittel |
– sechs Siebtel |
- anderthalb |
У цілих числах з дробами спершу читається ціле число, а потім – дробове.
Наприклад:
– fünf und zwei Sechstel |
– siebenundzwanzig und drei Fünftel.
|
Читання десяткових дробів
(Lesen der Dezimalzahlen)
Десяткові дроби виражаються кількісним числівником. Між назвою цілого числа та дробу ставиться слово “Komma” – кома.
0.1– Null Komma eins; Null einzentel |
0.2- Null Komma zwei; Null zweizentel |
0.31 – Null Komma einundvierzig |
0.05 – Null Komma Null fünf |
0.006 - Null Komma Null Null sechs; Null Komma zwei Null sechs |
0.0007 - Null Komma drei Null sieben |
2.25 – zwei Komma fünfundzwanzig; zwei Komma zwei fünf |
52.709 – zweiundfünfzig Komma sieben Null neun.
|