- •І.Л. Кабаченко
- •Основні граматичні категорії та особливості їх перекладу в німецькій науково-технічній літературі
- •1. Структура і побудова речення
- •2. Складнопідрядні речення
- •Класифікація підрядних речень
- •Суб'єктні речення
- •Предикативні речення
- •Додаткові підрядні речення
- •Означальні підрядні речення
- •Означальні підрядні речення, що вводять різними сполучними словами
- •Означальні підрядні речення, що вводять сполученням:
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником у родовому відмінку
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні речення способу дії
- •Порівняльні підрядні речення
- •Підрядні речення наслідку
- •Умовні підрядні речення
- •Безсполучникові умовні речення
- •Допустові підрядні речення
- •Обмежувальні підрядні речення
- •3. Вказівні займенники як заміна іменника
- •Вказівні займенники як заміна іменника
- •4. Модальні дієслова
- •4. Кон’юнктив і кондиціоналіс
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному і підрядному реченнях
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному реченні
- •Konjunktiv у реченнях, що містять заперечення
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv у головних і підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv як допущення
- •Präsens Konjunktiv дієслова sein як альтернативне допущення.
- •Непряме мовлення
- •Непряме мовлення (сполучникове)
- •Непряме мовлення (безсполучникове)
- •Непряме запитання
- •Перелік дієслів висловлення і мислення та похідних від них іменників, що найбільш часто зустрічаються у німецькій науково-технічній літературі
- •6. Дієприкметникові конструкції Відокремлені дієприкметникові звороти. Розповсюджене визначення.
- •Відокремлений дієприкметниковий зворот
- •А. Дієприкметник I
- •Б. Дієприкметник II
- •Розповсюджене визначення, що має у своєму складі одне визначення: дієприкметник I або II
- •Розповсюджене визначення з дієприкметником і прикметником
- •Розповсюджене визначення, що має після визначуваного іменника неузгоджене визначення
- •Розповсюджене визначення, що містить кілька визначальних груп, що належать до одного і того ж іменника
- •Розповсюджене визначення, у якому відсутній артикль або частини мови, що його заміняють
- •Розповсюджене визначення, що міститься усередині іншого розповсюдженого визначення
- •7. Інфінітивні конструкції
- •Інфінітивна група як член речення
- •Інфінітив як частина присудка
- •Інфінітивна група як доповнення
- •Інфінітивна група як визначення
- •Інфінітивні звороти
- •8. Сталі словосполучення і фразеологічні звороти
- •Дієслівні сталі сполучення
- •Сполучення того самого іменника з двома дієсловами
- •Сполучення того самого іменника з чотирма дієсловами
- •Фразеологічні сполучення зі словом Hand
- •До складання резюме дипломного проекту німецькою мовою настанови при складанні резюме
- •Фрази та мовні звороти, які можуть бути використані при складанні резюме
- •А. Вставні звороти
- •Б. Фрази та звороти для розвитку думки
- •В. Деякі граматичні конструкції, пов’язані з розвитком та поширенням думки Звороти з “es”
- •Використання безособового пасиву
- •Різні словосполучення всередині речення
- •Найважливіші типи словосполучень
- •Деякі прийменникові групи
- •Складні слова
- •Без прийменника
- •Б. Деякі стійкі словосполучення
- •Парні сполучники
- •Б. Підпорядковані сполучники (підрядного речення)
- •Найбільш уживані скорочення, прийняті у німецькій технічній літературі
- •Основні математичні символи та формули, а також умовні позначення, що зустрічаються у науково-технічних текстах Читання простих дробів
- •Окремі випадки утворення:
- •Читання десяткових дробів
- •Основні способи обчислення
- •Додавання
- •Віднімання
- •Множення
- •Ділення
- •Піднесення до ступеня
- •Добування кореня
- •Позначення співвідношень
- •Гірничий напрямок
- •Шахтобудівний напрямок
- •Геологічний напрямок
- •Механіко-машинобудівний напрямок
- •Електротехнічний напрямок
- •Eкономічний напрямок
- •Практика перекладу німецької науково-технічної літератури
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19
Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному і підрядному реченнях
Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv i Konditionalis I, II уживаються як у головному, так і у підрядному реченні.
В обох випадках дані часові форми надають висловленню невпевнений характер. Дуже часто в Präteritum Konjunktiv виступають модальні дієслова. Часто також уживання вищевказаних часових форм пов'язане з наявністю заперечення у реченні.
На українську мову Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv i Konditionalis I, II перекладаються умовним способом з часткою "би".
Приклад:
Bei einem idealen Polarisator müsste p = 0 sein. (Präteritum Konjunktiv в головному реченні.)
Переклад:
В ідеального поляризатора р повинен (був) би рівнятися нулю.
Приклад:
Wenn man in der Praxis diesen Punkt genau beobachten könnte, beständen keine Schwierigkeiten, manche Fehler zu vermeiden. (Präteritum Konjunktiv у складнопідрядному реченні.)
Переклад:
Якби можна було точно спостерігати на практиці цей момент, то не важко було б уникнути чимало помилок.
Приклад:
Es wäre notwendig gewesen, den genauen Verlauf dieser Kurve durch weitere Versuche festzulegen. (Plusquamperfekt Konjunktiv.)
Переклад:
Треба було б визначити точний рух цієї кривої за допомогою подальших дослідів.
Приклад:
Demnach würden auch die meisten Mikroklingranite dem karelischen Zyklus angehören. (Konditionalis I .)
Переклад:
Відповідно до цього більшість мікроклинових гранітів належить, очевидно, до карельського циклу.
Приклад:
Ein in einem bituminösen Gestein eingebettetes Schalentier würde somit einen geeigneten Sammelpunkt für das sich auch sonst gern in Hohlräumen abscheidende Bitumen gebildet haben. (Konditionalis II.)
Переклад:
Черепокожа (панцирна) тварина, що скам'яніла у бітумістій гірській породі, мабуть, являє собою підходящу посудину для накопичення бітуму, що взагалі легко виділяється у пустотах.
Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному реченні
Solche Gesichtspunkte aus den theoretischen Ansätzen zu gewinnen, wäre wohl die nächste Aufgabe.
Das eigentliche Bohrwerkzeug könnte im unteren Ende von (b) undrehbar gelagert sein und unter der Wirkung einer kräftigen Druckfeder stehen.
Jene Tafeln dürften ein wichtiges Hilfsmittel bei der Berechnung von Zahnradabmessungen für den Konstrukteur darstellen.
Es bedürfte bei Automatenstahlen noch einer eingehenden Untersuchung, ob diese Annahme im Hinblick auf die Standzeiten der Werkzeuge zu Recht besteht.
Dadurch bliebe dem Konstrukteur viel Gedanken- und Rechenarbeit erspart.
Für kleinere Stückzahlen hätte man gern ein Material zur Verfügung, das sich ohne viel Nachbearbeitung in die gewünschte, oft komplizierte Form bringen lässt.
Ich möchte einige Grundsätze erörtern, die mir wesentlich zu sein scheinen.
Bei einem Hochdruckapparat mit l at Druck müsste die Wasservorlage mindestens 10m hoch sein.
Es ist wohl richtig, dass die Erhöhung des Wasserspiegels im Staubecken auch sehr schwere Schäden hervorrufen könnte, aber diese Schäden wären stets verhältnismäßig gering im Vergleich zur Katastrophe infolge des Einsturzes der Talsperre.
Zu große Feuchtigkeit der Kohle würde namlich die Temperatur der Flamme unter die zum Schmelzen notwendige Temperatur drücken.
Abzweigungen der Rohrleitungen sollten stets in schlanken Bogen verlaufen.
Sollen große Druckdifferenzen erzeugt werden, so läge es nahe, die Laufschaufeln vorwärts zu krümmen.
Möglicherweise wäre hierfür die im nachsten Abschnitt beschriebene und für Zinküberzüge auch bereits vorgeschlagene Natriumpolysulfidlösung geeignet.
Ohne das Kupfer, das als Leitmaterial in Form von Kabeln, Leitungen und Drähten sowie auch komplexer elektrischer Anlagen eine große Rolle spielt, wäre der hervorragende Aufschwung der Elektrotechnik kaum denkbar gewesen.
Es wäre ungerechtfertigt, durch Extrapolation über die bisher untersuchte Tiefe auf den Wärmegrad größerer Tiefen zu schließen.
Grundsätzlich wäre dieses Verfahren wohl einwandfrei.
Hierzu hätte ich einige Berichtigungen und Ergänzungen.
Die Neigung der Moleküle hätte eine Verkleinerung der wirksamen Schichtdicke um den Faktor 0,896 ( = sin 63°38) zur Folge.
Ein gleichmäßiger Gasstrom wäre so nicht zu erreichen.
Auch die Kühlung der Überhitzerröhre beim Anfahren des Kessels wäre umständlich.