2. Складнопідрядні речення

Своєрідність будови німецького складнопідрядного речення з віднесенням присудка у кінець речення припускає слідом за перекладом сполученого слова й наступного за ним підмета переклад присудка й постановку його якомога ближче до підмета.

Приклад:

Es wurde schon erwähnt, dass Azeton ganz bedeutende Mengen von Azetylen zu lösen vermag.

Переклад:

Уже згадувалося, що ацетон може розчиняти досить значні кількості ацетилену.

Ступінь складнощів перекладу підрядних речень різна. Для перекладу таких, наприклад, речень, як Temporalsätze (підрядні речення часу), важливо знання сполучників, а для Konzessivsätze (допустові речення) важливо як знання сполучників, так і порядок побудови речення.

Із числа сполучників, якими вводяться складнопідрядні речення, найчастіше вживаються dass «що, щоб» та ob «чи».

Приклад:

Es liegt in der geschichtlichen Entwicklung des Tunnelbaus begründet, dass er sich auf den Erfahrungen des viel älteren Bergbaus aufbaut.

Переклад:

В історії розвитку спорудження тунелів закладена причина того, що воно (це спорудження) спирається на досвід найдавнішої гірничої справи.

Приклад:

Vom Theoretiker müssen wir verlangen, dass er seine Ergebnisse möglichst einfach darstellt.

Переклад:

Ми повинні вимагати від теоретика, щоб він викладав свої результати якомога простіше.

При перекладі на українську мову сполучник ob «чи», як правило, зв'язується з присудком підрядного речення.

Приклад:

Wir müssen uns somit fragen, ob das Ol in Kalken, Dolomiten und Sanden zu entstehen vermag.

Переклад:

Таким чином, ми повинні запитати себе, чи може виникати нафта у вапняках, доломітах і пісках.

Класифікація підрядних речень

Відповідно до їх синтаксичній функції розрізняють наступні види підрядних речень:

1) суб'єктні або підрядні речення-підмети – Subjektsätze,

2) предикативні або підрядні речення-присудки – Prädikativsätze,

3) додаткові – Objektsätze,

4) означальні – Attributsätze,

5) обставинні – Adverbialsätze.

Обставинні речення підрозділяються на ряд підгруп:

а) місця – Lokalsätze

б) часові – Temporalsätze

в) причинні – Kausalsätze

г) цільові – Finalsätze

д) модальні або способу дії – Modalsätze

е) порівняльні – Komparativsätze

ж) наслідку – Konsekutivsätze

з) умовні – Konditionalsätze

и) допустові – Konzessivsätze

к) обмежувальні – Restriktivsätze.

Суб'єктні речення

Subjektsätze

Підрядні речення-підмети виконують функцію підмета головного речення.

Найчастіше суб'єктні речення вводяться:

1. Сполучниками dass, ob – якщо суб'єктне речення стоїть після головного, то в головному реченні звичайно обов'язковий корелят es, що вказує на наступне речення-підмет.

При перекладі на українську мову es у головному реченні не перекладається.

Приклад:

Es ist somit klar, dass die theoretische Metallkunde heute bereits durchaus praktische Fragen behandelt.

Переклад:

Таким чином ясно, що теоретичне металознавство вже зараз розглядає цілком практичні питання.

Приклад:

Ob damit aber ein Vorteil erreicht wird, kann hier nicht entschieden werden.

Переклад:

Тут не можна вирішити, чи досягається цим яка-небудь перевага.

2. Питально-відносними займенниками wer, was – у головному реченні як корелят часто вживаються вказівні займенники der, die, das. У цьому випадку der, die, das звичайно перекладають на українську мову: «той, та, те».

Приклад:

Wer die spanlose Formung anwenden will, der muss beachten, dass Zugbeanspruchung stets unvorteilhaft, dagegen Druckspannung günstiger ist.

Переклад:

Хто бажає застосувати обробку металу без утворення стружки (тиском), той повинен ураховувати, що розтяжны напруги завжди бувають невигідними і, навпаки, напруги стиску є більш вигідними.

3. Питально-відносними займенниковими прислівниками wovon, worin, wodurch та ін.

Приклад:

Bei der Beurteilung eines Werkstoffes ist es wichtig zu wissen, wodurch die Verformung des Werkstoffes beeinflußt wird.

Переклад:

При оцінці матеріалу важливо знати, чим викликається деформація матеріалу.

4. Відносними прислівниками wo, wie та ін.

Приклад:

Hieraus erhellt, wie sehr sich der Verbrauch elektrotechnischer Erzeugnisse gesteigert hat.

Переклад:

Із цього видно, як сильно зросло споживання електротехнічних виробів.

Безсполучникові суб'єктні речення зустрічаються рідко. Вибір способу залежить від змісту висловлення.

Subjektsätze

1. Ist die Form der Biegestäbe nicht vorgeschrieben, so ist es gleichgültig, ob man Stäbe mit rundem oder quadratischem Querschnitt verwendet.

2. Es scheint aber erneut bewiesen, dass nur die Di- und Trisulfide für den Leuchtvorgang verantwortlich sein können.

3. Es ließ sich schwer beurteilen, ob das Metall dieses Gefässes von der in ihm enthaltenen Säure angegriffen wird.

4. Es ist nicht einzusehen, warum eine auch noch so oft sich wiederholende elastische Formänderung zum Bruch führen sollte.

5. Es hat sich erwiesen, dass sich die wohltuende Wirkung eines Jungwaldes bereits im sechsten oder siebenten Jahr bemerkbar macht.

6. In welchem Ausmaße diese geringen Mengen Salpetersäure bei der Verwitterung mitwirken, ist noch nichthinreichend geklärt.

7. Bei der Zerspanung weicher und zäher Werkstoffe kommt es oft vor, dass sich Elementarteilchen des bearbeiteten Werkstoffes auf der Werkzeugschneide festsetzen.

8. Daraus ist ersichtlich, dass, wie bei den anderen statischen Verfahren, auch beim Torsionsversuch die Elastizitätsgrenze festzustellen ist.

9. Das, was in den anderen Naturwissenschaften unmittelbar gegeben ist, - die Feststellung der Ereignisfolge und ihres Ablaufes - ist in der Geologie gerade Objekt des Studiums.

10. Es ist kein Zufall, dass die Elektrizität diese hervorragende Stellung im gesamten wirtschaftlichen Leben einnimmt.

11. Es mag also dahingestellt bleiben, ob es heute noch lohnt, eingehend Gasgeneratoren für Kraftfahrzeuge zu behandeln.

12. Für die Druckluftantriebe unter Tage ist es kennzeichnend, dass sie durch natürlichen Verschleiß in verhältnismäßig kurzer Zeit, z. B. nach etwa 2000 Betriebsstunden, ihren Luftverbrauch wesentlich erhohen.

13. Es hat sich herausgestellt, dass die Wärmeabgabe der Konvektoren am besten ist, wenn dieselben verzinkt werden.

14. Es ist bekannt, dass die Werkstoffe bei Zugbeanspruchungen ein anderes Festigkeitsverhalten zeigen als bei Schlagbeanspruchung.

15. Es wäre zu prüfen, welcher der beiden Prozesse den größeren Wärmeaufwand erfordert.

16. Von grober Nachlässigkeit zeugt es, wenn sich am Metall des Schweißbrenners etwas Grunspan ansetzt.

17. Wie sehr die Dehnbarkeit von der Orientierung der Kristalle abhängt, ist aus der folgenden Bildreihe zu sehen.

18. Dass die Bodenluft schon infolge der spezifischen Schwere der Kohlensäure, sodann auch infolge Atmung der Wurzeln und der Kleinlebewesen des Bodens einen höheren Gehalt an diesem Gase haben muss, ergibt sich von selbst.