- •І.Л. Кабаченко
- •Основні граматичні категорії та особливості їх перекладу в німецькій науково-технічній літературі
- •1. Структура і побудова речення
- •2. Складнопідрядні речення
- •Класифікація підрядних речень
- •Суб'єктні речення
- •Предикативні речення
- •Додаткові підрядні речення
- •Означальні підрядні речення
- •Означальні підрядні речення, що вводять різними сполучними словами
- •Означальні підрядні речення, що вводять сполученням:
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником у родовому відмінку
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні речення способу дії
- •Порівняльні підрядні речення
- •Підрядні речення наслідку
- •Умовні підрядні речення
- •Безсполучникові умовні речення
- •Допустові підрядні речення
- •Обмежувальні підрядні речення
- •3. Вказівні займенники як заміна іменника
- •Вказівні займенники як заміна іменника
- •4. Модальні дієслова
- •4. Кон’юнктив і кондиціоналіс
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному і підрядному реченнях
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному реченні
- •Konjunktiv у реченнях, що містять заперечення
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv у головних і підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv як допущення
- •Präsens Konjunktiv дієслова sein як альтернативне допущення.
- •Непряме мовлення
- •Непряме мовлення (сполучникове)
- •Непряме мовлення (безсполучникове)
- •Непряме запитання
- •Перелік дієслів висловлення і мислення та похідних від них іменників, що найбільш часто зустрічаються у німецькій науково-технічній літературі
- •6. Дієприкметникові конструкції Відокремлені дієприкметникові звороти. Розповсюджене визначення.
- •Відокремлений дієприкметниковий зворот
- •А. Дієприкметник I
- •Б. Дієприкметник II
- •Розповсюджене визначення, що має у своєму складі одне визначення: дієприкметник I або II
- •Розповсюджене визначення з дієприкметником і прикметником
- •Розповсюджене визначення, що має після визначуваного іменника неузгоджене визначення
- •Розповсюджене визначення, що містить кілька визначальних груп, що належать до одного і того ж іменника
- •Розповсюджене визначення, у якому відсутній артикль або частини мови, що його заміняють
- •Розповсюджене визначення, що міститься усередині іншого розповсюдженого визначення
- •7. Інфінітивні конструкції
- •Інфінітивна група як член речення
- •Інфінітив як частина присудка
- •Інфінітивна група як доповнення
- •Інфінітивна група як визначення
- •Інфінітивні звороти
- •8. Сталі словосполучення і фразеологічні звороти
- •Дієслівні сталі сполучення
- •Сполучення того самого іменника з двома дієсловами
- •Сполучення того самого іменника з чотирма дієсловами
- •Фразеологічні сполучення зі словом Hand
- •До складання резюме дипломного проекту німецькою мовою настанови при складанні резюме
- •Фрази та мовні звороти, які можуть бути використані при складанні резюме
- •А. Вставні звороти
- •Б. Фрази та звороти для розвитку думки
- •В. Деякі граматичні конструкції, пов’язані з розвитком та поширенням думки Звороти з “es”
- •Використання безособового пасиву
- •Різні словосполучення всередині речення
- •Найважливіші типи словосполучень
- •Деякі прийменникові групи
- •Складні слова
- •Без прийменника
- •Б. Деякі стійкі словосполучення
- •Парні сполучники
- •Б. Підпорядковані сполучники (підрядного речення)
- •Найбільш уживані скорочення, прийняті у німецькій технічній літературі
- •Основні математичні символи та формули, а також умовні позначення, що зустрічаються у науково-технічних текстах Читання простих дробів
- •Окремі випадки утворення:
- •Читання десяткових дробів
- •Основні способи обчислення
- •Додавання
- •Віднімання
- •Множення
- •Ділення
- •Піднесення до ступеня
- •Добування кореня
- •Позначення співвідношень
- •Гірничий напрямок
- •Шахтобудівний напрямок
- •Геологічний напрямок
- •Механіко-машинобудівний напрямок
- •Електротехнічний напрямок
- •Eкономічний напрямок
- •Практика перекладу німецької науково-технічної літератури
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19
Порівняльні підрядні речення
Komparativsätze
Порівняльні підрядні речення діляться на реальні та нереальні.
1. Реальні порівняльні речення вводяться сполучниками wie, sowie, als.
У реальному порівняльному реченні вживається дійсний спосіб.
Приклад:
Ein Transformator kann immer nur so viel Leistung abgeben, wie er erhält.
Переклад:
Трансформатор завжди може віддавати лише стільки потужності, скільки він одержує.
2. Нереальні порівняльні речення вводяться сполучниками als ob, als wenn, als.
У нереальних порівняльних реченнях уживається як кон'юнктив, так й індикатив.
Приклад:
Man könnte den Eindruck gewinnen, als ob sich das Bitumen dieser Kalke in einem allmählichen Zersetzungsprozess befinde.
Переклад:
Могло б справитися враження, начебто бітум цих вапняків перебуває у процесі повільного розкладання.
Приклад:
Es ist, als ob die Lage der Linien die Bewegungsrichtung des Stromes zeigt.
Переклад:
Здається, що (наче) хід ліній показує напрямок руху струму.
У нереальному порівняльному реченні, що вводиться сполучником als, дієслово-присудок у кон’юнктиві стоїть безпосередньо після сполучника.
Приклад:
Es scheint, als würde durch dieses Verfahren die Legierung besser.
Переклад:
Здається, що (начебто) завдяки цьому способу сплав кращає.
На однакове наростання ступеня ознаки вказують порівняльні речення, що вводяться парними сполучниками:
Підрядне речення Головне речення
je desto
je um so
je je
Приклад:
Je reiner das Gasgemisch an Azetylen ist, desto weniger leicht explodiert es.
Переклад:
Чим менше у газовій суміші ацетилену, тим важче вона вибухає.
У порівняльних підрядних реченнях сполучник während має протиставне значення.
Приклад:
Während man in der Physik unter „Kohäsion" die Anziehung der Moleküle untereinander versteht, bezeichnet man in der Bodenkunde mit „Kohärenz" die Kraft, mit welcher die verschiedenartigen Bodenteilchen aneinander haften.
Переклад:
У той час як (тим часом; між тим) у фізиці під словом „Kohäsion" (когезія, зчеплення) розуміють взаємне притягання молекул, у ґрунтознавстві терміном „Kohärenz" називають силу зчеплення різнорідних часток ґрунту.
Komparativsätze
Je dichter der zu untersuchende Werkstoff und je höher dessen Ordnungszahl im periodischen System der Elemente ist, oder anders ausgedrückt, je größer sein Atomgewicht ist, um so mehr Röntgenstrahlen werden beim Durchdringen absorbiert.
Dass die Zug-Scher-Spannung bei Metallverbindungen um so höher ist, je höher die Streckgrenze des Metalles ist, geht aus der Zahlentafel 5 hervor.
Je dunkler ein Boden ist, um so mehr Wärme absorbiert er.
Ebenso wie Lichtstrahlen verschiedener Wellenlänge im Spektralapparat zerlegt werden, kann man in einem Massenspektrographen Teilchen verschiedener Masse trennen und ihre Masse genau messen.
Die plastischen Verformungen treten im statisch unbestimmten System ein und vollziehen einen Ausgleich der Momente derart, als wäre die Verbindung von vornherein bereits hergestellt gewesen.
Es scheint, als ob diese Theorie von den meisten Forschern, die auf diesem Gebiet arbeiten, angenommen ist.
Zuerst hatte es den Anschein, als ob das Bandschleifverarbeiten die altherkommlichen Schleifmethoden ganzlich verdrängen wollte.
Aufgefundene Steinplastiken, auf denen das Gold erscheint, als wäre es aufgestrichen, beweisen die große Vollkommenheit des Goldschlagens im alten Agypten.
Je nach der Messmethode wird man einen etwas geringeren Wert erhalten, als theoretisch zu erwarten ist.
Je tiefer die Arbeiten unter Wasser vorgenommen werden, desto stärker muss der Arbeitsdruck der Gase sein.
Wir werden im folgenden, je nachdem es für die Darstellung der Messergebnisse geeigneter ist, das eine oder das andere Masssystem benutzen.
Je nachdem, ob für den Kran ein kleinerer oder größerer Arbeitsbereich vorgesehen ist, kann der Drehkran feststehend oder auch fahrbar eingerichtet werden.
Man darf also wohl die Gleichung 4 als eine Annäherung betrachten, welche wesentlich besser ist, als man von so einer einfachen Beziehung erwarten sollte.
Während die Formeln und Gleichungen in der Mathematik dazu dienen, in knappster Weise gewisse Operationen darzustellen, die mit den symbolisch gezeichneten Dingen vorgenommen werden sollen, spiegeln die chemischen Formeln gewisse Vorgänge, die sich zwischen den Dingen abspielen.
Wie im vorigen Abschnitt angedeutet wurde, entstehen, je nachdem, welche der drei Energieformen miteinander in Wechselwirkung treten, besonders gekennzeichnete Zustandsänderungen.