- •І.Л. Кабаченко
- •Основні граматичні категорії та особливості їх перекладу в німецькій науково-технічній літературі
- •1. Структура і побудова речення
- •2. Складнопідрядні речення
- •Класифікація підрядних речень
- •Суб'єктні речення
- •Предикативні речення
- •Додаткові підрядні речення
- •Означальні підрядні речення
- •Означальні підрядні речення, що вводять різними сполучними словами
- •Означальні підрядні речення, що вводять сполученням:
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником у родовому відмінку
- •Означальні підрядні речення, що вводять відносним займенником
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні речення способу дії
- •Порівняльні підрядні речення
- •Підрядні речення наслідку
- •Умовні підрядні речення
- •Безсполучникові умовні речення
- •Допустові підрядні речення
- •Обмежувальні підрядні речення
- •3. Вказівні займенники як заміна іменника
- •Вказівні займенники як заміна іменника
- •4. Модальні дієслова
- •4. Кон’юнктив і кондиціоналіс
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному і підрядному реченнях
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у головному реченні
- •Konjunktiv у реченнях, що містять заперечення
- •Präteritum Konjunktiv, Plusquamperfekt Konjunktiv I Konditionalis I, II у підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv у головних і підрядних реченнях
- •Präsens Konjunktiv як допущення
- •Präsens Konjunktiv дієслова sein як альтернативне допущення.
- •Непряме мовлення
- •Непряме мовлення (сполучникове)
- •Непряме мовлення (безсполучникове)
- •Непряме запитання
- •Перелік дієслів висловлення і мислення та похідних від них іменників, що найбільш часто зустрічаються у німецькій науково-технічній літературі
- •6. Дієприкметникові конструкції Відокремлені дієприкметникові звороти. Розповсюджене визначення.
- •Відокремлений дієприкметниковий зворот
- •А. Дієприкметник I
- •Б. Дієприкметник II
- •Розповсюджене визначення, що має у своєму складі одне визначення: дієприкметник I або II
- •Розповсюджене визначення з дієприкметником і прикметником
- •Розповсюджене визначення, що має після визначуваного іменника неузгоджене визначення
- •Розповсюджене визначення, що містить кілька визначальних груп, що належать до одного і того ж іменника
- •Розповсюджене визначення, у якому відсутній артикль або частини мови, що його заміняють
- •Розповсюджене визначення, що міститься усередині іншого розповсюдженого визначення
- •7. Інфінітивні конструкції
- •Інфінітивна група як член речення
- •Інфінітив як частина присудка
- •Інфінітивна група як доповнення
- •Інфінітивна група як визначення
- •Інфінітивні звороти
- •8. Сталі словосполучення і фразеологічні звороти
- •Дієслівні сталі сполучення
- •Сполучення того самого іменника з двома дієсловами
- •Сполучення того самого іменника з чотирма дієсловами
- •Фразеологічні сполучення зі словом Hand
- •До складання резюме дипломного проекту німецькою мовою настанови при складанні резюме
- •Фрази та мовні звороти, які можуть бути використані при складанні резюме
- •А. Вставні звороти
- •Б. Фрази та звороти для розвитку думки
- •В. Деякі граматичні конструкції, пов’язані з розвитком та поширенням думки Звороти з “es”
- •Використання безособового пасиву
- •Різні словосполучення всередині речення
- •Найважливіші типи словосполучень
- •Деякі прийменникові групи
- •Складні слова
- •Без прийменника
- •Б. Деякі стійкі словосполучення
- •Парні сполучники
- •Б. Підпорядковані сполучники (підрядного речення)
- •Найбільш уживані скорочення, прийняті у німецькій технічній літературі
- •Основні математичні символи та формули, а також умовні позначення, що зустрічаються у науково-технічних текстах Читання простих дробів
- •Окремі випадки утворення:
- •Читання десяткових дробів
- •Основні способи обчислення
- •Додавання
- •Віднімання
- •Множення
- •Ділення
- •Піднесення до ступеня
- •Добування кореня
- •Позначення співвідношень
- •Гірничий напрямок
- •Шахтобудівний напрямок
- •Геологічний напрямок
- •Механіко-машинобудівний напрямок
- •Електротехнічний напрямок
- •Eкономічний напрямок
- •Практика перекладу німецької науково-технічної літератури
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19
Непряме мовлення
Для передавання чужих слів або чужої думки можуть уживатися додаткові та означальні підрядні речення. Додаткове непряме мовлення пов'язане з дієсловами erwahnen, mitteilen, denken, glauben та ін. Означальне непряме мовлення пов'язане з іменниками – похідними від даних дієслів: Mitteilung, Glaube й ін.
Як додаткове, так і атрибутивне непряме мовлення вводиться сполучником dass або виступає у безсполучниковій формі. При наявності сполучника dass у непрямому мовленні вживається індикатив поряд з кон’юнктивом.
Приклад:
Während man vor etwa 2 Jahrzehnten vermutete, dass die gesamte Welt aus Protonen und Elektronen aufgebaut sei, weiß man heute, dass es viel mehr Elementarteilchen gibt. . (Додаткове непряме мовлення.)
Переклад:
У той час як приблизно років двадцять тому припускали, що увесь світ побудований з протонів й електронів, сьогодні вже відомо, що є набагато більше елементарних частинок.
Приклад:
Es besteht kein Grund für die Annahme, dass der Schachtofen teurer ware, als der Hochofen, oder weniger leistet. (Означальне непряме мовлення.)
Переклад:
Немає ніякої підстави для припущення, що шахтна піч дорожча, ніж доменна, або менш продуктивна.
Якщо сполучник daß відсутній (безсполучникове непряме мовлення), то підрядне речення має прямий порядок слів головного речення. Виразником зв'язку між головним і підрядним реченнями є лише кон’юнктив, уживання якого у безсполучниковому непрямому мовленні обов'язково.
Приклад:
Ruger meint, der Sammelbegriff Bitumen sei durch Engler eindeutig gefasst.
Переклад:
Рюгер уважає, що термін збірного значення бітум розумівся Енглером дуже вузько.
Для оформлення непрямого мовлення служать презенс, перфект і футурум кон’юнктив.
Презенс виражає дію, одночасну з дією, що виражена присудком головного речення.
Приклад:
Der Verfasser meint, als Ruckstand bei der natürlichen Destillation bleibe Kohlenstoff übrig.
Переклад:
Автор уважає, що як залишок при природній перегонці виходить вуглець.
Перфект виражає дію, що передує дії, вираженій присудком головного речення.
Приклад:
Dietz teilt mit, dass er im Werra-Kaligebiet einen Gang beobachtet habe, dessen Basalt ebenfalls Spuren flüssigen Bitumens in Tropfchenform enthielt.
Переклад:
Диц повідомляє, що в калійних покладах Верра він спостерігав базальтову жилу, у якій містилися у вигляді крапельок сліди рідкого бітуму.
Футурум відповідно виражає майбутню дію, тобто дію, що настане за дією, вираженою присудком головного речення.
При збігу форм кон’юнктива та індикатива у 1-й особі однини і множини та 3-й особі множини вживається така заміна: презенс заміняється імперфектом; перфект заміняється плюсквамперфектом і футурум заміняється кондиціоналісом.
Приклад:
Nach den durch Werner zur Blüte gelangten Anschauungen des 18. Jahrhunderts nahm man an, alle Gesteine hätten sich aus wasserigen Lösungen abgesetzt, so z. B. der Granit.
Переклад:
Відповідно до уявлянь, широко розвинених Вернером у XVIII столітті, вважали, що всі гірські породи виникли шляхом відкладів з водяних розчинів, як, наприклад, граніт.