- •Авіаційне обладнання військових літальних апаратів
- •1. Класифікація авіаційного обладнання та завдання, які вирішуються при його використанні
- •1.1. Завдання, які вирішує авіаційне обладнання
- •1.2. Класифікація авіаційного обладнання
- •1.2.1. До електрообладнання відносяться:
- •1.2.2. До електричних систем та пристроїв управління силовими установками відносяться:
- •1.2.3. До електронної автоматики авіаційного обладнання відносяться:
- •1.2.4. До приладного обладнання відноситься:
- •1.2.5. До кисневого обладнання відносяться:
- •1.2.6. До висотного спеціального спорядження відносяться:
- •1.2.7. До фотографічних і теплових засобів розвідки і пошуку відносяться:
- •1.2.8. До спеціальних (не радіотехнічних) засобів пошуку підводних човнів відносяться:
- •1.2.10. До пілотажних, навігаційних та комплексних тренажерів відносяться:
- •2. Умови роботи авіаційного обладнання та тактико-технічні вимоги до нього
- •2.1. Умови роботи авіаційного обладнання
- •2.2. Тактико-технічні вимоги до авіаційного обладнання
- •1.2. Основні параметри атмосфери
- •1.3. Види польотів літаків в залежності від висоти
- •2. Вплив атмосферних параметрів
- •3. Вплив факторів, пов'язаних з динамікою польоту
- •4. Вплив факторів, пов'язаних з перебуванням екіпажу в герметичній кабіні літального апарата
- •5. Способи забезпечення життєдіяльності екіпажу. Системи індивідуального захисту
- •6. Принципи побудови герметичної кабіни вентиляційного типу
- •6.1. Призначення
- •6.2. Принципи побудови системи кондиціонування повітря
- •7. Засоби регулювання температури і тиску повітря
- •7.1. Програми регулювання тиску повітря в герметичній кабіні літака
- •7.2. Способи регулювання температури повітря в герметичній кабіні літака
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів
- •1. Класифікація систем кисневого живлення
- •1.1. Систем кисневого живлення безупинної подачі
- •1.2. Систем кисневого живлення перериваної подачі
- •1.3. Систем кисневого живлення комбінованої подачі
- •2. Заходи безпеки при роботі з кисневим обладнанням
- •3. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого устаткування
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого живлення
- •3.3. Можливі несправності кисневого устаткування
- •4. Висотне спеціальне спорядження літака-штурмовика
- •4.1. Киснева маска км-34
- •4.2. Захисний шолом зш-5а
- •4.3. Протиперевантажувальний костюм ппк-1у
- •4.4. Вентиляційний костюм вк-зм
- •5. Кисневе обладнання
- •5.1. Основна киснева система
- •5.2. Крісельна киснева система
- •6. Катапультне крісло
- •6.1. Система управління катапультуванням
- •6.2. Електрообладнання катапультного крісла к-36л
- •6.3. Робота механізму управління катапультуванням
- •7. Особливості експлуатації системи кисневого живлення і висотного спеціального спорядження літака-штурмовика
- •7.1. Перевірка висотного спеціального спорядження
- •7.2. Заправка системи газоподібним киснем
- •7.3. Перевірка готовності кисневого обладнання до застосування
- •8. Висотне спеціальне спорядження літака-винищувача
- •8.1. Висотно-компенсаційний костюм вкк-6м
- •8.2. Герметичний шолом гш-6м
- •9. Комплект системи кисневого живлення літака-винищувача
- •9.1. Основна киснева система
- •9.2. Крісельна киснева система
- •10. Кисневий прилад кп-52м
- •11. Принцип роботи кко-5
- •11.1. Призначення та склад комплекту кисневого обладнання кко-5
- •11.2. Режими роботи кко-5
- •11.2.1. Робота комплекту кко-5 у герметичній кабіні
- •11.2.2. Робота комплекту кко-5 при розгерметизації кабіни на висоті понад 12 км
- •11.2.3. Робота комплекту кко-5 при аварійному покиданні льотчиком літального апарату
- •1.2. Коротка історія тактичних засобів повітряної розвідки
- •1.3. Характеристика об'єктів розвідки
- •1.4. Задачі повітряної розвідки
- •2. Класифікація та коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.1. Класифікація тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.2. Коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •3. Особливості повітряного фотографування та обробки його результатів
- •3.1. Особливості повітряного фотографування
- •3.2. Організація аерофотослужб у військах
- •4. Призначення аерофотообладнання
- •5. Види повітряного фотографування
- •6. Класифікація аерофотоапаратів
- •7. Типова схема й основні вузли аерофотоапаратів
- •8. Склад і будова світлочутливих матеріалів
- •9. Поняття про сенсибілізацію і десенсибілізацію
- •9.1. Світлочутливі характеристики фотоматеріалів
- •9.2. Спектральні характеристики фотоматеріалів
- •10. Одержання зображення й обробка розвідматеріалів. Сенситометрія
- •10.1. Одержання фотографічного зображення
- •10.2. Сенситометрія
- •10.2.1. Основні поняття, що використовуються в сенситометрії:
- •10.2.2. Сутність випробування негативних аерофотоматеріалів полягає в наступному:
- •11. Кольорові та спектрозональні матеріали
- •12. Аерофотознімальні світлофільтри
- •13. Дефокусування оптичного зображення
- •14. Засоби компенсування дефокусування
- •15. Поняття про зсув зображення
- •16. Механічна компенсація зсуву зображення
- •17. Оптична компенсація зсуву зображення
- •17.1. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом аерофотоапарата
- •17.2. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом дзеркала чи призми
- •17.3 Оптична компенсація зсуву зображення поворотом оптичних клинів
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів
- •1. Загальні відомості про кадрові аерофотоапарати
- •1.1. Аерознімок і його параметри
- •1.2. Склад кадрового аерофотоапарата
- •1.3. Елементи і механізми кадрових аерофотоапаратів
- •1.3.1. Аерофотооб'єктиви
- •Аерофотооб'єктиви
- •1.3.2. Аерофотозатвори
- •Параметри і характеристики аерофотозатворів
- •Вимоги до аерофотозатворів
- •Шторні аерофотозатвори
- •Жалюзійні аерофотозатвори
- •Центральні аерофотозатвори
- •1.3.3. Механізми транспортування аерофотоматеріалу Призначення та склад
- •Конструкція котушки для аерофотоплівки
- •Фрикційні муфти
- •1.3.4. Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •Вимоги до точності вирівнювання аерофотоплівки
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу механічного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пневматичного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пнемомеханічного типу
- •Електричні механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •1.3.5. Аерофотоілюмінатори
- •1.3.6. Аерофотоустановки
- •Вимоги до аерофотоустановок
- •Класифікація аерофотоустановок
- •Конструкції амортизаторів
- •2. Конструкції кадрових аерофотоапаратів
- •2.1. Денні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •2.1.1. Малоформатний кадровий аерофотоапарат а-39
- •2.1.2. Аерофотоапарат афа-ба з великим форматом кадру
- •2.1.3. Середньофокусний аерофотоапарат а-42 з великим форматом кадру
- •2.1.4. Середньофокусний аерофотоапарат а-54 з великим форматом кадру Комплект а-54 і основні конструктивні особливості
- •Камерна частина
- •Об’єктивна частина
- •Командний прилад
- •Електроблок
- •Світлоприймаючий пристрій
- •2.2. Денні багатокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Двохкамерний аерофотоапарат а-72
- •2.3. Нічні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Аерофотоапарат на-мк-75
- •3. Особливості експлуатації кадрових аерофотоапаратів
- •3.1. Експлуатаційні вимоги до розміщення фотоустаткування на летальних апаратах
- •3.2. Загальні вимоги до експлуатації аерофотоустаткування
- •3.3. Наземна експлуатація аерофотоапаратів
- •3.3.1. Попередня і передполітна підготовка
- •3.3.2. Підготовка до повторного вильоту і післяполітна підготовка
- •3.3.3. Регламентні роботи
- •3.3.4. Особливості технічної експлуатації при зміні зовнішніх умов
- •3.3.5. Ремонт фотоустаткування
- •4. Призначення, складові та принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.1. Призначення і принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.2. Структурна схема щілинного аерофотоапарата
- •4.3. Види аерофотографування, які виконуються за допомогою щілинних аерофотоапаратів
- •4.4. Особливості кінематичної й електричної схем щілинних аерофотоапаратів
- •5. Конструкції щілинних аерофотоапаратів
- •5.1. Основні технічні дані щілинних аерофотоапаратів
- •5.2. Автоматичний щілинний аерофотоапарат ащафа-5
- •5.2.1. Загальна характеристика аерофотоапарата ащафа-5
- •5.2.2. Основні технічні дані ащафа-5
- •5.2.3. Опис аерофотоапарата ащафа-5
- •Камерно-касетна частина
- •Об'єктивна частина
- •Командний прилад
- •Блок керування
- •Електромашинний підсилювач удм-150а
- •5.2.4. Взаємодія частин аерофотоапаратів й опис принципової електричної схеми
- •Вирішуючий пристрій
- •Електропривід
- •Механізм відпрацьовування ширини щілини
- •Механізм дистанційного переводу діафрагми
- •Випрямляч
- •6. Особливості експлуатації щілинних аерофотоапаратів
- •7. Аерофотоприставки
- •7.1. Призначення та режими роботи аерофотоприставок
- •7.1.1. Призначення і будова аерофотоприставок
- •7.1.2. Режими роботи аерофотоприставок
- •7.2. Конструкція та принцип дії аерофотоприставки фарм-2
- •7.2.1. Основні дані фотоприставки фарм-2
- •7.2.2. Опис основних частин фотоприставки фарм-2
- •Фотокамера
- •Командний прилад
- •Лупа наведення
- •7.3. Принципова схема аерофотоприставки фарм-2
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки
- •1. Інфрачервоні засоби повітряної розвідки
- •1.1. Особливості інфрачервоних засобів повітряної розвідки і їх класифікація
- •1.2. Типові схеми інфрачервоних систем повітряної розвідки
- •1.2.1. Інфрачервоні фотографічні системи
- •1.2.2. Аерофотоапарати із застосуванням електронно-оптичних перетворювачів (афа-еоп)
- •1.2.3. Евапорограф
- •1.2.4. Шаровий перетворювач
- •1.2.5. Іч телевізійні системи
- •1.2.6. Тепловізори
- •1.3. Пристрої розгортки
- •1.3.1. Прямолінійна рядкова розгортка
- •1.3.2. Криволінійна рядкова розгортка
- •1.4. Основні характеристики інфрачервоних засобів повітряної розвідки
- •1.4.1. Порогова чутливість системи Dпор
- •2. Аеромагнітометри
- •2.1. Коротка характеристика магнітного поля Землі
- •2.2. Принцип дії магнітометричних систем
- •2.3. Ферозондові аеромагнітометри
- •2.4. Ядерні аеромагнітометри
- •3. Гідроакустичні станції повітряної розвідки
- •3.1. Стислі відомості про гідроакустичне поле
- •3.2. Гідроакустичні датчики
- •3.2.1. П'єзоелектричні перетворювачі
- •3.2.2. Магнітострикційні перетворювачі
- •3.3. Структурні схеми авіаційних гідроакустичних систем
- •3.4. Особливості використання гідроакустичних систем
- •Список літератури
- •Тема 1. Забезпечення життєдіяльності екіпажу військових літальних апаратів в умовах висотного польоту 11
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів 23
- •Тема 3. Повітряна розвідка та основи повітряного фотографування 61
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів 112
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки 201
6. Принципи побудови герметичної кабіни вентиляційного типу
6.1. Призначення
Умови польоту визначаються параметрами атмосфери і динамікою ЛА. Атмосфера Землі до висот приблизно 80 км має однорідний газовий склад (близько 21% кисню, 78% азоту), а тиск і температура повітря змінюються з висотою.
Тиск із підйомом на висоту знижується. Знижений тиск негативно впливає на організм людини. Так, на висоті 9 км при тиску 230 мм рт. ст. виникає явище аероемболізму. На висоті понад 19 км спостерігається закипання підшкірної рідини, що може привести до смертельного результату. Для запобігання цих явищ екіпажі розміщують у ГК, де підтримується безпечний тиск.
Вплив зниженого тиску на організм людини не обмежується вказаними вище явищами. Повітря є сумішшю газів і його повний тиск є сумою парціальних тисків його компонентів:
Парціальний тиск – це частка тиску, яку мав би компонент газової суміші, що займав би весь об'єм суміші.
Парціальний тиск кисню є важливою характеристикою його споживання організмом людини. На підставі фізіологічних досліджень встановлено взаємозв'язок між парціальним тиском кисню (у мм рт. ст.) у легенях з тиском повітря Рн і процентним вмістом кисню у повітрі:
Де 47 мм рт. ст. відповідає парціальному тиску водяних парів у легенях людини. У нормальних умовах при Н=0 , = 150 мм рт. ст. З підйомом на висоту, парціальний тиск кисню буде знижуватися. На висоті 3 км він досягає середнього фізіологічно припустимого рівня 98 мм рт. ст. При подальшому збільшенні висоти настає кисневе голодування. Для усунення цього явища використовують системи кисневого постачання.
Великий вплив на діяльність екіпажу має температурний режим кабіни. Температура повітря на висотах понад 11 км знижується майже до -60°С. З іншого боку, рух швидкісних літаків в атмосфері викликає їхній розігрів. Тому необхідні системи, що забезпечують прийнятну температуру повітря в кабіні.
Серед факторів, обумовлених динамікою польоту, насамперед, слід зазначити перевантаження. Найбільш небезпечний фізіологічний вплив чинить перевантаження, спрямоване уздовж тіла людини. Так, при позитивних перевантаженнях відбувається відлив крові від голови до ніг і людина може знепритомніти. Для компенсації таких перевантажень застосовуються ППК.
З динамікою польоту пов'язана швидкість зміни тиску в кабіні на спусках і підйомах, що може досягати на маневрених літаках до 30 мм рт. ст./с. Встановлено, що фізіологічно припустима норма складає 5-10 мм рт. ст./с. Задачу обмеження швидкості зміни тиску в ГК вирішують регулятори тиску.
Нарешті, при виконанні бойових польотів може бути порушена герметичність кабіни. При різкому зменшенні тиску можливі ушкодження легеневої тканини й інших органів газом, що розширюється (баротравми). Захист екіпажу від цих явищ покладається на спеціальне спорядження: гермошоломи (ГШ), ВКК, скафандри.
Отже, в умовах польоту на екіпаж може впливати ряд фізіологічно небезпечних факторів.
Комплекс технічних засобів, які забезпечують нормальну працездатність екіпажів на всіх режимах польоту й в екстремальних ситуаціях, називають системами забезпечення життєдіяльності екіпажів ЛА. До складу цих систем входять: системи кондиціонування повітря в ГК, системи кисневого постачання екіпажів і висотне спеціальне спорядження.