Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга - АОВЛА-ч-1.doc
Скачиваний:
51
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
14.79 Mб
Скачать

7.3. Перевірка готовності кисневого обладнання до застосування

До переліку робіт з підготовки кисневого устаткування входять:

  • перевірка запасу кисню;

  • перевірка зовнішнього стану;

  • перевірка справності всіх елементів системи кисневого живлення;

  • перевірка герметичності і працездатності системи кисневого живлення без надлишкового тиску і з ним;

  • усунення виявлених несправностей у польоті і на землі й інше.

Для визначення технічних характеристик систем кисневого живлення в цілому чи їхніх окремих пристроїв застосовуються контрольно-перевірочні кисневі установки типу КУ-7, КУ-8.

При підготовці літака до польоту технік зобов'язаний:

  • перевірити відкриття кисневого вентиля КВ-15А;

  • перевірити тиск кисню за індикатором ИК-52 (150 кг/см2);

  • перевірити положення кранів на РПК-52 (кран додаткової подачі повинен знаходитися в положенні «Смесь», кран аварійної подачі в положенні "Викл.");

  • перевірити готовність до застосування крісельної кисневої системи;

  • тиск кисню в балоні блоку БКО-3В2 (180-2З0 кг/см2);

  • закриття замка ОРК-11У;

  • приєднання троса до замка ОРК-11У.

Після посадки в кабіну льотчик зобов'язаний виконати наступні операції:

  • перевірити тиск кисню в основній кисневій системі, в також отримати доповідь від техніка літака про тиск кисню в балоні крісельної системи;

  • приєднати шланги вентиляційного костюма і костюма проти перевантаження до верхньої колодки ОРК-11У (ПОПЕРЕДЖЕННЯ: з'єднання шланга вентиляції одягу в зимовий час проводиться після запуску авіадвигунів, коли з штуцера вентиляції на ОРК-11У почне поступати тепле повітря);

  • надіти захисний шолом і кисневу маску;

  • відрегулювати притяг маски;

  • з'єднати шланги кисневої маски з відповідними штуцерами кисневого приладу КП-52М (до польоту КП-52М повинен знаходитися в чохлі між кріслом і лівим пультом. Знімає чохол перед польотом і одягає його після польоту технік літака);

  • приєднати проміжну лямку гофрованого шлангу до півкільця грудної перемички і відрегулювати її довжину так, щоб шланг не заважав вільному руху голови;

  • приєднати кисневий прилад КП-52М до замка кріплення приладу на лівому ремені кріплення парашутної системи, пропустивши кисневі шланги поверх шлангів вентиляції і ППП;

  • зістикувати електрорадіоджгут ОРК-11У з джгутом ЗШ-5А, пропустивши його під грудною перемичкою і під шлангами пневмокомунікацій;

  • приєднати джгут мікрофона на шоломі до маски двоклемним роз’ємом;

  • перевірити роботу механізму управління світлофільтром ЗШ;

  • проконтролювати відкриття кисневого вентиля КВ-15А;

  • перевірити установку кранів додаткової і аварійної подачі на РПК-52 відповідно в положеннях «Смесь» і "Викл.";

  • встановити головку автомату тиску АД-5А в положення "Макс." для костюма ППК-3 або в положення "Мін." для ППК-11У.

Технік літака надає допомогу льотчику у виконанні цих операцій.

8. Висотне спеціальне спорядження літака-винищувача

До висотного спеціального спорядження, яке застосовується на літаку-винищувачу, відносяться: киснева маска КМ-34, захисний шолом ЗШ-5МКВ або герметичний шолом ГШ-6М (для польотів на великих висотах), костюм проти перевантажень ППК-3 і вентиляційний костюм ВК-ЗМ, які входять до складу висотно-компенсаційного костюма ВКК-6М.

Застосування спеціального спорядження тих чи інших видів та комбінацій визначається льотно-технічними характеристиками літака, а також польотним завданням.

Захисний шолом з кисневою маскою і разом з бортовим комплектом кисневого устаткування ККО-5М и крісельною системою БКО-ЗВ2 забезпечують льотчику необхідні життєві умови і працездатність у польоті і при катапультуванні.