4.2. Структурна схема щілинного аерофотоапарата
Під час фотографування W і Н можуть істотно змінюватися, тому в щілинних АФА крім автоматичної системи регулювання швидкості руху плівки існує також автоматична система забезпечення розрахункового значення часу експонування. Здійснюється це за допомогою зміни ширини щілини. Мінімальна ширина щілини обмежується дифракційними явищами і можливістю засмічення. У відомих конструкціях щілинних АФА (рис. 4.43) ширина щілини змінюється від десятих часток міліметра до декількох міліметрів.
Рис. 4.43. Кінематична схема щілинного АФА:
1 – фокальний барабан; 2 – регульована щілина
Фокальний барабан 1 служить для вирівнювання фотоплівки. Для забезпечення достатньої ширини маршруту, що фотографується, використовуються короткофокусні об'єктиви з фокусною відстанню близько 10 см.
Простота конструкції, безперервність руху плівки, можливість застосування на малих висотах і великих швидкостях польоту вигідно відрізняють щілинні АФА від кадрових. Істотним недоліком щілинних АФА є обмеження маневрування літального апарата у процесі повітряного фотографування.
У випадку зміни параметрів польоту літака регулювання швидкості руху аероплівки і збереження витримки, установленої заздалегідь на командному приладі, здійснюються в щілинних АФА за допомогою відповідних систем автоматичного регулювання. Забезпечення сталості витримки можливе шляхом регулювання ширини щілини. У щілинних АФА може бути використана також автоматична система регулювання експозиції, що враховувала б не тільки зміну швидкості і висоти польоту, але і зміну яскравості аероландшафту.
Структурна схема щілинного АФА представлена на рис. 4.44.
Рис. 4.44. Структурна схема щілинного аерофотоапарата (варіант)
4.3. Види аерофотографування, які виконуються за допомогою щілинних аерофотоапаратів
За допомогою щілинних АФА можна виконувати фотографування як удень, так і вночі. В останньому випадку застосовують освітлювальні установки з електричними джерелами світла безупинної дії. Для кращого використання світлового потоку джерела освітлювальна установка забезпечує підсвічування лише тієї смуги місцевості, зображення якої в даний момент попадає через щілину на аерофотоплівку.
За допомогою щілинних АФА може виконуватися планове і перспективне фотографування, причому і те й інше може виконуватися як стереоскопічне чи як не стереоскопічне.
При плановому фотографуванні ширина маршруту фотографування складає 3-4 Н, висота фотографування лежить у межах 100-1200 м.
При перспективному фотографуванні оптична вісь щілинного АФА повинна бути відхилена вперед, назад, чи убік. Однак варто враховувати, що у випадку відхилення оптичної осі убік швидкість оптичного зображення уздовж щілини стає перемінною й у багатьох щілинних апаратах не може бути скомпенсована у всіх точках аерознімку. Тому на великі кути вісь щілинного АФА може відхилятися убік лише в тому випадку, якщо при розрахунку і виготовленні об'єктива прийняті спеціальні міри для збереження Vзоб, постійною уздовж усієї щілини.
Перспективне фотографування щілинним апаратом при нахилі його оптичної осі вперед чи назад на 45° зветься аксонометричним. Причому аерознімання вперед та назад може виконуватися одночасно. Для цієї мети використовується щілинний АФА, у конструкції якого передбачені один об'єктив, два транспортуючих механізми і дві щілини, розташовані відповідним чином щодо об'єктива.
У зв'язку з особливостями проекції місцевості щілинні аерознімки відрізняються трохи від знімків, отриманих кадровими АФА з центральною проекцією місцевості на плівку.
Для щілинних аероплівок характерна невідповідність конфігурації об'єктів, які фотографуються, і їхнього зображення, що є результатом нерівності масштабів у напрямку польоту й у напрямку, перпендикулярному йому, а також через подовжню і поперечну нестійкість носія.