Електричні механізми вирівнювання аерофотоматеріалу

Загальним для усіх способів вирівнювання є необхідність приведення світлочутливого шару аерофотоплівки у фокальну площину аерофотокамери. Це може бути здійснено і за допомогою електромагнітного пристрою (рис. 4.26).

Рис. 4.26. Кінематичні схеми електромагнітного вирівнювання з поліпшеним

розподілом зусиль притиску: а – метод «книги» з однобічним вирівнюванням;

б – двостороннє вирівнювання; в – двостороннє вирівнювання з однією пружиною

Висока якість вирівнювання аерофотоплівки передбачає обов'язкове калібрування скла, що вирівнює, і притискного столу. Відступ від площини не повинний перевищувати кілька мікрометрів.

Для запобігання появи повітряних пузирів при вирівнюванні плівки поверхня притискного столу, звернена до плівки, може мати канавки для виходу повітря. При розрахунку і конструюванні притискного столу необхідно звертати увагу на підвищення його твердості.

Важливим достоїнством електромагнітного способу вирівнювання періодичним притиском аерофотоплівки до скла, що вирівнює, є незалежність його від висоти фотографування і необхідність відносно невеликих зусиль для забезпечення порівняно високих точностей вирівнювання.

1.3.5. Аерофотоілюмінатори

Аерофотоілюмінатором називається пристрій літального апарата, розташований перед об'єктивом АФА, через який виконується фотографування. Він складається з захисного скла і механічних деталей. Розмір і форма фотоілюмінатора залежать від кутів поля зору 2β АФА (рис. 4.27) у напрямку польоту й у перпендикулярному напрямку, від відстані передньої лінзи об'єктива до захисного скла h, від діаметра передньої лінзи об'єктива D, товщини захисного скла d і його показника переломлення n, а також від прийнятого допуску l на неточність установки АФА і можливі його коливання при вібрації.

Рис. 4.27. До визначення розмірів аерофотоілюмінатора

Як видно з рис. 4.27, розмір фотоілюмінатора в одному з напрямків визначається за співвідношенням:

,

де a – розмір кадру аерофотознімка; f – фокусна відстань АФА.

Фотоілюмінатор ізолює відсік, де встановлений АФА, від зовнішнього середовища. Він запобігає попаданню на об'єктиви АФА бруду і пилу. Захисне скло фотоілюмінатора є оптичною деталлю, що розміщається на шляху ходу променів, які беруть участь в утворенні зображення. Тому воно повинно задовольняти ряд вимог, характерних для точних оптичних деталей.

1.3.6. Аерофотоустановки

Аерофотоустановкою (АФУ) називається пристрій, призначений для кріплення, амортизації й орієнтування АФК у просторі.

Вимоги до аерофотоустановок

До аерофотоустановок пред'являються такі основні вимоги:

• частота коливань АФА, встановленого в АФУ, повинна бути значно меншою частоти вібрацій літального апарата;

• твердість амортизаторів у всіх напрямках повинна бути назад пропорційна їх відстані від центра ваги з метою запобігання появи кутових коливань АФК при лінійних коливаннях підставки;

• центр ваги АФК повинний знаходитися як можливо ближче до площини, що проходить через площину амортизаторів;

• зазор між АФК і деталями літального апарата повинний бути більше статичної і динамічної деформації амортизаторів.