3.3.5. Ремонт фотоустаткування
Технічний і міжремонтний ресурси АФА встановлюються спеціальними вказівками на підставі результатів дослідження технічного стану АФА і досвіду їхньої експлуатації в частинах ВПС. Аерофотоустаткування, що не виробило встановленого міжремонтного ресурсу, але потребує за своїм технічним станом капітального ремонту, направляється на ремонт рішенням вищестоящих інженерних органів.
Протягом вироблення встановлених міжремонтного чи технічного ресурсів устаткування підлягає профілактичному ремонту.
Перший профілактичний ремонт, як правило, виконується після відпрацьовування аерофотоустаткуванням терміну служби, установленого заводом, а наступні – через період часу, визначений спеціальними вказівками.
Перелік обов'язкових робіт, які виконуються при профілактичному ремонті, складається з регламентних робіт найбільшого обсягу і додаткових робіт, проведених за вказівками відповідних організацій, що відповідають за експлуатацію устаткування.
Профілактичний ремонт виконується силами технічного складу частини, капітальний ремонт виконується спеціальними авіаремонтними підприємствами.
4. Призначення, складові та принцип дії щілинних аерофотоапаратів
4.1. Призначення і принцип дії щілинних аерофотоапаратів
Щілинні АФА призначені для планового, перспективного й аксонометричного повітряного фотографування з метою аерофоторозвідки.
Основною принциповою відмінністю щілинних аерофотоапаратів від кадрових є безупинне експонування аероплівки, яка рухається, через нерухому щілину, що дозволяє одержувати зображення у вигляді єдиної стрічки без поділу на кадри.
Транспортуючий механізм перемотує плівку зі швидкістю:
(4.26)
У результаті, через щілину АФА експонується, як єдине ціле, довга смуга місцевості.
Метод щілинного фотографування з'явився в період, коли великі швидкості літаків і малі висоти польоту викликали створення аерофотоапаратів з мінімальною тривалістю циклу роботи.
Очевидно, що завдяки безупинному перемотуванню плівки і компенсації зрушення зображення, щілинний апарат може використовуватися навіть для зйомок на бриючому польоті і, взагалі, для зйомок у високому темпі, недоступному для аерофотоапаратів, що знімають окремими кадрами.
Щілина виконує функції аерофотозатвора і розташована перпендикулярно напрямку польоту (рис. 4.41).
У процесі фотографування з носія, що летить, оптична вісь щілинних АФА переміщається по поверхні землі й одночасно з цим аерофотоплівка рухається відносно нерухомої щілини. Після обробки плівки на ній можна знайти безперервне (на відміну від кадрового аерознімання) фотографічне зображення смуги місцевості уздовж осі польоту літака, ширина якої А визначається при плановому фотографуванні за співвідношенням:
,
(4.27)
де α – ширина експонованої ділянки плівки за щілиною.
З цього співвідношення видно, що в щілинних АФА варто застосовувати короткофокусні ширококутові об'єктиви, тому що при цьому збільшується смуга місцевості, що фотографується. У залежності від конструкції і габаритів щілинних апаратів вдається фотографувати смугу місцевості шириною від 1,5 до 3,2 H.
Для того, щоб під час аерознімання не було зрушення зображення і масштаб аерознімку в усіх напрямках був би однаковий, необхідно порівняти між собою швидкість руху плівки Vпл і швидкість оптичного зображення Vзоб, (4.26).
Рис. 4.41. Принцип дії щілинного АФА:
1 – котушки, що змотують і намотують;
2 – аерофотоплівка; 3 – щілина; 4 – об'єктив
Витримка tф у щілинних АФА залежить від ширини щілини l і швидкості руху плівки Vпл у такий спосіб:
, (4.28)
де l – ширина щілини.
Метод щілинного фотографування широко застосовується в умовах поганої освітленості об'єктів і в умовах низької хмарності при фотографуванні на малих висотах від 100 м і більше.
Витримка при щілинному методі фотографування залежить від ширини щілини l і швидкості руху плівки Vпл.
Ширина щілини (рис. 4.42) змінюється в залежності від висоти фотографування і швидкості польоту, а також освітленості об'єктів.
Рис. 4.42. Схема механізму зміни ширини щілини