1.3.2. Аерофотозатвори

Аерофотозатвором називається пристрій, що служить для пропущення світлових променів від об'єкта аерофотознімання до світлочутливого матеріалу протягом заданого проміжку часу. Аерофотозатвори можуть бути класифіковані за різними ознаками: за розташуванням і за конструктивним виконанням.

У залежності від розташування аерофотозатвори поділяються на міжлінзові, залінзові і фокальні. Міжлінзовий аерофотозатвор розташовується усередині аерофотооб'єктива, залінзовий, звичайно, знаходиться між аерофотооб'єктивом і світлочутливим матеріалом. Аерофотозатвор, призначений для установки поблизу фокальної площини аерофотооб'єктива, називається фокальним.

За конструктивним виконанням аерофотозатвори кадрових АФА поділяються на шторні, жалюзійні і центральні.

Параметри і характеристики аерофотозатворів

Робота будь-якого аерофотозатвора може бути зображена графічно у вигляді діаграми роботи аерофотозатвора, зображеної на рис. 4.6.

Рис. 4.6. Діаграма роботи аерофотозатвора АФА

По осі абсцис відкладається час, по осі ординат величина пропущеного аерофотозатвором світлового потоку Ф_υ. Величина потоку Ф_υ, пропорційна площі отвіру S, що відкривається аерофотозатвором. Основні параметри аерофотозатвора можна визначити за допомогою цього графіка (рис. 4.6). Нехай у деякий момент часу А посилається імпульс струму для включення аерофотозатвора. Через якийсь час t аерофотозатвор почне відкриватися. Час t_и між посилкою імпульсу і початком експонування називається часом інерції аерофотозатвора. Потім від моменту В до моменту G триває фаза відкривання аерофотозатвора, яка характеризується часом t_відкр, після цього спостерігається фаза повного відкриття t_п, і, нарешті, фаза закривання t_закр.

Час t_о, протягом якого світлочутливий матеріал у даній точці піддається впливу світла, називається повною витримкою:

t_о = t_відкр + t_п + t_закр . (4.2)

Якби аерофотозатвор спрацьовував миттєво, то на діаграмі були б відсутні фази відкривання і закривання. Діаграма роботи такого ідеального аерофотозатвора має вид прямокутника ВСКЕ. Відношення кількості світла, що пройшло через реальний аерофотозатвор на дану точку світлочутливого матеріалу, до кількості світла, що пропустив би ідеальний аерофотозатвор, називається коефіцієнтом корисної дії η (ККД) аерофотозатвора. Відповідно до рис. 4.6:

(4.3)

де S – площа фігур на рис. 4.6. Для різних фаз роботи аерофотозатвора можна визначити свої оптичні ККД:

. (4.4)

Час, протягом якого ідеальний аерофотозатвор пропустив би таку ж кількість світла, яке реальний аерофотозатвор пропускає за час фактичної витримки, називається ефективною витримкою t_e:

. (4.5)

З даної формули можна визначити вираз для ККД аерофотозатвора:

(4.6)

Для аерофотозатворів, у яких висхідна крива BD діаграми роботи симетрична спадній кривій FE, виразу, що визначає їх оптичний ККД, приймає більш простий вигляд:

(4.7)

Діапазон витримок Д_t аерофотозатвора визначається відношенням максимальної витримки t_оmax до мінімальної t_оmin:

. (4.8)

Він характеризує можливість АФА забезпечувати одержання високоякісних аерофотознімків при зміні освітленості об'єктів аерофотографування, чи інших умов аерофотознімання.