6. Класифікація аерофотоапаратів

Всі АФА можна класифікувати за рядом різних ознак (єдиної класифікації немає). Введемо класифікацію АФА за призначенням, часом застосування, принципом дії, величиною фокусної відстані їхніх об'єктивів і способом компенсації зрушення зображення.

За призначенням АФА підрозділяються на такі групи:

- розвідувальні АФА, що використовуються для ведення повітряної розвідки і контролю бомбометання; вони повинні забезпечувати фотографування при великих швидкостях польоту з різних висот;

- топографічні АФА, призначені для фотографування в картографічних цілях; до них пред'являються підвищені вимоги щодо забезпечення високої геометричної точності зображення об'єктів;

- спеціальні АФА (фотоприставки), які використовуються для фотографування радіолокаційних і телевізійних екранів.

За часом застосування АФА підрозділяються на дві групи:

- денні;

- нічні.

Штучне підсвічування місцевості при нічному фотографуванні здійснюється за допомогою фотобомб (ФОТАБ), фотопатронів, імпульсних джерел світла, електричних джерел постійного освітлення. При нічній зйомці джерело світла знаходиться або безпосередньо на літальному апараті, або між ЛА і земною поверхнею (ФОТАБ, фотопатрон) поза полем зору АФА. Оскільки в першому та в другому випадку джерело штучного освітлення знаходиться на достатньо великій відстані від поверхні, що освітлюється, то площа, що фотографується, має нерівномірну освітленість. Саме через це якість знімків при нічному фотографуванні значно гірша, ніж при фотографуванні вдень.

За принципом дії сучасні АФА підрозділяються на такі типи:

- кадрові;

- щілинні;

- панорамні.

Кадрові АФА (рис. 3.2, а) здійснюють фотографування з деякими тимчасовими інтервалами між знімками. Вони забезпечують одержання аерознімків з найкращими вимірювальними властивостями.

Рис. 3.2. Класифікація АФА за принципом дії:

а – кадрові; б - щілинні; в - панорамні; 1 – аерофотооб’єктив; 2 – котушка, що змотує,

для неекспонованої аероплівки; 3 – котушка, що намотує експоновану аероплівку;

4 – затвор; 5 – механізм, що вирівнює аероплівку; 6 – обертова куб-призма

Щілинні АФА (рис. 3.2, б) забезпечують безупинне, безкадрове фотографування. Плівка в них переміщується безупинно і синхронно з переміщенням зображення. Щілинні АФА застосовуються, як правило, для аерознімання з малих висот при великих швидкостях польоту.

Панорамні АФА (рис. 3.2, в) за рахунок обертання перед об'єктивом спеціальної призми чи за рахунок обертання самого об'єктива забезпечують розгортання зображення від обрію до обрію (як правило, поперек лінії польоту).

За величиною фокусної відстані об'єктива аерофотоапарати підрозділяються на:

- довгофокусні АФА, що мають фокусну відстань об'єктива понад 500 мм;

- середньофокусні АФА, що мають фокусну відстань об'єктива від 150 до 500 мм;

- короткофокусні АФА із ширококутнім об'єктивом, фокусна відстань якого менша 150 мм.

За способом компенсації зрушення зображення аерофотоапарати підрозділяються на:

- аерофотоапарати без компенсації зрушення зображення;

- аерофотоапарати з механічною компенсацією зрушення зображення;

- аерофотоапарати з оптичною компенсацією зрушення зображення.