- •1. Основні поняття та визначення елементів теорії множин.
- •2.Співвідношення між множинами. Операції над множинами
- •3. Відображення
- •4. Структурні елементи та фізичні величини електричного кола
- •5.Основні рівняння електричного кола аналіз електричного кола на базі його основних рівнянь. А також вузлових і контурних рівнянь
- •6. Метод незалежних струмів. Метод контурних струмів
- •7. Метод незалежних напруг. Метод вузлових напруг. Метод міжвузлових напруг. Метод координат віток
- •8. Метод визначальних координат
- •9. Матриці вхідних і взаємних адмітансів, коефіцієнтів розподілу, матриці вузлових і умовних вузлових імпедансів.
- •10. Перетворення рівнянь з комплексної площини в дійсну
- •11.Основні рівняння багатополюсників.
- •12. Перетворення рівнянь багатополюсників.
- •13. Розрахунок електричних кіл з багатополюсниками. Метод підсхем
- •Основні рівняння прохідних чотириполюсників
- •15.Перетворення схем, складених з прохідних чотириполюсників
- •16. Обчислення функцій. Похибки
- •17. Інтерполяція функцій
- •18. Апроксимація функцій
- •19.Наближене диференціювання функцій
- •20. Наближене інтегрування функцій
- •21. Розв’язування алгебричних і трансцендентних координатних рівнянь однієї змінної чисельними методами
- •22. Аналітичні методи розв’язування систем лінійних рівнянь
- •23. Оптимізація аналітичних методів розв'язування систем скінченних рівнянь.
- •24. Методи упаковування розріджених матриць і векторів.
- •25.Власні значення та власні вектори матриць. Зумовленість матриці. Метод qr. Норми матриці та вектора
- •26.Чисельні методи розв’язування систем лінійних скінченних рівнянь
- •29. Математичні моделі аналізу усталених ежимів еес у методі контурних струмів
- •30. Аналіз усталених режимів еес методом балансу потужностей
- •31. Лінійні диференційні рівняння з постійними коефіцієнтами.
- •32. Однокрокові явні методи.
- •33.Однокрокові неявні методи
- •34. Багатокрокові явні методи.
- •35. Ітераційний метод визначення усталеного режиму електричного кола.
- •36. Лінеаризація нелінійних диференційних рівнянь. Розв’язування крайової задачі.
- •39. Заміна аргумента диференціальних рівнянь
- •40. Методи декомпозиції
- •41. Узагальнений аналітичний метод розв’язування лінійних диференційно-скінченних рівнянь
- •42. Основи теорії стійкості режимів енергетичних систем
- •43. Алгебричні критерії стійкості. Частотні критерії стійкості.
- •44. Виділення областей стійкості. Спосіб d-розбиття. Аналіз динамічної стійкості режиму енергетичних систем.
- •45. Основні теореми ймовірностей, формули повної ймовірності, Бейєса (теорема гіпотез) і повторення дослідів
- •46. Випадкові величини в електроенергетиці
- •49. Визначення статистичних законів розподілу випадкових величин. Визначення статистичних числових характеристик випадкових величин.
- •50. Вирівнювання статистичних законів розподілу. Перевірка правильності гіпотез. Точкові оцінки. Довірчий інтервал. Довірча ймовірність
- •51. Основні положення теорії випадкових функцій.
- •52. Поняття про стаціонарний випадковий процес. Елементи теорії інформації
- •53. Метод монте-карло в задачах електроенергетики
- •54. Математичні основи теорії надійності
- •57. Деякі задачі лінійного програмування eec
- •58. Лінеаризація задачі опуклого програмування. Теорема Куна-Танкера. Умови Куна-Таккера
- •59.Чисельні методи розв'язування задач нелінійного програмування.
- •60. Динамічне програмування.
57. Деякі задачі лінійного програмування eec
Одною з найактуальніших задач є забезпечення оптимального розвитку EEC — власне задача оптимального синтезу. В реальних умовах вона звичайно є певним етапом такого розвитку. По суті ми маємо тут справу з динамічним програмуванням, оскільки EEC розвивається в часі й у межах даного розрахункового періоду змінюються її характеристики (потужності навантаження, економічні характеристики району тощо). Отже, йдеться про пошук оптимального варіанта розвитку генеруючих потужностей і спорудження ліній електропередачі протягом деякого розрахункового періоду за умовою мінімуму динамічного критерію оптимальності.
Однак на практиці дуже часто розглядається статична модель (на окремих етапах) у зв'язку з недостатньою надійністю прогнозованої вихідної інформації та труднощами, пов'язаними з формуванням адекватних динамічних економіко-математичних моделей розвитку EEC.
Економіко-математична модель розвитку EEC є в цілому нелінійною. Однак часто здійснюється її лінеаризація на окремих етапах розвитку. Нелінійність моделі визначається перш за все залежностями вартості витрат енергії, витрат на будівництво й експлуатацію електростанцій та електропередач від потужностей.
Важливою задачею є оптимізація паливопостачання теплових електростанцій системи. Розв'язання її зводиться до визначення такого плану постачання, який забезпечує мінімізацію витрат на добування і транспорт палива.
Цільова функція тут лінійна й за структурою повністю відповідає такій функції транспортної задачі. Елементи матриці дорівнюють витратам на добування та транспорт одиниці умовного палива від – го родовища до – ї електростанції, експоненти вектора змінних – відповідно кількість умовного палива, яке перевозиться у цих напрямках.
Умови обмеження задаються рівностями балансу потреби й постачання палива на електростанціях і нерівностями, пов'язаними з можливостями видобутку палива. Очевидно, ставиться також вимога невід'ємності компонентів .
Описана задача відноситься до класичної транспортної, якщо не враховувати відмінності коефіцієнтів корисної дії електростанцій на різних паливах, і найпростіше розв'язується методом потенціалів.
Під час проектування розвитку EEC виникає задача оптимізації структури (графа) мереж EEC. Тобто йдеться про синтез оптимальної схеми мережі при заданому розташуванні джерел і приймачів електроенергії та їхніх параметрів.
У випадку, коли розглядається нова мережа з однаковим режимом електроспоживання (отже, баланс енергії можна подати балансом потужності), ця задача є мережною транспортною задачею за умови лінеаризації функції цілі, яка визначається річними витратами на спорудження й експлуатацію мережі. Умовами обмеження є баланс потужностей у вузлах мережі. Отже, вона особливо вдало розв'язується на основі викладеного вище мережного підходу до транспортної задачі.
Кардинальною задачею перспективних планів розвитку народного господарства країни є оптимізація паливно-енергетичного балансу.
Йдеться про розроблення такого плану виробництва, розподілу та споживання різних видів палива й енергії, при якому витрати на розвиток й експлуатацію паливно-енергетичного господарства були б мінімальними. Задача дуже складна, оскільки взаємодіють всі підсистеми народногосподарського комплексу.
Умовами обмеження є рівняння балансу забезпечення енергоресурсами кожного споживача, граничні значення добування палива та вимога невід'ємності змінних. Задача формулюється як задача лінійного програмування.
У вигляді задач лінійного математичного програмування формулюють задачі оптимального планування ремонтів електростанцій, розвитку систем електропостачання тощо.