11 Білет
3. Випуск вантажних автомобілів на лінію залежить від методу їх роботи на ній
(індивідуальний, бригадний, колонами), режиму роботи обслуговуваних підприємств
та установ, кількості постів навантаження у вантажовідправників,
кількості змін роботи. Графік випускання автомобілів на лінію складає старший диспет-
чер разом із начальниками автоколон за погодженням із технічною
службою. На підставі цього графіка та чинної системи організації
праці начальники автоколон розробляють графіки роботи водіїв.
У разі бригадної роботи водій-бригадир, не звільнений від основ-
них обов'язків, відповідає за технічний стан закріплених за бригадою
автомобілів, інструктує водіїв і надає їм необхідну допомогу щодо ек-
сплуатації й технічного обслуговування автомобілів, стежить за до-
держанням виробничої й трудової дисципліни членами бригади.
Оперативне керування роботою автомобілів на лінії здійснюють
диспетчерська служба та лінійні робітники служби експлуатації АТП.
Старший і черговий диспетчери стежать за виконанням графіка
руху, за роботою автомобілів на заданих маршрутах, підтримують
оперативний зв'язок із вантажовідправниками та вантажоодержува-
чами, контролюють хід виконання плану перевезень, негайно усува-
ють організаційні незгоди, що виникають під час роботи на лінії, за-
безпечуючи першочергове виконання термінових і найважливіших
перевезень, у разі потреби переводять автомобілі з одного об'єкта на
інший, направляють за заявками водіїв автомобілі технічної допомо-
ги, контролюють своєчасність повернення автомобілів на АТП.
Лінійні диспетчери здійснюють роботу у великих пунктах від-
правлення вантажів. їхні розпорядження щодо перевезення вантажів
обов'язкові до виконання всіма водіями, які працюють на цих об'єк-
тах. Переводити автомобілі з одного об'єкта на інший лінійні диспе-
тчери можуть тільки за погодженням з диспетчерською службою
АТП. Одна з найважливіших умов оперативного керування роботою ав-
томобілів на лінії — добре налагоджений зв'язок.
12 Білет
3. Для бортових автомобілів, транспортна робота яких визначається
в тонно-кілометрах (т- км), норми витрати палива на 100 км пробігу
такі: ГАЗ-53-12 - 25 л, ЗИЛ-ІЗО - 31 л, КамАЗ-5320 - 25 л.
Витрата палива на виконання транспортної роботи (на 100 т- км)
для автомобілів з карбюраторним двигуном має становити 2 л, для
газобалонних — 2,5 л і для автомобілів з дизелем — 1,3 л.
Якщо автомобіль працює з причепом, то норма витрати палива
на 100 км пробігу збільшиться на 2 л на кожну тонну власної маси
причепа для автомобілів з карбюраторним двигуном, на 1,3 л — для
автомобілів з дизелем і на 2,5 л — для газобалонних автомобілів.
Норма витрати палива для автомобілів-самоскидів враховує витрату па-
лива на пересування автомобіля, транспортну роботу та норми на
кожну поїздку з вантажем (0,25 л). Норма витрати палива на 100 км
пробігу для автомобіля-самоскида ЗИЛ-ММЗ-555, робота якого ви-
значається в тонно-кілометрах, становить 37 л (за умови повного ви-
користання вантажопідйомності автомобіля та при коефіцієнті вико-
ристання пробігу 0,5).
Для вантажних автомобілів ГАЗ-53-12, робота яких не врахо-
вується ні в тонно-кілометрах, ні в поїздках (погодинна оплата),
норма витрати палива на 100 км пробігу збільшується до 10%.
Визначаючи норми витрати палива, враховують кліматичні й до-
рожні умови.
Норми витрати мастильних матеріалів. Допустима витрата їх ви-
значається за кількістю витраченого палива.
Оливи для карбюраторних двигунів може бути витрачено з розра-
хунку не більше ніж 2,4 л на кожні 100 л палива, передбачених нор-
мами, а для дизелів — не більш як 3,2 л.
Оливи для мащення трансмісії автомобіля може бути витрачено
на кожні 100 л палива за нормами 0,3 л для автомобілів, що працю-
ють на бензині й газі, та 0,4 л — для автомобілів, які працюють на ди-
зельному паливі.
Консистентного мастила може бути витрачено не більше ніж
0,2 кг на 100 л палива для автомобілів, що працюють на бензині та
газі, й не більше ніж 0,3 кг — для автомобілів, які працюють на ди-
зельному паливі.
Норми витрати оливи (мастила) для автомобілів, що експлуатую-
ться менше ніж три роки, знижуються до 50% і можуть збільшувати-
ся до 20% для автомобілів, які експлуатуються понад вісім років.