2. Чи може та сама речовина перебувати в різних агрегатних станах?

Вода може існувати в трьох агрегатних станах — твердому (лід), рідкому (власне вода) і газоподібному (пара).

Багато інших речовин уважаються «від початку» твердими, рідкими або газоподібними, наприклад, залізо ми вважаємо твер дим тілом, а водень — газом.

Але, наприклад, залізо може бути й рідким, і газоподібним, а водень — і рідким, і твердим: за температури 1540 °С залізо може плавитися, а за температури 3200 °С — закипати, перетворюючись на газ. Водень за температури -253 °С може скраплюватися, а за температури -259 °С — тверднути.

Залежно від умов (тиск, температура), у яких може перебувати певна речовина, вона може перебувати в кожному з трьох агрегат них станів — твердому, рідкому або газоподібному.

3. Чому властивості всіх газів майже однакові,

а властивості рідин і твердих тіл відрізняються?

Властивості твердих тіл, рідин і газів визначаються в основно му рухом і взаємодією атомів і молекул, з яких складаються ці тіла.

Властивості газів визначаються в основному рухом молекул, оскільки взаємодією молекул можна знехтувати. У зв'язку з тим, що молекули в усіх газах рухаються практично однаково, власти вості різних газів подібні.

Властивості твердих тіл і рідин визначаються в основному вза ємодією атомів і молекул. Але оскільки атоми й молекули різних речовин взаємодіють по різному, то й властивості рідин і твердих тіл є надзвичайно різноманітними.

4. Як розташовані молекули й атоми в газах, рідинах і твердих тілах?

Молекули в газах розташовані не впритул — у середньому на відстанях, що набагато перевищують розміри власне молекул. На приклад, у повітрі відстань між молекулами приблизно в 10 разів більша за розміри молекул.

У твердих тілах і рідинах атоми й молекули розташовані прак тично впритул одне до одного. Це доводиться дуже незначною влас тивістю твердих тіл і рідин стискатися. Для зменшення об'єму твердих тіл і рідин до них необхідно прикласти дуже великі сили.

Запитання до учнів під час викладу нового матеріалу

1. Чи може та сама речовина перебувати в різних агрегатних ста нах?

2. Що спільного у твердих тіл і рідин? Чим вони відрізняються?

3. Що спільного в рідин і газів? Чим вони відрізняються?

4. Як розташовані молекули й атоми в газах, рідинах і твердих кристалічних тілах?

5. Як поводяться гази в разі нагрівання? Чому?

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Контрольні запитання

1. Чи може залізо перебувати в газоподібному стані?

2. Чи існує відмінність між молекулами льоду, води й водяної пари?

3. Як розташовуються молекули в газах, рідинах і твердих тілах?

4. Чи змінюються самі молекули внаслідок переходу з одного агре гатного стану в інший?

Про що ми дізналися на уроці

• Властивості газів:

гази не зберігають ні об'єму, ні форми: газ заповнює всю посу дину, у якій він міститься.

• Властивості рідин:

рідини зберігають об'єм, але не зберігають форми: унаслідок те кучості рідина зазвичай набуває форми посудини.

• Властивості твердих тіл:

тверді тіла зберігають об'єм і форму.

Домашнє завдання

1. П.:

2. Зб.: р1 — № 17.3; 17.4; 17.5; 17.6;

р2 — № 17.14; 17.20; 17.27; 17.29.

УРОК 10/46

Тема. Властивості рідин

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями рідкого стану. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ПЛАН УРОКУ

Контроль знань	5 хв	1. Властивості твердих тіл. 2. Властивості рідин. 3. Властивості газів
Демонстрації	5 хв	1. Виявлення поверхневого натягу рідини. 2. Явище змочування і незмочування
Вивчення нового матеріалу	25 хв	1. Модель рідкого стану. 2. Поверхневий натяг рідин. 3. Змочування
Закріплення вивченого матеріалу	10 хв	1. Учимося розв'язувати задачі. 2. Контрольні запитання

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ