3. Науковий закон і наукова теорія

Будь яке фізичне явище характеризується не однією, а кіль кома фізичними величинами. Величини, що характеризують те чи інше явище, пов'язані одна з одною. Наприклад, сила струму на ділянці ланцюга прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки й обернено пропорційна його опору. Зв'язок між величинами, що характеризують явище чи властивості тіла, можна встановити експериментально або теоретично. Якщо зв'язок між величинами має стійкий характер, тобто повторюється в експериментах, то його називають фізичним законом.

^ Науковий закон — це твердження про стійкий взаємозв'язок між певними явищами, неодноразово експериментально підтверджене і прийняте як істинне для окремої сфери реальності. Вам уже відомі закони Ньютона, Архімеда, Паскаля, Гука, Ома та ін. Деякі фізичні закони є окремими, тобто вони описують певне коло явищ. Наприклад, закон Ома стосується постійного електричного струму; закону Паскаля підпорядковується передача тиску, що діє на рідину або газ. Інші закони мають більш загальний характер, вони належать до цілого розділу фізики й описують широке коло явищ певної фізичної природи. Наприклад, закони Ньюто на описують різні види механічного руху та взаємодії тіл.

У процесі пізнання важливо не лише встановити закони, але й пояснити причини явища. Тут на допомогу приходить теорія. Саме теорія, теоретичні знання дозволяють відповісти на запитання: «Чому? ».

Теорія дозволяє не лише пояснювати явища і властивості речовини, але й прогнозувати їх.

^ Наукова теорія — це система знань, що описує й пояснює певну сукупність явищ, дає обґрунтування всіх сформульованих положень і зводить відкриті в окремій галузі закони до єдиної основи.

Наприклад, молекулярно кінетична теорія пояснює явища, природа яких пов'язана з будовою речовини.

У фізичній науці можна виокремити чотири фундаментальні теорії: класичну механіку, молекулярно кінетичну теорію, електродинаміку і квантову теорію.

4. Принцип відповідності

Принцип відповідності — це твердження про те, що будь яка нова наукова теорія за наявності старої, добре перевіреної теорії перебуває з нею не в цілковитій суперечності, а дає ті самі наслідки в певному граничному наближенні (окремому випадку).

Принцип відповідності сформулював на початку ХХ ст. датський фізик Нільс Бор — один із фундаторів квантової механіки. Так, квантова механіка описує рухи частинок з надзвичайно малою масою, але вона «переходить» у класичну, якщо маси тіл достатньо великі.

Положення спеціальної теорії відносності стосуються в основному руху тіл зі швидкостями, які можна порівняти зі швидкістю світла, але вони збігаються з положеннями класичної механіки, якщо швидкості руху тіл набагато менші за швидкість світла.

5. Сучасна фізична картина світу

Аж від часу зародження наук учені прагнули об'єднати наукові знання в певну систему. Узагальнену й систематизовану сукупність фізичних знань про навколишній світ називають фізичною картиною світу.

Фізична картина світу — це, по суті, ідеальна модель природи, що включає в себе поняття, гіпотези та принципи фізики й характеризує певний етап її розвитку.

Фізична картина світу має певну структуру. До неї входять уявлення про матерію, простір і час, рух і взаємодію, а також фізичні теорії.

Важливо зрозуміти, що уявлення про матерію, простір і час, рух і взаємодію, які є загальнонауковими, філософськими категоріями

формуються у фізичній науці та змінюються відповідно до її розвитку.

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Назвіть основні методи фізичних досліджень.

2. Наведіть приклади фізичних моделей.

3. Яку роль відіграє експеримент у пізнанні? Поясніть на прикладі.

4. Що називається гіпотезою? Наведіть приклади наукових гіпотез.

5. Чому експеримент є критерієм правильності фізичної теорії?

6. На яких положеннях ґрунтується сучасна фізична картина світу?

Про що ми дізналися на уроці

• Уявлення про матеріальний світ, про явища, що відбуваються в ньому, і про властивості об'єктів матеріального світу формуються в процесі спостереження.

• Експеримент є джерелом знання і критерієм істинності отриманих знань.

• Модель у фізиці — це спрощена версія фізичної системи, що зберігає її головні ознаки.

• Науковий закон — це твердження про стійкий взаємозв'язок між певними явищами, неодноразово експериментально підтверджене та прийняте як істинне для окремої сфери реальності.

• Наукова теорія — це система знань, що описує та пояснює певну сукупність явищ, дає обґрунтування всіх сформульованих положень і зводить відкриті в певній галузі закони до єдиної основи.

Домашнє завдання

№ з/п	Тема уроку	Дата проведення
1	Механічний рух
2	Прямолінійний рівномірний рух
3	Прямолінійний рівноприскорений рух
4	Шлях у випадку прямолінійного рівноприскореного руху
5	Вільне падіння
6	Розв'язання задач на рівняння прямолінійного рівно прискореного руху
7	Лабораторна робота № 1 «Визначення прискорення тіла в разі рівноприскореного руху»
8	Криволінійний рух
9	Узагальнюючий урок
10	Тематичне оцінювання з теми «Кінематика»

П.:

МЕХАНІКА

КІНЕМАТИКА

Тематичне планування

УРОК 1/3

Тема. Механічний рух

Мета уроку: ознайомити учнів з основним завданням механіки й по­няттями матеріальної точки, системи відліку, траєкторії, шляху і переміщення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ПЛАН УРОКУ

Демонстрації	7 хв	1. Приклади механічного руху. 2. Відносність спокою і руху. 3. Відеофрагмент «Системи відліку в механіці»
Вивчення нового матеріалу	28 хв	1. Основне завдання механіки. 2. Система відліку. 3. Матеріальна точка. 4. Траєкторія, шлях і переміщення. 5. Векторні величини
Закріплення вивченого матеріалу	10 хв	1. Учимося розв'язувати задачі. 2. Контрольні запитання

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ