2. Контрольні запитання

1. Потяг відходить від станції. Як спрямоване його прискорення?

2. Потяг починає гальмувати. Як спрямовані його прискорення і швидкість?

3. За якої умови модуль вектора швидкості тіла, що рухається, збільшується? зменшується?

Про що ми дізналися на уроці

• У випадку прямолінійного рівноприскореного руху без початкової швидкості залежність шляху І від часу руху ї описується формулою: ₂

_і - аїі

^- 2 "

• Якщо напрямок прискорення збігається з напрямком початкової швидкості, пройдений шлях дорівнює:

, * , ^а*²

• Якщо прискорення спрямоване протилежно початковій швидкості, пройдений шлях дорівнює:

і * ^а*²

¹ = ^ио* —2'

• Середня швидкість у разі рівноприскореного руху дорівнює:

V =

сер 2

• Співвідношення між шляхом і швидкістю руху:

2 2 V - V²

2а

Домашнє завдання

1. П.:

2. Зб.: р1 — № 3.20; 3.21; 3.22; 3.23;

р2 — № 3.36; 3.37; 3.38; 3.40; р3 — № 3.49, 3.52; 3.54; 3.59.

УРОК 5/7

Тема. Вільне падіння

Мета уроку: дати учням уявлення про вільне падіння й рух тіла, ки­нутого вертикально вгору, як окремий випадок рівноприско-реного руху.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ПЛАН УРОКУ

Контроль знань	5 хв	1. Як залежить модуль швидкості від часу в разі прямолінійного рівноприскореного руху? 2. Як залежить шлях від часу в разі прямоліній ного рівноприскореного руху? 3. Доведіть, що в разі прямолінійного рівно прискореного руху середня швидкість тіла дорівнює півсумі початкової та кінцевої швидкостей
Демонстрації	3 хв	1. Падіння тіл у повітрі й розрідженому про сторі. 2. Рух тіл, кинутих вертикально вгору
Вивчення нового матеріалу	27 хв	1. Вільне падіння. 2. Рух тіла, кинутого вертикально вгору. 3. Вільне падіння як окремий випадок рівно прискореного руху
Закріплення вивченого матеріалу	10 хв	1. Учимося розв'язувати задачі. 2. Контрольні запитання

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вільне падіння

Падіння тіл є вільним лише в тому випадку, коли на тіло, що падає, діє лише сила тяжіння. Падіння тіл у повітрі можна при близно вважати вільним лише за умови, що опір повітря незначний і ним можна знехтувати.

^ Рух тіл за умов, коли опором повітря можна знехтувати, називають вільним падінням.

Вільне падіння тіл першим досліджував Галілей і встановив, що тіла, які вільно падають, рухаються рівноприскорено з одна ковим для всіх тіл прискоренням. Це наочно видно з такого досліду. Помістимо в довгу скляну трубку (один кінець якої запаяний, а на іншому вмонтовано кран для ізолювання об'єму трубки після відкачки повітря) три різні за масою предмети, наприклад, шро тинку, пробку та пташину пір'їнку. Якщо трубку швидко перевер нути, то на її дно спочатку впаде шротинка, потім пробка, а після цього — пір'їнка. Відбувається це тому, що в трубці міститься по вітря, яке створює різний опір руху цих тіл. Якщо повітря з трубки викачати, то всі три тіла падають одночасно. Отже, у вакуумі всі тіла незалежно від їхніх мас падають з однаковим прискоренням.

Достеменно переконатися в тому, що вільне падіння тіл є рів ноприскореним рухом, і водночас виміряти прискорення вільного падіння можна завдяки досліду з використанням методу стробо скопічного освітлення.

Численні досліди показують: якщо можна знехтувати опором повітря, то поблизу поверхні Землі всі тіла падають з постійним і однаковим прискоренням ^, спрямованим униз.

Це прискорення називають прискоренням вільного падіння. Вимірювання показують, що поблизу поверхні Землі g = 9,8 м/с² (у різних точках земної поверхні залежно від географічної широти й висоти над рівнем моря числове значення g виявляється неоднаковим, змінюючись приблизно від 9,83 м/с² на полюсах до 9,78 м/с² на екваторі).