1.3. Основні цілі та принципи маркетингу

Застосування маркетингу фірмами здійснюється з врахуванням принципів, цілей і специфічних функцій, які ним виконуються у виробничо-збутовій діяльності.

Основними принципами, завдяки яким маркетинг виконує відповідні функції, є:

- вільний вибір мети і стратегії функціонування та розвитку;

- концентрація зусиль на досягненні кінцевих результатів виробничо-збутової діяльності та оволодіння часткою ринку;

- відкритість до споживачів, їх потреб і побажань та активне пристосування і вплив на них;

- комплексний підхід до вирішення проблем відповідно до наявних ресурсів і можливостей фірми;

- постійний пошук та реалізація резервів для оптимального та ефективного використання управлінських кадрів збутової сфери;

- науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, випередження конкурентів, систематичне проведення маркетингових досліджень;

- гнучкість у досягненні поставленої мети через реакцію на постійні зміни у макросередовищі ринку;

- активність, наступальність та підприємництво, що дозволяють швидко і ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища фірми.

В загальному цілі маркетингу Ф. Котлер зводить до таких чотирьох напрямів:

- досягнення максимально можливого високого споживання;

- досягнення максимальної споживчої задоволеності;

- надання максимально широкого вибору;

- максимальне підвищення рівня життя.

З точки зору конкретної фірми її цілі поділяють на загальні та конкретні.

До загальних цілей маркетингу зараховують:

- досягнення максимально можливого високого споживання, що сприяє максимальному зростанню виробництва, зайнятості і збагачення;

- досягнення максимального споживчого задоволення;

- надання широкого вибору товарів і послуг;

- підвищення якості життя (якість товарів, фізичне, духовне, культурне задоволення тощо).

До конкретних цілей маркетингу зараховують:

• задоволення вимог споживачів і покупців;

• завоювання частки ринку;

• забезпечення росту обсягів збуту;

• досягнення переваг над конкурентами;

• вдосконалення маркетингових структур управління збутом;

• активізація стимулювання збуту і рекламної діяльності;

• застосування нових методів дослідження ринку.

1.4. Різновиди та завдання маркетингу підприємства як способу ефективного управління діяльністю

Розвиток ринкових відносин стосовно концепцій маркетингу спричинив до появи і розвитку різноманітних його видів:

- товарний маркетинг;

- маркетинг споживача;

- комбінований маркетинг.

Товарний маркетинг – це система функціонування фірми на ринку, яка на перше місце висуває товарні властивості, параметри і якості, вважаючи, що в основі маркетингу лежить товар і послуга, їх можливості задовольнити потреби через власні якісні конкурентоспроможні показники.

Маркетинг споживача означає віддачу переваги споживчій вартості товарів з метою задоволення не тільки фізичної, але і духовної потреби і вимоги. Головне завдання маркетингу полягає у вивченні побажань, спонукання і формування попиту, пріоритетів тощо.

Комбінований маркетинг — це поєднання двох попередніх видів маркетингу, яке застосовують у підприємницькій діяльності розвинуті країни, фірми, транснаціональні (міжнародні) компанії у сфері внутрішнього і міжнародного маркетингу.

Залежно від сфери маркетингової діяльності розрізняють маркетинг товарів споживчого попиту і виробничо-технічного призначення (агропромисловий, промисловий і т. д.).

За термінами проведення маркетингової політики розрізняють стратегічний і оперативний маркетинг.

Стратегічний маркетинг розробляють на 2—5 років. Він означає розробку і реалізацію середньо — і довготривалої політики (5—10 років) фірми.

Оперативний (тактичний) маркетинг — це розробка короткотермінової (до 2 років) ринкової політики фірми, яка базується на своєчасному реагуванні на динаміку потреб і попиту, виходячи із власних можливостей фірми.

Залежно від ступеня диференціації (групування) маркетингових заходів розрізняють глобальний і диференційований маркетинг.

Глобальний маркетинг охоплює заходи для усіх споживачів, стандартизовані програми виробництва товарів, розрахованих на масового споживача.

Диференційований маркетинг здійснюється у локальному середовищі, з локальними (місцевими) особливостями розподілу споживачів на групи за їх специфічними інтересами, побажаннями і вимогами.

Глобальний і диференційований маркетинг поділяються за видами попиту, об'єктів і мети досягнення.

Окремо виділяють виробничий, товарний, торговельний, внутрішньо ринковий та зовнішньо ринковий маркетинг.

Виробничий — це вид маркетингу, спрямований на отримання реальних обсягів прибутку за рахунок зниження собівартості, розширення виробничих потужностей і збільшення обсягів збуту товарів.

Товарний — вид маркетингу, суть якого полягає у отриманні обсягів виторгу і прибутку за рахунок поліпшення якостей, властивостей, умов застосування і конкурентоспроможності товарів і послуг.

Торговельний — вид маркетингу, при якому фірми отримують обсяги виторгу і прибутків за рахунок активного збуту, розширення мережі торговельних організацій, використання прогресивних методів торгівлі тощо.

Внутрішньоринковий — вид маркетингу, суть якого полягає у отриманні високих прибутків завдяки орієнтації фірми на споживачів, їх вимог та потреб на локальному або національному ринку.

Зовнішньоринковий — вид маркетингу, суть якого полягає у отриманні прибутків завдяки врахуванню специфіки демографії і поведінки споживачів у різних країнах і регіонах світового ринку. Міжнародний маркетинг поділяється на експортний та імпортний.