Тема 2. Аналіз проектно-кошторисної документації

Кто из вас, желая построить башню, не сядет прежде и не вычислит издержек, имеет ли он, что нужно для совершения ее.

Дабы, когда положит основание и не возможет совершить, все видящие не стали смеяться над ним.

Говоря: этот человек начал строить и не мог окончить?

Библия – евангелие от Луки, 14, 28-30.

Методичні поради до вивчення теми

Більшість реальних інвестиційних проектів реалізується через сферу капітального будівництва за наявності затвердженої проектно-кошторисної документації. Склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації для будівництва регламентовано Державними будівельними нормами (ДБН) Держбуду України та іншими документами.

Залежно від складності і призначення інвестиційні проекти (об’єкти чи комплекси будівництва) згідно з ДБН А.2.2-3–2004 поділяються на стадії, а крім того, за складністю – на категорії. Стадій проектування – три, категорій складності – п’ять.

Для технічно нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового та повторного застосування І та ІІ категорій складності проектування здійснюється:

– в одну стадію – робочий проект (РП);

– у дві стадії – для об’єктів цивільного призначення – ескізний проект (ЕП), а для об’єктів виробничого призначення – техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох – робоча документація.

Для об’єктів ІІІ категорії складності проектування здійснюється у дві стадії:

– ескізний проект;

– робоча документація.

Для об’єктів найвищих категорій складності (IV та V) проектування виконується у три стадії:

– для об’єктів цивільного призначення – ескізний проект, виробничого призначення – техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

– ескізний проект;

–робоча документація.

Ескізний проект розробляється для визначення принципових вимог до містобудівних, архітектурних, функціональних, екологічних та інших рішень комплексу чи об’єкта, підтвердження можливості створення їх як споруд цивільного призначення.

Техніко-економічне обгрунтування – розробляється для складних об’єктів виробничого призначення, що вимагають визначення доцільності їх створення. ТЕР – для нескладних виробничих об’єктів і виконується у скороченому обсязі порівняно з ТЕО.

Проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва та техніко-економічних показників.

Робочий проект визначає усі рішення щодо об’єкта, їх техніко-економічні показники, виконання будівельно-монтажних робіт, робочі креслення, кошторисну вартість.

За робочою документацією виконуються будівельно-монтажні роботи на об’єкті.

Кожна наступна стадія проекту розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

Вартість будівництва визначається згідно з ДБН Д.1.1-1–2000 «Правила визначення вартості будівництва» і формалізується в документі, що називається кошторисом.

Система ціноутворення в будівництві містить у собі кошторисні нормативи та правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.

Кошторисні нормативи – це узгоджена назва комплексу кошторисних норм, об’єднаних в окремі збірники, що містять необхідні вимоги і служать для визначення вартості будівництва. Вони діляться на елементні та укрупнені.

До елементних кошторисних нормативів належать ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН):

– на будівельні роботи (ДБН Д 2.2–99);

– на монтаж устаткування (ДБН Д.2.3–99);

– на ремонтно-будівельні роботи (ДБН Д.2.4–2000);

– експлуатації будівельних машин і механізмів (ДБН Д.2.7–2000) та інші

До укрупнених кошторисних нормативів належать укрупнені ресурсні кошторисні норми на будівлі і споруди в цілому; на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.

Кошторисна норма встановлює сукупність ресурсів (витрат матеріалів, виробів і конструкцій, трудових витрат, часу роботи будівельних машин та механізмів) на одиницю виміру будівельно-монтажних робіт у фізичних або відносних показниках.

Кошторисні норми призначені для:

– визначення складу і кількості потрібних ресурсів для виконання різних видів будівельно-монтажних робіт (БМР);

– визначення прямих затрат у вартості будівництва;

– розрахунків за виконані роботи тощо.

Кошторисні норми використовують також:

– для розробки поточних одиничних розцінок;

– визначення тривалості робіт;

– встановлення норм списання матеріалів;

– складання технологічної документації, проектів організації будівництва, проектів виконання робіт;

– аналізу структури капітальних вкладень тощо.

На підставі ресурсних елементних кошторисних норм і поточних цін на трудові і матеріальні ресурси визначають прямі витрати у кошторисній вартості будівництва.

Це вартість матеріалів і конструкцій, основна заробітна плата, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів.

Решту вартості будівництва визначають не за нормами, а розрахунково. Це:

– загально виробничі витрати,

– додаткові витрати на виконання БМР у зимовий період,

– витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд,

– витрати на проектно-пошукові роботи,

– витрати на підготовку експлуатаційного персоналу,

– кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва,

– кошторисний прибуток та ін.

При вивченні теми необхідно чітко уявляти елементи будівництва, форми і склад інвесторської кошторисної документації.

Серед елементів розрізняють: окремі будівельно-монтажні роботи (рис. 2.1) (витрати) – об’єкт – пусковий комплекс – черга будівництва – будівництво (будова) у цілому.

Об’єкт будівництва – кожна відокремлена будівля (цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель тощо) з усіма улаштуваннями (галерея, естакада тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, а також, за необхідності, з інженерними мережами, що прилягають до неї.

Будовою є сукупність будівель та споруд (об’єктів) різного призначення, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на які затверджується окремий титул будови.