План практичного заняття 2. Розрахунки ефективності портфеля

1. Використання МОКА для визначення очікуваної дохідності цінних паперів.

2. Проведення альфа-аналізу цінних паперів.

2. Розрахунок коефіцієнта Шарпа.

3. Розрахунок коефіцієнта Трейнора.

Завдання 1. Розрахувати очікувану дохідність і бета-коефіцієнт портфеля із трьох акцій, якщо безпечна дохідність на ринку – 8%; середня дохідність на ринку – 12%; бета – коефіцієнт акції А – 1,0; акції Б – 2,0; акції В – 0,5. Частка акції А – 30%, Б – 20%, В – 50%.

Методичні поради до рішення завдання 1

Використовуємо МОКА для визначення необхідного рівня дохідності цінного паперу залежно від його рівня ризику. Очікувану дохідність і бета портфеля визначаємо як середньозважені величини.

Завдання 2. Дохідність акцій компанії А становить 2,3% за β = 0,901. Середньоринкова дохідність подібних акцій становить 3,3%, дохідність безризикових паперів 3%. Оцінити доцільність придбання цих акцій.

Методичні поради до рішення завдання 2

Використовуємо формулу альфа-аналізу. Якщо α < 0, діюча ринкова ціна вважається завищеною. Якщо α > 0, діюча ринкова ціна вважається заниженою.

Завдання 3. Фонд останні роки розділений між трьома інвестиційними менеджерами по управлінню портфелями. Адміністратор фонду вирішує з ким із них поновлювати контракт. Результати роботи менеджерів такі:

Менеджер	Середньорічна дохідність	β	Стандартне відхилення дохідності
А	0,17	0,89	0,13
Б	0,32	1,28	0,19
В	0,13	0,94	0,13

За останні 10 років безпечна дохідність на ринку 8%, середня дохідність ринкового портфеля 14%, стандартне відхилення норми доходу 20%.

Обчислити для ринкового портфеля і для кожного окремого портфеля менеджерів коефіцієнти Трейнора і Шарпа, зробити висновки. Розмістити характеристики портфелів на характеристичних лініях ринку.

Методичні поради до рішення завдання 3

Для вирішення завдання використайте формули коефіцієнтів Трейнора і Шарпа. Координати графіків «дохідність – бета-коефіцієнт», «дохідність – стандартне відхилення дохідності».

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань за темою

1. Проаналізувати сфери застосування і можливість використання моделі оцінки капітальних активів (МОКА) в Україні.

2. За ретроспективними даними сформувати портфель цінних паперів, проаналізувати динаміку його дохідності і ризику (за квартал, півріччя).

3. За ретроспективними даними сформувати портфель цінних паперів, оцінити ефективність управління портфелем.

Література: 7, 8, 16, 18, 19, 23

Розділ іv. Словник з дисципліни

Ажіо – перевищення ціни продажу фінансового інструменту над ціною його придбання (номінальною ціною).

Активне управління портфелем цінних паперів – теорія оперативного управління, заснована на випередженні ринку. Реструктуризація портфеля здійснюється на прогнозах кон’юнктури ринку, а не на його поточному стані.

Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також у розподілі майна при ліквідації товариства.

Альтернативна вартість – найбільша втрачена вигода від використання власного ресурсу іншими альтернативними способами. Альтернативна вартість є складовою економічних витрат.

Альтернативні проекти задовольняють одну потребу, мають однаковий результат, але різну технологію реалізації і передбачають вибір кращого варіанта. Прийняття одного такого інвестиційного проекту виключає реалізацію іншого.

Аналіз сценаріїв – метод отримання імовірнісного очікуваного значення результативного показника проекту в умовах невизначеності, за якого поряд з базовим сценарієм розвитку подій розглядаються ще, як мінімум, два – оптимістичний і песимістичний.

Аналіз чутливості проекту – метод оцінки ризику, що дозволяє ранжувати змінні параметри проекту за силою впливу на результативний показник (NPV) та визначити їх критичні значення.

Ануїтет (постійна фінансова рента) – потік односпрямованих постійних платежів через однакові інтервали часу впродовж певного періоду.

Ануїтет пренумерандо (авансовий, вексельний) – потік, у якого усі платежі умовно віднесені на початок кожного періоду.

Ануїтет постнумерандо (звийчайний, класичний) – потік, у якого усі платежі умовно віднесені на кінець кожного періоду.

Арбітраж – одночасне придбання і продаж однотипних цінних паперів на різних видах фондового ринку за сприятливої різниці цін. Є одним із механізмів спекулятивних операцій.

Асиметрична інформація – ситуація, у якій одна із сторін угоди має про об’єкт інвестування більшу інформацію, ніж інша.

Безповоротні витрати – витрати, здійснені у минулому до перерви у реалізації проекту.

Біноміальна модель оцінки вартості опціонів – запропонована Дж. Коксом, С. Россом і М. Рубінштейном для оцінки вартості американських опціонів на будь-який момент їх виконання.

Біржові (фондові) індекси – агреговані індекси динаміки поточних ринкових цін, що відображають стан кон’юнктури в розрізі окремих його видів і сегментів.

Будова - сукупність будівель та споруд (об’єктів) різного призначення, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на які затверджується окремий титул будови.

Бюджетування капіталу - розміщення обмеженої кількості ресурсів між конкурентними економічно бажаними проектами, які всі одночасно реалізувати неможливо.

Варант – дериватив, що дає право його власнику на придбання простих акцій певної компанії.

Вартість будівництва кошторисна – сумарна кошторисна вартість усіх робіт і витрат, необхідних для зведення та введення в експлуатацію будівельного об’єкта (будови), та кошторисного прибутку. Формує вартість будівництва договірна ціна.

Вартість капіталу середньозважена – середня ціна, яку фірма платить за використання сукупного капіталу, сформованого із різних джерел.

Вартість цінних паперів реальна – розрахункова максимальна сума інвестиційних витрат за конкретним фінансовим інструментом, яка забезпечує отримання, як мінімум, очікуваної індивідуальним інвестором ставки дохідності. Відрізняється від ринкової вартості, отриманої внаслідок проведення фундаментального аналізу.

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити вказану суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Розрізняють простий вексель і переказний.

Вексельна ставка – процентна ставка, за якою вексель враховується (обліковується) банком. Вона дозволяє визначити поточну вартість векселя по відношенню до його вартості при погашенні.

Взаємопов'язані проекти – проекти, реалізація яких залежить від інших, здійснюватися вони можуть лише у комплексі. Такі інвестиційні проекти оцінюються одночасно як один проект, в результаті приймається одне рішення.

Випуклість – чутливість показника дюрації до зміни ставки дохідності. Випуклість розраховується за другою похідною функції «ціна-дохідність» і являє собою квадратичне наближення цієї залежності.

Внутрішня ставка дохідності (IRR)– ставка дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Це показник фактичної дохідності проекту із стандартним грошовим потоком.

Внутрішня ставка дохідності модифікована (MIRR) – показник дохідності проекту із нестандартним грошовим потоком.

Грошовий потік – розподілені у часі грошові надходження й грошові витрати фірми (за проектом).

Грошовий потік додатковий – усі зміни в майбутніх грошових потоках фірми, що є прямим результатом впровадження проекту.

Грошовий потік нестандартний (неординарний)- потік, у якого грошові платежі міняють свій знак декілька разів впродовж життєвого циклу.

Грошовий потік обумовлений – грошовий потік, який є прямим результатом рішення про впровадження проекту.

Грошовий потік операційний – потік грошей, що є результатом операційної діяльності з виробництва та реалізації продукції.

Грошовий потік проектний - складається з операційного чистого грошового потоку (фаза експлуатації проекту), початкових інвестиційних витрат (передінвестиційна та інвестиційна фази) та ліквідаційного чистого грошового потоку (момент завершення проекту).

Грошовий потік стандартний (ординарний)– потік, у якого грошові платежі міняють свій знак один раз впродовж життєвого циклу.

Грошовий потік чистий – різниця між грошовими надходженнями і грошовими витратами фірми (за проектом) від операційної діяльності.

Грошовий потік чистий операційний - різниця між грошовими надходженнями і грошовими витратами фірми (за проектом). Для цілей інвестиційного аналізу він коригується на кошти, вкладені в необоротні активи у фазі експлуатації, та на зміни у чистому робочому капіталу.

Деривативи – похідні цінні папери, що підтверджують право або зобов’язання їх власників придбати або продати певні активи за обумовленими умовами у майбутньому.

Диверсифікація – розподіл інвестицій між різними фінансовими інструментами (об’єктами) з метою зниження ризику.

Дисконтування – визначення теперішньої вартості грошей за відомою їх майбутньою вартістю за простими або складними відсотками.

Договірна ціна – вартість будівельно-монтажних робіт, за яку підрядна фірма (виконавець) згідна їх виконати.

Дохідність до погашення (повна) – внутрішня норма дохідності інструмента з фіксованим доходом: така ставка дисконтування, за якої сумарна теперішня вартість доходів за інструментом дорівнює його ціні.

Дохідність еквівалентна – приведена до річної розмірності дохідність до погашення боргового зобов’язання.

Дохідність ефективна – ставка дохідності фінансового інструменту, розрахована з урахуванням можливостей реінвестування отриманих доходів.

Дохідність надлишкова – різниця між дохідністю цінного паперу (портфеля цінних паперів) і безризиковою ставкою дохідності.

Дохідність поточна – показник річної дохідності цінного паперу, що розраховується відношенням процентних виплат або дивідендів за рік до ринкової ціни цінного паперу (ціни його придбання інвестором).

Дюрація - середньозважений строк грошового потоку платежів, що залишаються до погашення облігації. Вимірюється у роках. Є мірою цінового ризику облігації і характеризує еластичність ціни облігації до зміни процентної ставки.

Еквівалентний ануїтет (EA) – середньорічна чиста теперішня вартість за проектом. Застосовується при порівнянні проектів із різними життєвими циклами.

Еквівалентні ануїтетні витрати (EAC) – середньорічні дисконтовані витрати за проектом.

Еластичність – міра реакції результативного показника на коливання змінного параметра.

Ефективна множина (межа ефективності) – множина усіх ефективних портфелів

Ефективний портфель – такий допустимий портфель, що не існує іншого портфеля із такою ж очікуваною дохідністю і меншим ризиком (стандартним відхиленням дохідності).

Ефективний ринок – економічна теорія, відповідно до якої інвестиційний ринок вважається ефективним, якщо рівень ринкових цін на окремі фінансові інструменти на ньому швидко реагує на зовнішню інформацію (фактичні ринкові ціни повністю відповідають інвестиційним вартостям цінних паперів).

Зведення витрат – кошторисний документ, що об’єднує зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва.

Зворотний грошовий потік – потік, що генерується фінансовим інструментом за час його утримання у вигляді процентів, дивідендів, цін продажу (погашення) тощо.

Життєвий цикл проекту – а) проміжок часу між моментами початку і завершення проекту; б) базова концепція інвестиційного аналізу, що розглядає проект як послідовність фаз, подій та етапів, кожний з яких має свою назву та часові межі; в) певна схема (алгоритм), за якою послідовно вирішуються завдання реалізації проекту.

Запас надійності – показник, що визначає, на скільки процентів можна зменшити ціну реалізації продукції проекту без збитків для останнього.

Запас фінансової міцності – величина (абсолютна й відносна), на яку фактичний проектний обсяг перевищує критичний обсяг реалізації продукції.

Зовнішнє середовище проекту – зовнішні умови, в яких реалізується проект.

Ідентифікація ризиків – процес встановлення переліку основних видів ризику, властивих проекту.

Імунізація - техніка управління портфелем облігацій, заснована на прирівнюванні дюрації портфеля до дюрації боргу. Імунізацію можна визначити як спосіб забезпечення фіксованої ставки доходу на запланований інвестиційний період або забезпечення певної майбутньої вартості портфеля на кінець інвестиційного періоду незалежно від змін ставок впродовж цього періоду.

Інвестиційна привабливість – узагальнена характеристика переваг і недоліків інвестування за окремими напрямами й об’єктами з позиції конкретного інвестора.

Інвестиційний аналіз – це вивчення і оцінка усієї можливої інформації щодо різних альтернативних інвестицій з метою визначення ступеня ризику, можливої динаміки цін тощо і розробки рекомендацій щодо доцільності інвестування .

Інвестиційний клімат країни – система правових, економічних і соціальних умов інвестиційної діяльності в країні, що істотно впливають на прибутковість інвестицій і рівень інвестиційних ризиків.

Інвестиційний портфель – сукупність інвестиційних об’єктів, що формується і управляється як єдине ціле.

Інвестиційний портфель агресивний - сформована сукупність фінансових інструментів, що реалізує агресивну політику інвестора. Критерій формування - максимізація доходу. Такому портфелю властивий високий рівень ризику.

Інвестиційний портфель оптимальний – портфель, що найкраще відповідає вимогам інвестора. Він знаходиться у точці дотику однієї з кривих байдужості інвестора із ефективною множиною портфелів.

Інвесторська кошторисна документація – сукупність кошторисів на всі елементи будівництва, складених на стадії розробки проектної документації.

Індекс дохідності (PI) – динамічний відносний показник ефективності, що визначається відношенням суми дисконтованих вигід до первісних (суми дисконтованих) інвестицій. Відображає зростання цінності фірми на одиницю інвестицій.

Індексний фонд – інвестиційний фонд, портфель якого вибирається таким чином, щоб найкраще відображати структуру певного фондового індексу.

Іпотека – застава нерухомого майна, землі в забезпечення фінансових зобов’язань за іпотечним кредитом.

Коваріація – статистична характеристика, що характеризує міру подібності (або різниці) двох величин у динаміці, амплітуді і напрямку змін. Оцінка коваріації здійснюється на основі коефіцієнта кореляції.

Коефіцієнт бета – міра мінливості дохідності акції за зміни дохідності ринку в цілому на 1%.

Коефіцієнт вигоди – витрати (B/C; BCR) – динамічний відносний показник оцінки проектів, що визначається відношенням суми дисконтованих вигід до суми дисконтованих витрат.

Кон'юнктура інвестиційного ринку – система чинників (умов), що характеризують поточний стан попиту, пропозиції, цін і рівня конкуренції щодо інвестиційних товарів і послуг, а також об’єктів інвестування у всіх його формах.

Кошторисна норма встановлює сукупність ресурсів (витрат матеріалів, виробів і конструкцій, трудових витрат, часу роботи будівельних машин та механізмів) на одиницю виміру будівельно-монтажних робіт у фізичних або відносних показниках.

Кошторисні нормативи – комплекс кошторисних норм, об’єднаних в окремі збірники, що містять необхідні вимоги і служать для визначення вартості будівництва.

Криві байдужості інвестора – представлені графічно різноманітні комбінації портфелів цінних паперів, рівнозначних для інвестора за критерієм співвідношення їх очікуваної дохідності і ризику.

Критерій Шарпа – показник, що вимірює рівень надлишкової дохідності портфеля цінних паперів на одиницю його ризику.

Критичне значення змінної – таке її значення, за якого результативний показник дорівнює нулю.

Купонна ставка – процентна ставка, за якою сплачується купонний дохід власнику облігації або ощадного сертифікату за купонний період часу.

Купонний період – період часу, після завершення якого власнику облігації або ощадного сертифікату виплачуються проценти.

Курс цінних паперів – відношення будь-якої ціни (ринкової, емісійної тощо) до номіналу цінного паперу.

Лінія ефективності ринку – графік ефективної вартості ринкового портфеля цінних паперів, що характеризує середнє співвідношення рівня його дохідності і ризику при рівноважному стані попиту і пропозиції на ринку.

Локальний кошторис -– первинний кошторисний документ. Його складають у поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси на окремі види робіт і витрат по будівлях і спорудах на підставі обсягів, визначених за робочою документацією.

Маржинальний дохід на одиницю продукції – це перевищення ціни реалізації одиниці продукції над середніми змінними витратами на одиницю.

Метод Монте-Карло - метод імітаційного моделювання реалізації інвестиційного проекту, що дозволяє визначити весь діапазон проектних ризиків при заданих змінних параметрах проекту.

Модель Гордона – алгоритм, що дозволяє отримати реальну вартість акції із стабільним темпом зростання дивідендів при її використанні невизначений термін.

Модель Марковіца – модель вибору ефективного портфеля, що полягає в пошуку портфеля із заданим рівнем очікуваної дохідності і мінімальною дисперсією дохідності.

Модель оцінки капітальних активів (МОКА) (цінова модель капітальних активів)- модель визначення необхідного рівня доходів окремих капітальних активів з урахуванням рівня систематичного ризику за допомогою бета-коефіцієнту. МОКА враховує необхідний рівень премії за ризик. Широко використовується і при розрахунках рівня дохідності окремих цінних паперів.

Нарощування (компаундування) – процедура збільшення первісної суми грошей; це визначення невідомої майбутньої вартості грошей за їх відомою теперішньою.

Незалежні проекти можуть здійснюватися одночасно, їх оцінка відбувається автономно. Відхилення або прийняття одного з таких інвестиційних проектів не впливає на рішення по інших.

Неявні вигоди (витрати) за проектом – побічні вигоди (витрати), що супроводжують проект.

Номінал цінного паперу – ціна цінного паперу, визначена емітентом) – його гарантована вартість при погашенні.

Об’єкт будівництва – кожна відокремлена будівля або споруда з усіма улаштуваннями, устаткуванням, меблями, інвентарем, а також, за необхідності, з інженерними мережами, що прилягають до неї.

Об’єктний кошторис – кошторисний документ, що визначає вартість усіх робіт і витрат за об’єктом.

Облігація – цінний папір, що посвідчує відносини позики і передбачає зобов’язання емітента сплатити у визначений час кошти відповідно до зобов’язання.

Облігація дисконтна – продається дешевше номіналу, дохід – різниця між номіналом при погашенні і ціною придбання.

Облігація купонна – боргове зобов’язання, поточний дохід за яким складається (як правило) із рівних за розміром виплат за кожний купонний період.

Облікова (середня) ставка рентабельності (ARR) – статичний показник ефективності, який розраховується відношенням середньорічного прибутку за життєвий цикл проекту до середньої величини інвестицій.

Операційний ліверидж – це процентна зміна в операційному грошовому потоці відносно процентної зміни кількості реалізованої продукції. Він визначає ступінь залежності проекту або фірми від постійних витрат.

Опціон – стандартний контракт, що засвідчує право (але не обов’язок) його власника на придбання або продаж фіксованої кількості базового активу за встановленою ціною в строк, зазначений у ньому.

Опціонна премія – ціна опціону, що сплачується його покупцем.

Ощадний сертифікат – цінний папір, що підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифікату) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та відсотків, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Пайові цінні папери – цінні папери, що засвідчують участь їх власників у статутному капіталі, надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна у разі ліквідації емітента.

Пасивне управління портфелем цінних паперів – теорія оперативного управління портфелем цінних паперів, що базується на принципі копіювання тенденцій ринку у цілому за складом цінних паперів та динамікою їх ефективності.

Перетин Фішера – точка перетину графіків NPV двох проектів.

Період окупності дисконтований – період окупності проекту, визначений із врахуванням зміни вартості у часі.

Позиція – кількість цінних паперів, якими володіє (довга позиція), або які повинен придбати (коротка позиція) інвестор.

Портфель цінних паперів - сукупність цінних паперів, що формується і управляється як єдине ціле.

Портфельна теорія інвестування – теоретичні і методологічні положення, що використовуються у процесі формування портфеля цінних паперів. Розрізняють традиційну і сучасну портфельні теорії.

Портфельна теорія сучасна – заснований на статистичних методах механізм оптимізації портфеля за визначеними критеріями співвідношенням рівня його очікуваної дохідності та ризику із забезпеченням кореляційного зв’язку дохідності окремих цінних паперів між собою. Базові положення сучасної портфельної теорії вперше сформульовані Г. Марковіцем.

Портфельна теорія традиційна – концепція формування інвестиційного портфеля з максимальною диверсифікацію за складом інструментів з метою зниження рівня портфельного ризику.

Проект – а) спеціально підготовлена документація з максимально повним описом і обґрунтуванням усіх дій і потрібних ресурсів для досягнення поставленої мети. б) комплекс одноразових взаємопов’язаних заходів будь-якого характеру, спрямованих на досягнення поставленої мети (конкретних результатів) при встановленому ресурсному забезпеченні впродовж заданого періоду.

Проект ескізний розробляється для визначення принципових вимог до містобудівних, архітектурних, функціональних, екологічних та інших рішень комплексу чи об’єкта, підтвердження можливості створення їх як споруд цивільного призначення.

Проект інвестиційний – а) спеціально підготовлена документація з максимально повним описом і обґрунтуванням усіх дій учасників проекту, потрібних ресурсів і особливостей майбутнього інвестування. У такому розумінні проект є документованим інвестиційним планом. б) організаційна форма реалізації процесу інвестування. Це комплекс одноразових взаємопов’язаних заходів інвестиційного характеру, спрямованих на досягнення поставленої мети (конкретних результатів) при встановленому ресурсному забезпеченні впродовж заданого періоду.

Проект інтегрований – проект, що здійснюється на діючому підприємстві.

Проект у будівництві – комплекс документів, що визначають містобудівні, архітектурні, художні, екологічні, технічні, технологічні, інженерні рішення об’єкта, кошторисну вартість будівництва та техніко-економічні показники.

Проектне фінансування – у вузькому значенні окрема форма фінансування, що ґрунтується на життєздатності самого проекту без урахування платоспроможності та гарантій основних його учасників.

Загалом форма реалізації фінансово-кредитних відносин учасників з приводу організації та здійснення фінансування інвестиційного проекту з використанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості виступають генеровані проектом грошові потоки, а забезпеченням боргу виступають активи учасників фінансування.

Процентна ставка безперервна (сила росту) – виникає у випадку, коли період нарахування прямує до нуля, а кількість разів нарахування - до нескінченості.

Процентна ставка ефективна – ставка, що визначає фактичне відносне збільшення первісної суми за рік за умови нарахування складних відсотків декілька разів на рік.

Процентна ставка номінальна – а) річна ставка банку для нарахування відсотків один раз на рік; б) ставка, із якої не вилучена інфляційна складова.

Процентна ставка проста – це ставка, за якої розмір процента (доходу) визначається від первісної суми коштів впродовж усього строку нарахування.

Процентна ставка реальна – ставка, із якої вилучена інфляційна складова.

Процентна ставка складна – ставка, за якої розмір процента визначається за постійно зростаючою базою з врахуванням відсотків, нарахованих у попередні періоди (проценти на проценти.).

Пусковий комплекс – сукупність об’єктів (або їх частин) основного виробничого, допоміжного та обслуговуючого призначення, енергетичного, транспортного та складського господарства, зв’язку, інженерних комунікацій, очисних споруд, благоустрою, охорони довкілля, що є частиною будови або її черги, введення яких в експлуатацію забезпечує: випуск продукції в обсязі, передбаченому проектною документацією для даного пускового комплексу; умови праці, що відповідають чинним нормам.

Раціонування жорстке – форма бюджетування, коли фірма не може отримати інвестиційні ресурси за переважаючою ринковою відсотковою ставкою за наявного рівня ризику (на розвинутих ринках трапляється рідко).

Раціонування капіталу - визначення такого пакета інвестиційних проектів, який за достатніх ресурсів забезпечить максимально можливу сукупну чисту теперішню вартість для власників.

Раціонування м’яке – форма бюжетування, коли керівництво свідомо встановлює інвестиційні обмеження на короткий період (на розвинутих ринках зустрічається частіше).

Рейтингова оцінка акцій та облігацій – присвоєння певного класу, категорії у процесі оцінки якісних і кількісних характеристик акцій і облігацій.

Ресурсні елементні кошторисні норми – нормативні показники, на підставі яких і поточних норм на трудові і матеріально-технічні ресурси визначають прямі витрати у вартості будівництва.

Ризик – міра непевності в досягненні системою заданої мети за обраного способу її досягнення.

Ризик інвестиційний – сукупність специфічних видів ризику, під якими розуміють можливість настання несприятливих подій і виникнення фінансових втрат у ситуації невизначеності умов інвестування.

Ризик несистематичний (специфічний) – індивідуальний ризик окремого інвестиційного об’єкта.

Ризик проекту – міра непевності в одержанні економічних вигід від реалізації проекту. Оцінюється ризик ймовірністю настання несприятливої події, пов’язаної з можливими негативними наслідками.

Ризик систематичний (ринковий) – ризик, пов’язаний із змінами кон’юнктури усього інвестиційного ринку під впливом макроекономічних чинників. Він виникає у всіх учасників ринку і не може бути усунений шляхом диверсифікації портфеля. Показником систематичного ризику є бета-коефіцієнт.

Робоча документація – документи, за якими виконуються будівельно-монтажні роботи на об’єкті.

Робочий проект комплекс документів, що визначає усі рішення щодо об’єкта, їх техніко-економічні показники, виконання будівельно-монтажних робіт, робочі креслення, кошторисну вартість.

Сертифікат депозитний – цінний папір на пред'явника, що засвідчує наявність у банку строкового вкладу на певну суму.

Сертифікат інвестиційний – цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Сертифікат ощадний – цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та відсотків за ним.

Теорія Доу – прикладна концепція технічного аналізу фондового ринку. Базується на положенні, що динаміка кон’юнктури фондового ринку може бути визначена за довгостроковим трендом індексу Доу-Джонса.

Техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) – аналітичні розрахунки і висновки щодо доцільності створення складних об’єктів виробничого призначення.

Техніко-економічні розрахунки (ТЕР) – аналітичні розрахунки і висновки щодо доцільності створення нескладних виробничих об’єктів; виконуються у скороченому обсязі порівняно з ТЕО.

Технічний аналіз цінних паперів – система методів дослідження кон’юнктури ринку, що аналізує тенденції динаміки його основних показників – рівня цін, обсягів попиту тощо.

Точка беззбитковості бухгалтерська – такий критичний обсяг виробництва і реалізації продукції, за якого відшкодовуються усі облікові витрати (не тільки грошові, а й віртуальні - амортизація). У бухгалтерській точці беззбитковості прибуток відсутній.

Точка беззбитковості готівкова – такий обсяг виробництва і реалізації продукції, за якого відшкодовуються усі понесені грошові витрати фірми.

Точка беззбитковості фінансова – такий обсяг виробництва і реалізації продукції, за якого відшкодовуються не тільки поточні, а й інвестиційні витрати. Її розрахунок дозволяє визначити, яким має бути середній операційний чистий грошовий потік впродовж життєвого циклу, щоб чиста теперішня вартість проекту дорівнювала нулю,

Трансфертні платежі – платежі, в обмін на які не надходять ніякі товари (послуги), вони лише забезпечують передачу контролю над ресурсами від однієї групи суспільства до іншої; трансферти перерозподіляють національний дохід, але не впливають на його величину.

Фінансовий профіль проекту – графічне зображення дисконтованих чистих грошових потоків за роками проекту.

Фінансові інвестиції – вкладення коштів у фінансові інструменти із метою ефективного використання тимчасово вільного капіталу або реалізації стратегічних цілей інвестора.

Фундаментальний аналіз – система методів дослідження кон’юнктури ринку, побудована на вивченні впливу окремих факторів на аналізовані показники – рівень цін, обсяг попиту тощо. Мета ФА – розрахувати справжню (внутрішню) вартість цінного паперу. ФА включає аналіз макроекономічних умов, стану галузі, регіону, а також фінансового стану і перспектив розвитку конкретного емітента.

Ф’ючерс – цінний папір, укладений як стандартизований документ, який засвідчує зобов’язання продати (придбати) відповідну кількість базового активу у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни базового активу під час укладання контракту

Хеджування – метод страхування шляхом перенесення ризику зміни ціни з однієї особи на іншу.

Цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Цінність проекту різниця між вигодами і витратами за проектом.

Черга будівництва – сукупність об’єктів виробничого призначення (або їх частин), введення в дію яких забезпечує випуск продукції та безпечну експлуатацію цих об’єктів. Вона може складатися з одного або декількох пускових комплексів.

Чиста теперішня вартість (NPV) – динамічний абсолютний показник ефективності. Відображає приріст цінності фірми внаслідок реалізації проекту. Розраховується як різниця між сумою дисконтованих чистих грошових потоків і інвестиціями за проектом.

Чистий робочий капітал – різниця між поточними активами та поточними зобов’язаннями фірми.

Явні вигоди (витрати) за проектом – матеріальні вигоди (витрати), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення за ринковими цінами.