Питання для самостійного вивчення

1. Оформіть журнал реєстрації документів з грифом «Комерційна таємниця» і заповніть його основні графи.

2. Правовий захист комерційної таємниці в У країні.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід скористатись літературними джерелами, періодичними виданнями та ресурсами Internet, наведеними нижче. Відповіді на питання повинні бути представлені у вигляді короткого конспекту (можна у вигляді схем).

 

Семінарське заняття 15 (2 год.) Робота з державною таємною інформацією

 

Питання для обговорення

Основні поняття і загальні положення про державну 1. таємницю:

законодавство про державну таємницю; –

компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування – та їх посадових осіб у сфері охорони державної таємниці.

 

Контроль за додержанням вимог про державну 2. таємницю:

порядок віднесення інформації до державної – таємниці;

–строк дії рішення про віднесення  інформації до державної таємниці.

 

Відповідальність за порушення законодавства про державну 3. таємницю:

режимно-секретні органи; –

доступ громадян до державної таємниці; –

обов’язки громадянина щодо збереження державної – таємниці;

обмеження на оприлюднення секретної – інформації.

 

Практичні завдання

Для закріплення знань з даної теми необхідно виконати практичні завдання та підсумковий тест (тестування проводиться під час семінарського заняття).

 

І. Практичні завдання

На прикладі конкретного підприємства (наприклад, нашого університету або підприємства, на якому працюють ваші батьки, друзі, або приклади можна знайти у періодичних виданнях):

 

СИТУАЦІЯ

Національна безпека, проблеми її забезпечення стали центральною темою сучасної діяльності держави. Тому виникає необхідність у всебічному, повному розгляді складників, що характеризують її специфічність.

Спираючись на положення законів України «Про основи національної безпеки України», «Про державну таємницю», Закону «Про основи Національної безпеки України», є усі підстави для розгляду державної таємниці у аспекті загальної системи забезпечення національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Установлення зв’язку інтересів з формою організації соціальних процесів, визначення його як системоутворюючого фактора, що дозволяє дати характеристику особливостей функціонування системи державної таємниці як системи соціального управління, яке виконує завдання запобігання та усунення загрози інтересам, що в сукупності утворюють групи національних інтересів у сфері безпеки. Ці загрози можуть мати військовий, політичний, економічний, соціальний, етнонаціональний та інший характер, залежно від сфери суспільних відносин, які можуть перебувати під загрозою. Їх характер обумовлює специфічність організаційно-правових механізмів регулювання соціальних процесів щодо протистояння останнім.

Загроза державній таємниці становить сукупність стабілізуючих відповідну систему факторів, характер яких визначає небезпеку покладання краю шкоди інтересам безпеки. До умов забезпечення державної таємниці можна віднести матеріальні (людські, фінансові, енергетичні, інформаційні) ресурси та засоби, духовне і моральне забезпечення, ідеологічне обґрунтування.

Найбільшу суспільну небезпеку в сфері державної таємниці представляють наступні загрози: втрата таємної інформації; викривлення останньої; несанкціоноване користування таємною інформацією; використання таємних інформаційних ресурсів зі злочинною метою. Вони мають серйозні наслідки, які вимагають оцінки з позиції забезпечення національних інтересів. Завжди існує загроза, що система захисту таємної інформації не дасть бажаних результатів, її буде використано у злочинних цілях.

Для ефективного розв’язання проблем, пов’язаних із забезпеченням державної таємниці, розробляються процедури, які дозволяють зупинити, нейтралізувати, ліквідувати прояви протиправного доступу до закритої інформації у сфері безпеки. Серед них визначаємо такі: попередження (наприклад, усунення особи від джерел таємної інформації, на визначених умовах заборона займатись певним видом діяльності тощо); зміни у підходах до захисту національних інтересів, поступка у соціально-політичних орієнтирах на користь відмови від активного відстоювання інтересів безпеки. Це потребує впровадження інших підходів і методів; угода – метод погодження інтересів; боротьба – оперативні форми протидії отриманню таємної інформації.

Державна таємниця у аспекті національної безпеки – система примусових заходів державного регулювання, які набирають форм, що відповідають законам суспільного життя, умовам і завданням суб’єкта управління. Це надає можливість розглядати державну таємницю як модель механізму управління, об’єктом дії якого є соціальні процеси, що відбуваються у сфері національної безпеки. Система державної таємниці повинна бути представлена організаційно-функціональними утвореннями, що компетентні діяти у відповідній сфері, використовуючи специфічні для правоохоронних органів заходи, спрямуванням яких є: захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб; запобігання, виявлення , припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки, інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу національній безпеці України.

І. Питання до ситуації

1. Які закони на сьогоднішній день регулюють державну таємницю та національну безпеку України?

2. які можуть виникнути зовнішні і внутрішні загрози для України? Обґрунтуйте свою думку.

3. Які існують умови забезпечення державної таємниці?

4. Назвіть та поясніть процедури, методи і підходи, які дозволяють зупинити, нейтралізувати та ліквідувати прояви протиправного доступу до таємної (закритої) інформації. Обґрунтуйте свою думку.

5. Що дає нашій державі охорона державної таємниці. Обґрунтуйте думку.

 

ІІ. Дайте відповіді на підсумковий ТЕСТ-ОПИТУВАННЯ

1. Дайте вірне визначення поняттю «державна таємниця»:

а) це комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв;

б) це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані державною таємницею і підлягають охороні державою;

це акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями в) державних експертів із питань таємниць становлять державну таємницю.

На які органи поширюється законодавство про державну 2. таємницю?

на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи а) прокуратури України, інші органи державної влади;

Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду на б) міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;

на підприємства, установи та організації усіх форм власності, в) об’єднання громадян, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Хто є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері 3. забезпечення охорони державної таємниці?

Служба безпеки України; а)

органи прокуратури України; б)

Верховна Рада України. в)

Державний експерт з питань таємниць – 4. це:

посадова особа надає дозвіл громадянину на ознайомлення з конкретною а) секретною інформацією та проведення діяльності, пов’язаної з державною таємницею, або ознайомлення цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень;

посадова особа, уповноважена здійснювати віднесення інформації до б) державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

жодна з відповідей невірна. в)

Укажіть термін, протягом якого діє рішення про віднесення інформації 5. до державної таємниці:

із ступенем секретності «особливої важливості» – 25 років, для а) інформації «цілком таємної» – 15 років, для інформації «таємно» – 5 років;

із ступенем секретності «особливої важливості» – 30 років, для б) інформації «цілком таємної» – 10 років, для інформації «таємно» – 5 років;

із ступенем секретності «особливої важливості» – 40 років, для в) інформації «цілком таємної» – 20 років, для інформації «таємно» – 10 років.

Яким чином здійснюється засекречування матеріальних 6. носіїв:

шляхом надання відповідному документу, виробу або іншому а) матеріальному носію інформації грифа секретності;

якщо реквізити неможливо нанести безпосередньо на матеріальний носій б) секретної інформації, вони мають бути зазначені у супровідних документах;

коли перебіг строку засекречування матеріальних носіїв інформації в) починається з часу надання їм грифа секретності.

7. З якою метою створюються режимно-секретні органи?

для здійснення нагляду за охороною державної а) таємниці;

з метою призупинення дії або скасування дозволу на проведення б) діяльності, пов’язаної з державною таємницею;

з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму в) секретності, постійного контролю та їх додержання.

Чи підлягає реєстрації інформація, що віднесена до державної 8. таємниці?

підлягає реєстрації Службою безпеки України; а)

не підлягає, досить того, що є рішення державного експерта; б)

в) жодна з відповідей невірна.

Що передбачає надання допуску до таємної 9. інформації?

визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; а) перевірку громадянина у зв’язку з допуском до державної таємниці;

б) взяття громадянином на себе письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю;

в) одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв’язку з його допуском до державної таємниці.

Відповідно до якого документа здійснюється контроль за додержанням 10. законодавства про державну таємницю:

а) до Закон України «Про державну таємницю»;

б) до Закону України «Про Службу безпеки України»;

в) до Конституції України.