Термінологічний словник

Робочий час – встановлена законом тривалість перебування працівника на підприємстві, в установі, організації з метою виконання службових обов’язків. Він поділяється на час роботи і час перерв на особисті потреби, які не входять до робочого часу. Бувають також перерви організаційно-технічного характеру.

Робота – 1. Вид і місце трудової діяльності людини. 2. Здійснення трудової діяльності, виконання людиною певного кола завдань, доручень.

Робота надурочна – робота, яка виконана понад встановлений робочий час. У трудовому законодавстві передбачений перелік виняткових випадків, коли надурочні роботи дозволяються, в інших випадках адміністрація не має права застосовувати таку працю. Робота надурочна робота має оплачуватись у підвищеному розмірі. Відмова робітника без поважних причин від неї проводиться у встановленому порядку, розглядається як порушення трудової дисципліни.

Робота сезонна – робота, яка виконується у певні періоди року, сезони, що пов’язано з природними, кліматичними умовами (наприклад збирання і переробка грибів, стрижка овець тощо).

Робоча карта – документ, що фіксує робочий час, затрачений робітником на певну роботу, операцію чи завдання. Вона використовується для визначення затрат, пов’язаних з оплатою праці, на певні роботи або партії продукції.

Робоча сила – сукупність фізичних і духовних здібностей людини, що використовується нею в процесі виробництва матеріальних благ, здатність до праці; головний елемент виробництва. Особливість робочої сили полягає в тому, що вона здатна створювати і створює більшу вартість, ніж витрати для її відтворення у формі оплати праці з урахуванням її кількості та якості.

Робочий день – кількість годин на добу, протягом яких працівник виконує службові обов’язки на підприємстві, в установі або організації. Див. також Ненормований робочий день. Неповний робочий день.

Робочий період – тривалість робочого часу, потрібного для перетворення вихідної сировини на готовий продукт. Робочий період може дуже коливатися в різних галузях виробництва залежно від технологічних, організаційних, природних та інших умов виробництва (від кількох хвилини до кількох років).

Робочий тиждень – встановлена законом для робітників і службовців тривалість робочого часу в годинах протягом календарного тижня. Середня тривалість робочого тижня при п’яти робочих днях ставить 40 годин. Для багатьох робітників і службовців, які мають скорочений робочий день, тривалість п’ятиденного й шестиденного робочого тижня становить 36 і менше годин.

 

Довідкова інформація

У процесі вивчення першого питання «Роль та значення планування особистої роботи менеджера» студент повинен звернути увагу на те, що вміння раціонально використовувати робочий час, постійно удосконалювати процес його планування – ознака організованого керівника. Головна перевага планування роботи полягає в тому, що воно приводить до значної економії часу в цілому. Вивчення другого питання «Особливості планування особистої праці менеджера» передбачає усвідомлення студентом того, що будь-яка діяльність повинна мати мету і здійснюватися за раніше складеним планом. Повною мірою це стосується праці менеджера. Як функція управління планування полягає у встановленні цілей і визначенні шляхів їх досягнення. При вивченні третього питання «Вибір пріоритетних справ менеджера» студенту слід запам’ятати, що внаслідок значного перевищення обсягу функцій, покладених на керівників, над їхніми можливостями реалізувати ці функції, керівникам доводиться приймати рішення про першочерговість завдань і справ. У цьому випадку прийняття рішення означає визначити пріоритетність. Визначити пріоритетність – означає прийняти рішення про те, яким із завдань слід надати першочергового, а яким другорядного значення.