Борис Мартос

Які люди потрібні кооперації (витяги)

"Намагаючись об'єднати все населення та обслужити його потреби, кооперація повинна утворити величезні підприємства, зв'язані між собою в єдину добре налагоджену систему; для цього потрібні досвідчені керівники та добре підібраний фаховий персонал. Дякуючи демократичній системі управління, вона може й повинна в масі осіб, що беруть участь в кооперативному рухові, відшукати найбільш енергійних та здібних, щоб їм доручити керування кооперативними установами. Якщо у таких людей не буде належного досвіду, то енергія й розум дадуть їм можливість за короткий час ввійти в курс справ і придбати необхідні знання; в їх розпорядженні повинен бути належний фаховий персонал, якому можна було б спокійно доручити виконання кожної окремої роботи. Найбільші таланти знайдуть в кооперації достойну для себе роботу і поле діяльності.

Одначе, в першу чергу, керівник кооперативної установи повинен бути людиною порядною. Розум, досвід та енергія людини нечесної принесуть кооперації не користь, а тільки шкоду; тому, в першу чергу, потрібні люди непідкупні, для яких матеріальні блага не грали б в житті першої ролі, і то однаково, чи справа йде про які дрібні вигоди, чи про якусь велику користь. Громадська справа не може мати керівником людину користолюбну або взагалі егоїстичну. Кооперації потрібні люди, які громадські справи ставили б вище своїх особистих, які в успіхах кооперативу бачили б найбільше для себе задоволення. Разом з тим не треба забувати, що керівником може бути тільки людина сміла й з твердим характером, яка б при невдачах не падала духом, а, певна в вірності вибраного шляху, уперто йшла б до поставленої мети, підбадьорюючи слабких духом. При доброму бажанні така людина зуміє використати досвід і пораду своїх співробітників, бо принципи й традиції, якими живе кооперація, утворюють умови в яких найбільше виявляється колективний розум, треба тільки хотіти й уміти його використати.

Колегіальність ведення справи щодня дає можливість кожному службовцеві виявити свій хист, свої знання, і керівникові залишається лише бути уважним, щоби бачити здібності своїх співробітників. Звичайно, тут не місце заздрості, навпаки, кожен керівник повинен цінити здібності інших, повинен висувати здібних на більш відповідальне місце; але для цього треба пильно приглядатися до індивідуальностей кожного, бо найбільша хиба керівника і найбільше нещастя для установи - це мати порядних, здібних співробітників і не знати про це. Система децентралізованого кооперативного будівництва дає особливо широкі можливості для розвитку інтелектуальних сил і для доцільного їх використання. "Ціни людей" - це одна із кооперативних традицій, що дала можливість багатьом здібним людям знайти в кооперації широке поле для розвитку й використання своїх інтелектуальних сил. Але кожний робітник, хай буде він найталановитіший, повинен завжди пам'ятати, що не кооперація існує для нього, а він для кооперації; він повинен дорожити тією установою, в якій працює, пам'ятаючи, що коли він хоче бути першим, то повинен бути найкращим слугою.

От які традиції виробила кооперативна практика; це і є той кооперативний дух, що так одрізняє кооперативні організації і від приватних підприємств, і від установ державних чи муніципальних.

Кооперативні принципи та кооперативні традиції придають таку силу кооперативному рухові і такий авторитет в питаннях організаційних, що й інші об'єднання використовують їх, щоб оживити свій робочий апарат, зробити його більш працездатним, позбавивши од бюрократизму та рутинної інертності.

Додержання кооперативних принципів та традицій кооперативними організаціями та їхніми керівниками є необхідною підставою для розвитку кооперативного руху, а те, що ці принципи й традиції гармонійно зв'язані між собою та логічно випливають із соціально-економічної природи кооперації, дає блискучі надії на майбутнє кооперативного руху".

* Пояснення термінів, позначених зірочкою, подамо в словнику.

*Компетенція органів управління визначається кожним кооперативом, тому в даній таблиці подано лише загальні питання.

* Таблиці укладено з використанням статистичних даних із роботи І.Витановича “Історія українського кооперативного руху” (Нью-Йорк, 1964), стор. 371-373.