Розділ VI міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність кооперативних організацій

Стаття 39. Міжнародні зв'язки кооперативних організацій

Кооперативні організації України мають право вступати до міжнародних кооперативних організацій з метою розвитку співробітництва з кооперативами різних країн.

Кооперативи та кооперативні об'єднання самостійно встановлюють міжнародні зв'язки з організаціями зарубіжних країн, беруть участь у Міжнародному кооперативному альянсі та здійснюють інші зв'язки з міжнародними організаціями, сприяють розвитку співробітництва та солідарності учасників кооперативного руху різних країн, пропаганді своїх принципів і цінностей.

Стаття 40. Зовнішньоекономічна діяльність кооперативних

організацій

Кооперативні організації самостійно провадять зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства України.

Порядок використання доходу кооперативної організації в іноземній валюті встановлюється валютним законодавством України.

Розділ VII прикінцеві положення

Стаття 41. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кооперативи та кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом.

3. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Джерело: Все про бухгалтерський облік. – 2003. - №84 (872).

Додаток 4

Вільям Кінг Витяги із статей у журналі «Кооператор» за 1828-1930 рр.

1. «Якщо робітникам коли-небудь доводилося чути про коопе­рацію, то це відбувалося таким чином, що у них складалося вра­ження про неї, як про щось нездійсненне. З кооперацією все ще зв'язують таке уявлення, що, для того, щоб здійснити її, потрібні ве­ликі грошові кошти. Мінімальна сума, яку називали достатньою для даної мети, складає 20 тис. ф. ст. Починаючи з цієї суми... захисники системи доходили до вимоги мільйона ф. ст. Таке уявлення не може, звичайно, сприяти тому, щоби спонукати народ хоча задуматись про кооперацію. Навпаки, воно приму­шувало його втрачати віру в неї і відвертатися від кооперації, коли заходила мова про неї. Але велич кооперації полягає саме в тому, що до здійснення її можна приступити без всякого капіталу. Щоби розпочати справу, людині досить мати тільки заробітну плату і гарного товариша. Якщо вони найдуть третього, котрий приєднається до них, то вони можуть сказати: потрійна мотузка не легко рветься. У них з’являється можливість здійснювати щотижневі відрахування в спільний фонд, торгувати, щоб обслуговувати один одного, купувати зразу більшу кількість товарів і таким чином добиватися знижен­ня цін, різниця від чого знову-таки може бути прилучена до назва­ного фонду.

Якщо на основі цих принципів об'єднається більш-менш значна кількість робітників, то капітал їх збільшиться, і вони тоді будуть зможуть взятися за більшу справу. У міру то­го як справа буде розвиватися, буде збільшуватися й прибуток, а з ним і капітал. Із зростанням капіталу для членів товариства відкривається можливість тим або іншим способом отримати роботу. Якщо, наприклад, публіка виявить попит на певний товар, то члени можуть зайнятися його виробництвом. Якщо ж такого попиту не буде або прибуток виявиться невеликим, то вони мо­жуть легко зайнятися виробництвом харчових продуктів для влас­них потреб ... Такі в загальних рисах елементарні основи коопе­рації.

... Робітничі маси повинні почати із заснування власних крамниць. Кожна крамниця належала би невеликій кількості осіб, які створили з цією метою товариство. Члени його повинні все по можливості купувати в своїх крамницях. Завдяки цьому товариство отримає на свою користь той прибуток, який взагалі утво­рюється з торгового обороту, і це одне збагатить всіх власників крамниці і дасть їм достаток. Ми заявляємо, що виключно цей прибуток дає блиск купецтву і торговим домам всього світу ... Якщо це так, то робітничі маси мають всі підстави відкривати крамниці для самих себе. Сума грошей, що витрачають робітничі маси протягом одного року, величезна ... Самий лише прибуток на цю суму був би достатнім для того, щоб відкрити значну кількість фабрик. Таким чином, не відсутність сили, а відсутність знань заважає робітничим масам стати на власні ноги і розпочати справу свого визволення.

... Головне утруднення для розвитку кооперації полягає в не­уцтві робітничих класів ... в міру збільшення знань робітники бу­дуть оволодівати принципами кооперації, а засвоїти їх - означає перетворити в діло.

... Як тільки робітничі маси стануть достатньо освіченими, щоби об'єднатися в товариства, то вже ніяка сила в світі не змо­же їх втримати від того, щоби зробити це. Як тільки робітники стануть одностайними і усвідомлять свою силу, то вони не бу­дуть більше такими дурними, щоби цю владу ділити з іншими і дозволяти іншим людям користуватися нею собі на шкоду. Шля­хом об'єднання вони знайдуть можливість утримувати цю силу в своїх руках і таким чином забезпечать собі незалежність і щастя.

... Праця — основа і наріжний камень будинку, корінь дерева, не­вичерпне джерело могутнього потоку, серце організму, суть життя. Якщо робітничі маси працюють, то їм же має належати сам будинок, дерево ... і накінець життя. Праця дійсно належить їм, І тому з того моменту, місяця, коли вони візьмуться за кооперацію - все повинно перейти до них».

2. «... Нам можуть сказати: це правда, ваше становище тяжке, і на це не має жодної ради, потрібно щось змінювати. Цей важкий стан вдасться виправити, бо ліки для цього в наших руках. Кооперація є якраз тим ліком і я хочу викласти її засади і переваги. Дослівно кооперація означає співробітництво. Співробітництво завжди було дієвим джерелом, адже багато рук робить працю швидшою. Чого не в силі зробити одна людина — те зробить двоє. Що неможливе для малого числа людей, то є мож­ливе для багатьох. Та щоб була можливою співпраця багатьох, то для цього вони мусять мати спільну мету, спільний при тому інтерес та ще потрібно, щоб їх пов'язували між собою духовні цінності. Сьогодні ми працюємо один наперекір другому, коли один з нас дістав роботу, то інший її втратив і це виглядає так, ніби один є ворогом іншому. Причина такого стану криється в тому, що працюємо на інших, а не на себе. Отже, почнемо працю­вати для себе самих. Працюючи на інших, ми одержуємо неповний продукт нашої праці — одні кажуть четвертину, інші половину. Коли ж би ми могли працювати на нас самих, тоді цілий дохід при­падав би нам самим. Як до цього дійти? Не маючи капіталу, ми приречені працювати як звичайна наймана сила.

Ось чого нам бракує: капіталу. А тепер подумаємо, як можна нагромадити цей капітал. Ми побачимо, що це цілком реально. Об'єднанням і ощадністю можна цього досягти.

Чимало людей є членами допомогових кас, де нагромаджено значні капітали щотижневими дрібними складками, не один з нас наскладав коштів у касах ощадності. Отже, як бачимо, справа не є безнадійна, бо вже є один спосіб для її здійснення, але такої мети можна досягти й іншим шляхом. Для цього нам треба заснувати окреме товариство, збираючи для цього окремий фонд шляхом тижневих збірок. Коли цей фонд буде досить великий, треба на заощаджені гроші закупити різних предметів щоденного вжитку для спілкової крамниці. Тут будемо закуповувати все, що нам необхідне. Надвижка (дохід) становитиме спільний капітал, завдяки якому знову будемо закуповувати необхідні товари.

Ось так доходимо до двох джерел нагромадження капіталу: до звичайних складок і до надвишки із проданих товарів. Візьмемо, що в цей спосіб об'єдналися 200 осіб та що кожна з них щотижня сплачує 2 пенси, тоді за тиждень це дасть 400 пенсів. Купуючи товари у своїй крамниці вони зароблять надвижки десь 800 пенсів, отже разом тижневе нагромадження виноситиме 1200 пенсів або 5 фунтів стерлінгів, а за рік 260 фунтів стерлінгів. Цей капітал можна використати повсюдно, де вважатиме за доцільне коопе­ратив.

Тепер кооператив буде в силі дати працю кільком своїм чле­нам, добуте їхньою працею буде загальною власністю. Коли капітал зростатиме, то згодом всі члени кооперативу знайдуть тут роботу і вигоди для всіх тоді будуть очевидними. Кожний член кооперативу працюватиме, ніхто не буде без роботи.

Коли буде нагромаджено вдосталь капіталу, тоді кооперати­в зможе закупити землю для господарства, в міру потреби він вестиме промислове виробництво всього, що потрібне для споживання та домашньої обстановки. Коли ж члени не бажають жити у спільності, то і так вони можуть мати усі вигоди, про які гово­рилося.

Нам треба щодня йти до крамниці. Чому не можливо йти лише до нашої крамниці? Мусимо посилати дітей до школи. Чому ж не посилати їх тільки до наших шкіл, де їх вчитимемо корисних промислів та виховувати на добрих робітників і тверезих людей?

Дівчат наших будемо вчити жіночих корисних робіт та вза­галі всього того, що може бути потрібне кооперативу.

Коли ж цього не зробимо, коли буде далі так як нині, то з кожним роком наш стан буде гіршим”.

Додаток 5