Регіональні
асамблеї Європи та Азії
Регіональні
асамблеї Америки та АфрикиКонгрес мка
Регіональні ради.
Віце-президенти МКА
Регіональні
адміністрації Директори
Регіональні ради
Віце-президенти МКА
Регіональні
адміністрації. Директори
Генеральний
директор Адміністрація
Правління
Президент Віце-президенти
Контрольно-ревізійний
комітет
Генеральна асамблея
МКА
Спеціалізовані
організації МКА
Спеціалізовані
комітети МКА
Організації-члени:250 Національних і 11 міжнародних
Схема 4. Організаційна структура
Міжнародного кооперативного альянсу
Управління МКА. Сучасна децентралізована організаційна структура Міжнародного кооперативного альянсу (див. сх. 4) була схвалена його ХХХ конгресом (Токіо, 1992 р.). Вона триступенева і включає:
центральні органи управління (Конгрес, Генеральна асамблея, Правління, Контрольно-ревізійний комітет, Адміністрація);
регіональні органи управління (регіональні асамблеї, ради та адміністрації для Європи, Азії, Америки і Африки);
секторальні органи управління, створені для кращого сприяння розвиткові кооперації різних видів та соціальної діяльності. Господарськими секторами кооперативної діяльності управляють спеціалізовані організації. Це – міжнародні кооперативні організації, що є членами МКА і об’єднують, відповідно, сільськогосподарські, фінансові, споживчі, житлові та ін. кооперативи. Негосподарськими секторами керують спеціальні комітети: Комунікативний комітет (КАСС), який відповідає за зв’язки між національними кооперативними організаціями, Комітет кооперативних досліджень (КАССR), Глобальний комітет розвитку людських ресурсів (НRD) та Глобальний комітет гендерної рівності (GWC). Спеціалізовані організації та комітети створені відповідно до рішень Генеральної асамблеї МКА і підзвітні їй у своїй діяльності.
Центральні органи управління. Конгреси Міжнародного кооперативного альянсу – це форуми кооператорів з усього світу, участь у яких можуть брати й не члени МКА. На конгреси запрошуються також представники міжнародних кооперативних організацій, політичні, громадські та релігійні діячі, науковці, що займаються дослідженнями кооперативної проблематики. Конгреси відбуваються що чотири роки і обговорюють найважливіші проблеми світового кооперативного руху, питання, які мають стратегічне значення для його розвитку. Зокрема, відома “Заява про кооперативну ідентичність” була прийнята ювілейним, присвяченим 100-річчю з дня заснування Альянсу, ХХХІ конгресом МКА (м. Манчестер, 1995 р.).
Найвищим органом управління Міжнародним кооперативним альянсом є Генеральна асамблея – збори представників від усіх організацій – членів МКА, що збираються раз в два роки.
Вищим виконавчим органом управління МКА є Правління альянсу. Правління обирається Генеральною асамблеєю і складається з Президента МКА, чотирьох Віце-президентів та п’ятнадцяти членів. Організації-члени МКА не можуть мати в Правлінні більше ніж одного представника, за винятком Президента. Генеральна асамблея, що відбулась у Сеулі (2001 р.) обрала Президентом МКА тодішнього голову Ліги кооперативів Італії Івано Барберіні.
Органом членського контролю в управлінській структурі Альянсу є Контрольно-ревізійний комітет. Він складається з трьох-п’яти членів. Комітет уповноважений призначати Аудитора МКА і проводити щорічну перевірку фінансової діяльності Альянсу та фінансових зобов’язань його членів. Про результати аудиту комітет звітує перед Генеральною асамблеєю та Правлінням.
Регіональні органи управління. Невід’ємними елементами організаційної структури Міжнародного кооперативного альянсу є його регіональні органи управління. Вони створені з метою сприяти співпраці між організаціями-членами МКА на регіональному рівні. Зокрема, регіональні асамблеї Азії, Америки, Африки та Європи, що збираються щороку, проводять в життя рішення Генеральної асамблеї, визначають пріоритети робочих програм МКА для своїх регіонів, а також готують звіти, пропозиції та резолюції для розгляду на Генеральній асамблеї. Політику, визначену регіональними асамблеями реалізують регіональні ради, які очолюють віце-президенти МКА. Віце-президентом МКА по Європі Генеральна асамблея в Сеулі (2001 р.) обрала одного з лідерів шведської кооперації Ларса Хіллбома.
Центральні та регіональні органи управління мають свій апарат – Адміністрацію. Адміністрацію очолюють, відповідно, Генеральний директор МКА та регіональні директори. Генеральний директор – основна посадова особа в МКА. Він керує центральним офісом Альянсу в Женеві, добирає кадри та очолює секретаріат МКА. Генеральному директору МКА підзвітні всі регіональні адміністрації.
Політика МКА. Децентралізована організаційна структура Міжнародного кооперативного альянсу дозволяє ефективно проводити спрямовану на реалізацію основних цілей організації політику. Політика МКА здійснюється в наступних напрямах:
Забезпечення співробітництва кооперативних організацій на міжнародному рівні.
Розвиток співробітництва координує Комунікативний комітет. Цей комітет, а також спеціалізовані організації МКА сприяють укладенню взаємовигідних економічних угод, налагодженню науково-технічних зв’язків та обміну досвідом між кооперативними організаціями з різних країн та регіонів.
Захист кооперативної ідентичності, поширення кооперативної ідеї.
Збереження кооперативної своєрідності в умовах глобалізації й переходу до постіндустріального суспільства визнається пріоритетом МКА. Питання кооперативної теорії розглядалися на всіх останніх конгресах Альянсу. Вони – предмет діяльності численних наукових та інформаційно-методичних центрів, створених за його участю. Результати наукових досліджень та методичні рекомендації кооперативним організаціям – постійно на сторінках журналів МКА “Новини Міжнародного кооперативного альянсу” та “Огляд міжнародної кооперації”.
Забезпечення підтримки кооперативного руху на міжнародному і національному рівнях.
Підтримку кооперації забезпечує регулярне співробітництво МКА з державними і громадськими міжнародними організаціями, зокрема з Організацією Об’єднаних Націй (ООН), Міжнародною організацією праці (МОП), Міжнародною продовольчою та сільськогосподарською організацією (ФАО) і ін. З ініціативи Альянсу при ООН створено Комітет зі сприяння та розвитку кооперативів (КОПАК), звіт про роботу якого що два роки заслуховує Генеральна асамблея цієї організації.
Останні пів століття ООН неодноразово заслуховувала доповіді про соціально-економічну роль кооперативів у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються. Генеральною Асамблеєю цієї організації прийнято ряд директив стосовно кооперативів, які закликають країни-члени ООН сприяти розвиткові кооперативного руху, надавати кооперативам пільги в оподаткуванні та кредитуванні, державні субсидії, доступ до національних програм і т. ін.
Кооперативам надають підтримку й міжнародні недержавні організації. Зокрема, 90-а сесія Генеральної конференції МОП у Женеві прийняла “Рекомендацію про сприяння розвиткові кооперативів” (рекомендація 193 від 20 червня 2002 р.), яка призначена допомогти урядам, профспілкам та організаціям роботодавців визначитись стосовно способів і засобів підтримки кооперативів.
4. Сприяння кооперації в державах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються.
МКА приділяє постійну увагу кооперативному рухові в країнах Азії та Африки, а останніми роками ще й кооперації в державах Східної і Центральної Європи, що перейшли до демократії та ринкової економіки. Для допомоги кооперації цих країн регулярно розробляють спеціальні програми, до виконання яких залучають міжнародні і національні кооперативні організації, громадські об’єднання і фонди. Програми передбачають різноманітну фінансову, технічну, організаційну і культурно-просвітню допомогу кооперативам у цих регіонах.
5. Підвищення кваліфікації спеціалістів і керівників кооперативів з питань менеджменту, фінансової роботи, підготовки кадрів тощо.
Цей напрям останнім часом теж став пріоритетом МКА, що пояснюється зростаючим притоком в кооперативи нових людей та ускладненням управління кооперативом в умовах високоінтенсивної економіки. Для навчання кооперативних кадрів розробляють і реалізують спеціальні освітні програми, надають підтримку кооперативним навчальним закладам, проводять “круглі столи”, семінари, конференції з обміну досвідом кооперативної діяльності, збирають і узагальнюють інформацію про нові види послуг та набутки кооперативного менеджменту, які існують в різних країнах і т. ін.
6. Підтримка і проведення акцій міжнародного та національного рівня, спрямованих на вирішення глобальних проблем людства.
МКА та національні об’єднання кооперативів надають моральну, фінансову і організаційну підтримку ініційованим іншими організаціями заходам та діям на захист миру, оточуючого середовища, прав та свобод людини і народів. Вони також самостійно проводять подібні акції, борючись з безробіттям, соціальною несправедливістю, забрудненням довкілля і т. ін. Вважаючи, що саме кооперативи спроможні захистити від дискримінації та експлуатації жіноцтво і молодь, МКА приділяє особливу увагу питанням залучення їх до кооперативного руху.