- •С. Гелей, р. Пастушенко Теорія та історія кооперації Навчальний посібник
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичні основи кооперації
- •Тема 1. Кооперативні організації та системи кооперативів
- •Тема 3. Кооперативні принципи Принципи – фундамент кооперативу
- •Міжнародні та національні кооперативні принципи
- •Зміст міжнародних кооперативних принципів
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 4. Кооперативні цінності Загальнолюдські цінності – підґрунтя кооперативних принципів
- •Базові цінності кооператорів
- •Етичні цінності кооператорів
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 5. Кооперативний рух Кооперативна ідеологія
- •Кооперативний рух
- •Кооперативні традиції
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 6. Соціальна місія кооперативів Кооператив як соціальний інститут
- •Економічне призначення кооперативів
- •Кооперативи – складова громадянського суспільства
- •Кооперація та держава
- •Тема 6. Законодавство про кооперацію Конституційні засади кооперативного права
- •Кооперативне законодавство
- •Підзаконні нормативні акти про кооперацію
- •Акти органів держави з врегулювання діяльності кооперації;
- •Акти органів управління кооперативами з внутрішньокооперативних відносин.
- •Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації
- •Реалізація кооперативних принципів у правових документах, що регулюють діяльність кооперативів
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 7. Правовий статус кооперативу Правове становище кооперативів
- •Порядок заснування кооперативів
- •Статут та інші угоди, що регулюють взаємовідносини членів кооперативу
- •Правові засади взаємодії кооперативів та їх об’єднань
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 8. Управління кооперативом Поняття права кооперативного самоврядування
- •Загальні збори
- •Правління кооперативу
- •Голова кооперативу
- •Виконавчий директор
- •Компетенція органів управління
- •Спостережна рада
- •Короткі підсумки теми
- •Модуль і. Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативів в Україні
- •Іі. Запитання та завдання на розуміння і використання навчального матеріалу
- •28. Яку допомогу кооперативи надають своїм членам у задоволенні їхніх духовних потреб?
- •Ііі. Запитання і завдання на аналіз, синтез та оцінку навчального матеріалу
- •1. Які якості кооперативів забезпечують цивілізовані ринкові стосунки, сприяють формуванню високоефективної економіки?
- •2. Яким чином кооперування населення може допомогти здолати (чи хоча б пом’якшити) суперечності між соціальними верствами, класами?
- •13. Чому забезпечення справедливості передбачає як необхідну умову розподілення більшої частки чистого доходу кооперативу у формі кооперативних виплат?
- •Розділ ііі. Історія кооперативного руху
- •Тема 9. Передумови кооперації в Європі Форми кооперації в традиційному суспільстві
- •Культурні передумови кооперативного руху
- •Передумови кооперування українців
- •Висновки
- •Тема 10. Кооперативний рух в Західній Європі у хіх – на початку хх ст. Перші кооперативні організації у Великій Британії
- •Формування системи споживчих кооперативів у Великій Британії
- •Перші кооперативи континентальної Європи
- •Кооперативні системи у Німеччині та Франції
- •Селянська кооперація в Німеччині
- •Розвиток кооперації в інших західноєвропейських країнах
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 11. Зародження кооперації у Східній Європі (друга половина хіх – початок хх ст.) Кооперативний рух в Австро-Угорщині
- •Українська кооперація підавстрійської України
- •Кооперативний рух в Російській імперії
- •Перші кооперативи на підросійських землях України
- •Кредитна кооперація на східноукраїнських
- •Артільна угода м.Левитського (витяги)
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 12. Піднесення національного кооперативного руху в Україні Формування національної кооперативної ідеології в Україні
- •Значення кооперації для українців
- •Утворення національної кооперативної системи на східноукраїнських землях в період революції
- •Розбудова української кооперації на Заході України в період між двома світовими війнами
- •Динаміка росту чисельності українських кооперативів у Галичині
- •Динаміка чисельності членів та працівників мережі рсук*
- •Соціальний склад членів українських кооперативів Галичини
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 13. Кооперативний сектор командно – планової та перехідної економіки України Кооперація усрр в умовах “воєнного комунізму” та “нової економічної політики”
- •Розвиток кооперативної торгівлі у період непу
- •Кооперативні організації урср в 1930-1980-х рр.
- •Кооперація в незалежній Україні
- •Динаміка показників кредитних спілок – членів наксу
- •Тема 14. Світовий кооперативний рух у хх ст.
- •Кооперативний рух в умовах розвинутого індустріального суспільства
- •Конгрес мка
- •250 Національних і 11 міжнародних
- •Короткі підсумки теми
- •Реформуються організаційні і господарські структури споживчої кооперації;
- •Зростає роль поліфункціональних (універсальних) товариств;
- •Збільшується частка фінансових і сільськогосподарських кооперативів у кооперативному секторі економіки;
- •Педагогічне діагностування та самоперевірка Модуль іі. Історія кооперативного руху і. Запитання і завдання на знання та розуміння навчального матеріалу
- •53. Назвіть основні напрямки політики мка кінця хх – початку ххІст.?
- •Іі. Запитання і завдання на розуміння і застосування навчального матеріалу
- •64. У чому проявився розвиток світового кооперативного руху в 1910 – 1950-х рр.
- •65. Розкрийте основний зміст кооперативної політики комуністичної партії та радянської держави.
- •82. Розкрийте основні передумови відродження національного кооперативного руху в незалежній Україні.
- •86. У чому проявився розвиток основних видів кооперації в незалежній Україні?
- •Ііі. Запитання і завдання на аналіз та синтез навчального матеріалу
- •14. Чому кооперація в Галичині та на Буковині здобула підтримку українських просвітніх товариств, політичних партій, молодіжних об’єднань?
- •33. Чим зумовлене швидке зростання основних економічних показників колгоспної системи та споживчої кооперації України в 1950 – 1960-х рр.? Чому це економічне зростання виявилось відносно нетривалим?
- •49. Спрогнозуйте наслідки формування єдиної кооперативної системи навколо Національного кооперативного альянсу України.
- •Словник
- •Заява хххі конгресу Міжнародного кооперативного альянсу. 1995 р.
- •Принцип 4. Автономія і незалежність
- •Принцип 7. Турбота про громаду
- •Міжнародні кооперативні принципи кредитних спілок, ухвалені Всесвітньою радою кредитних спілок (woccu)
- •24 Серпня 1984 року.
- •З а к о н у к р а ї н и «про кооперацію»
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II кооператив
- •Розділ III кооперативне об'єднання
- •Розділ IV трудові відносини в кооперативних організаціях
- •Розділ V держава і кооперація
- •Розділ VI міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність кооперативних організацій
- •Розділ VII прикінцеві положення
- •Вільям Кінг Витяги із статей у журналі «Кооператор» за 1828-1930 рр.
- •Стефан Гішвінд
- •Михайло Туган-Барановський
- •Борис Мартос
Регіональні
асамблеї Європи та Азії
Регіональні
асамблеї Америки та АфрикиКонгрес мка
Регіональні ради.
Віце-президенти МКА
Регіональні
адміністрації Директори
Регіональні ради
Віце-президенти МКА
Регіональні
адміністрації. Директори
Генеральний
директор Адміністрація
Правління
Президент Віце-президенти
Контрольно-ревізійний
комітет
Генеральна асамблея
МКА
Спеціалізовані
організації МКА
Спеціалізовані
комітети МКА
Організації-члени:250 Національних і 11 міжнародних
Схема 4. Організаційна структура
Міжнародного кооперативного альянсу
Управління МКА. Сучасна децентралізована організаційна структура Міжнародного кооперативного альянсу (див. сх. 4) була схвалена його ХХХ конгресом (Токіо, 1992 р.). Вона триступенева і включає:
центральні органи управління (Конгрес, Генеральна асамблея, Правління, Контрольно-ревізійний комітет, Адміністрація);
регіональні органи управління (регіональні асамблеї, ради та адміністрації для Європи, Азії, Америки і Африки);
секторальні органи управління, створені для кращого сприяння розвиткові кооперації різних видів та соціальної діяльності. Господарськими секторами кооперативної діяльності управляють спеціалізовані організації. Це – міжнародні кооперативні організації, що є членами МКА і об’єднують, відповідно, сільськогосподарські, фінансові, споживчі, житлові та ін. кооперативи. Негосподарськими секторами керують спеціальні комітети: Комунікативний комітет (КАСС), який відповідає за зв’язки між національними кооперативними організаціями, Комітет кооперативних досліджень (КАССR), Глобальний комітет розвитку людських ресурсів (НRD) та Глобальний комітет гендерної рівності (GWC). Спеціалізовані організації та комітети створені відповідно до рішень Генеральної асамблеї МКА і підзвітні їй у своїй діяльності.
Центральні органи управління. Конгреси Міжнародного кооперативного альянсу – це форуми кооператорів з усього світу, участь у яких можуть брати й не члени МКА. На конгреси запрошуються також представники міжнародних кооперативних організацій, політичні, громадські та релігійні діячі, науковці, що займаються дослідженнями кооперативної проблематики. Конгреси відбуваються що чотири роки і обговорюють найважливіші проблеми світового кооперативного руху, питання, які мають стратегічне значення для його розвитку. Зокрема, відома “Заява про кооперативну ідентичність” була прийнята ювілейним, присвяченим 100-річчю з дня заснування Альянсу, ХХХІ конгресом МКА (м. Манчестер, 1995 р.).
Найвищим органом управління Міжнародним кооперативним альянсом є Генеральна асамблея – збори представників від усіх організацій – членів МКА, що збираються раз в два роки.
Вищим виконавчим органом управління МКА є Правління альянсу. Правління обирається Генеральною асамблеєю і складається з Президента МКА, чотирьох Віце-президентів та п’ятнадцяти членів. Організації-члени МКА не можуть мати в Правлінні більше ніж одного представника, за винятком Президента. Генеральна асамблея, що відбулась у Сеулі (2001 р.) обрала Президентом МКА тодішнього голову Ліги кооперативів Італії Івано Барберіні.
Органом членського контролю в управлінській структурі Альянсу є Контрольно-ревізійний комітет. Він складається з трьох-п’яти членів. Комітет уповноважений призначати Аудитора МКА і проводити щорічну перевірку фінансової діяльності Альянсу та фінансових зобов’язань його членів. Про результати аудиту комітет звітує перед Генеральною асамблеєю та Правлінням.
Регіональні органи управління. Невід’ємними елементами організаційної структури Міжнародного кооперативного альянсу є його регіональні органи управління. Вони створені з метою сприяти співпраці між організаціями-членами МКА на регіональному рівні. Зокрема, регіональні асамблеї Азії, Америки, Африки та Європи, що збираються щороку, проводять в життя рішення Генеральної асамблеї, визначають пріоритети робочих програм МКА для своїх регіонів, а також готують звіти, пропозиції та резолюції для розгляду на Генеральній асамблеї. Політику, визначену регіональними асамблеями реалізують регіональні ради, які очолюють віце-президенти МКА. Віце-президентом МКА по Європі Генеральна асамблея в Сеулі (2001 р.) обрала одного з лідерів шведської кооперації Ларса Хіллбома.
Центральні та регіональні органи управління мають свій апарат – Адміністрацію. Адміністрацію очолюють, відповідно, Генеральний директор МКА та регіональні директори. Генеральний директор – основна посадова особа в МКА. Він керує центральним офісом Альянсу в Женеві, добирає кадри та очолює секретаріат МКА. Генеральному директору МКА підзвітні всі регіональні адміністрації.
Політика МКА. Децентралізована організаційна структура Міжнародного кооперативного альянсу дозволяє ефективно проводити спрямовану на реалізацію основних цілей організації політику. Політика МКА здійснюється в наступних напрямах:
Забезпечення співробітництва кооперативних організацій на міжнародному рівні.
Розвиток співробітництва координує Комунікативний комітет. Цей комітет, а також спеціалізовані організації МКА сприяють укладенню взаємовигідних економічних угод, налагодженню науково-технічних зв’язків та обміну досвідом між кооперативними організаціями з різних країн та регіонів.
Захист кооперативної ідентичності, поширення кооперативної ідеї.
Збереження кооперативної своєрідності в умовах глобалізації й переходу до постіндустріального суспільства визнається пріоритетом МКА. Питання кооперативної теорії розглядалися на всіх останніх конгресах Альянсу. Вони – предмет діяльності численних наукових та інформаційно-методичних центрів, створених за його участю. Результати наукових досліджень та методичні рекомендації кооперативним організаціям – постійно на сторінках журналів МКА “Новини Міжнародного кооперативного альянсу” та “Огляд міжнародної кооперації”.
Забезпечення підтримки кооперативного руху на міжнародному і національному рівнях.
Підтримку кооперації забезпечує регулярне співробітництво МКА з державними і громадськими міжнародними організаціями, зокрема з Організацією Об’єднаних Націй (ООН), Міжнародною організацією праці (МОП), Міжнародною продовольчою та сільськогосподарською організацією (ФАО) і ін. З ініціативи Альянсу при ООН створено Комітет зі сприяння та розвитку кооперативів (КОПАК), звіт про роботу якого що два роки заслуховує Генеральна асамблея цієї організації.
Останні пів століття ООН неодноразово заслуховувала доповіді про соціально-економічну роль кооперативів у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються. Генеральною Асамблеєю цієї організації прийнято ряд директив стосовно кооперативів, які закликають країни-члени ООН сприяти розвиткові кооперативного руху, надавати кооперативам пільги в оподаткуванні та кредитуванні, державні субсидії, доступ до національних програм і т. ін.
Кооперативам надають підтримку й міжнародні недержавні організації. Зокрема, 90-а сесія Генеральної конференції МОП у Женеві прийняла “Рекомендацію про сприяння розвиткові кооперативів” (рекомендація 193 від 20 червня 2002 р.), яка призначена допомогти урядам, профспілкам та організаціям роботодавців визначитись стосовно способів і засобів підтримки кооперативів.
4. Сприяння кооперації в державах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються.
МКА приділяє постійну увагу кооперативному рухові в країнах Азії та Африки, а останніми роками ще й кооперації в державах Східної і Центральної Європи, що перейшли до демократії та ринкової економіки. Для допомоги кооперації цих країн регулярно розробляють спеціальні програми, до виконання яких залучають міжнародні і національні кооперативні організації, громадські об’єднання і фонди. Програми передбачають різноманітну фінансову, технічну, організаційну і культурно-просвітню допомогу кооперативам у цих регіонах.
5. Підвищення кваліфікації спеціалістів і керівників кооперативів з питань менеджменту, фінансової роботи, підготовки кадрів тощо.
Цей напрям останнім часом теж став пріоритетом МКА, що пояснюється зростаючим притоком в кооперативи нових людей та ускладненням управління кооперативом в умовах високоінтенсивної економіки. Для навчання кооперативних кадрів розробляють і реалізують спеціальні освітні програми, надають підтримку кооперативним навчальним закладам, проводять “круглі столи”, семінари, конференції з обміну досвідом кооперативної діяльності, збирають і узагальнюють інформацію про нові види послуг та набутки кооперативного менеджменту, які існують в різних країнах і т. ін.
6. Підтримка і проведення акцій міжнародного та національного рівня, спрямованих на вирішення глобальних проблем людства.
МКА та національні об’єднання кооперативів надають моральну, фінансову і організаційну підтримку ініційованим іншими організаціями заходам та діям на захист миру, оточуючого середовища, прав та свобод людини і народів. Вони також самостійно проводять подібні акції, борючись з безробіттям, соціальною несправедливістю, забрудненням довкілля і т. ін. Вважаючи, що саме кооперативи спроможні захистити від дискримінації та експлуатації жіноцтво і молодь, МКА приділяє особливу увагу питанням залучення їх до кооперативного руху.