Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія і історія кооп. руху.doc
Скачиваний:
100
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
1.67 Mб
Скачать

Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації

Класифікація внутрішньокооперативних підзаконних актів. Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації - це акти, що приймаються її органами управління для врегулювання господарської, соціальної та іншої діяльності і організації самоуправління. В залежності від відносин, що вимагають врегулювання, вони поділяються на:

а) нормативні акти щодо врегулювання економічної і соціальної діяльності кооперативних товариств та їх спілок;

б) нормативні акти щодо врегулювання внутрікооперативного будівництва.

Право приймати нормативні акти визначається компетенцією кооперативного органу, закріпленою в статуті. Скажімо, споживча кооперація має власну систему кооперативних організацій та органи управління (з’їзд споживчої кооперації, Рада Укоопспілки, правління), яким споживчі товариства в установленому порядку делегували право прийняття ряду нормативних актів, обов’язкових для всіх кооперативних органів і організацій та підпорядкованих їм підприємств і інших організацій.

До внутрішньокооперативних нормативних правових актів у системі споживчої кооперації належать статути, положення, постанови, розпорядження та ін. Ці акти створюють організаційні засади функціонування споживчої кооперації як системи кооперативних організацій.

Примірні нормативні акти. Як зазначалося вище, органи споживчої кооперації приймають переважно примірні нормативні акти, до яких належать примірні статути різних рівнів кооперативних формувань, примірні положення, примірні договори тощо. Тому вони належать до рекомендаційних норм, володіють юридичною силою зразка нормативного акта для низових кооперативних об”єднань, організацій та спілок. На їх основі регіональні формування споживчої кооперації приймають свої статути і положення, укладають договори, видають нормативні інструктивні листи та ін., які в галузевій літературі прийнято називати локальними нормативними актами для регулювання внутрішньокооперативних відносин.

Примірні нормативні акти мають значення для уніфікації врегулювання однотипних внутрішньокооперативних відносин в системі споживчої кооперації. Вони дають можливість державним органам перевіряти, наскільки локальний нормативний акт регіональної структури споживчої кооперації враховує рекомендації примірного нормативного акта, прийнятого вищими органами споживчої кооперації: наскільки він відповідає актам законодавства.

Локальні нормативні акти. Локальні акти щодо врегулювання економічних і соціальних відносин поширюються на торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність споживчих товариств та їх спілок. Вони надають їм можливість виробити певні правила для поліпшення власної діяльності, а також сприяти соціальному і культурному розвитку села.

Оскільки споживчі товариства та їх спілки мають певну господарську і управлінську самостійність, то прийняття локальних актів може мати місце тоді, коли потрібно виробити єдині правила для усієї кооперативної організації. Це означає, що їх зміст повинен мати нормативні вимоги, які поширюються на все кооперативне об”єднаня, організацію чи спілку.

Локальні нормативні акти щодо регулювання кооперативного будівництва охоплюють:

а) умови та підстави створення споживчих товариств та їх спілок і підпорядкування їм підприємств і організацій;

б) колективне і індивідуальне членство в кооперації та права і обов’язки членів кооперативу;

в) умови та порядок формування органів управління споживчою кооперацію та їх компетенцію;

г) засади договірних відносин між споживчими товариствами та їх спілками і умови делегування товариствами своїх повноважень спілкам;

д) реорганізацію та ліквідацію споживчого товариства або спілки.

Локальним нормативним актам належить велика роль а забезпеченні законності та правопорядку в системі споживчої кооперації. Так при розгляді конкретних справ і вирішення певних питань правоохоронними та судовими органами вони повинні керуватись внутрішньокооперативними нормативними актами і закладати їх в основу своїх рішень. Проте самі судові рішення не є витоками кооперативного права. Вони є лише актами застосування існуючих норм кооперативного права.