Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія і історія кооп. руху.doc
Скачиваний:
100
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
1.67 Mб
Скачать

Підзаконні нормативні акти про кооперацію

Класифікація підзаконних кооперативних актів. Підзаконними нормативними актами називають правові акти, які прийняті на підставі та у відповідності з законами. Підзаконні акти про кооперацію поділяються на дві основні групи:

  1. Акти органів держави з врегулювання діяльності кооперації;

  2. Акти органів управління кооперативами з внутрішньокооперативних відносин.

Особливе місце серед підзаконних актів щодо врегулювання кооперативних відносин займають спеціальні правові акти компетентних державних органів, які присвячені врегулюванню відносин у кооперативній системі.

Статут кооперативу. Основним підзаконним правовим документом, що регулює внутрішньокооперативні відносини є статут кооперативу. Право на прийняття статутів кооперативними об’єднаннями та організаціями надано державою. Тому статутне регулювання кооперативних відносин є делегованою правотворчістю.

Згідно із ст. 8 Закону України “Про кооперацію” всі кооперативні статути повинні містити наступні відомості:

  • найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;

  • мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;

  • склад його засновників;

  • умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;

  • права і обов’язки членів та асоційованих членів кооперативу;

  • порядок внесення змін до статуту кооперативу;

  • порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членам кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати;

  • форми участі членів кооперативу в його діяльності;

  • порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;

  • порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;

  • порядок розподілу його доходу та покриття збитків;

  • порядок обліку і звітності у кооперативі;

  • порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань;

  • порядок скликання загальних зборів;

  • умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов’язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Статутне врегулювання відносин в кооперації випливає із природи стосунків в кооперативній сфері. Кооперативні формування – це самоврядівні господарсько-громадські організації, а не державні підприємства або установи. Тому кооперації притаманна статутна форма правового регулювання існуючих відносин.

Підзаконні державні акти про кооперацію. Відносини між державними органами і кооперативними організаціями можуть регулюватись на договірних засадах у межах, встановлених нормативно – правовими актами. Договірна форма регулювання відносин між державними органами і кооперативними організаціями як суб’єктами різних форм власності та організаційних засад є оправданою і ефективною.

Слід зазначити, що компетенція державних органів щодо врегулювання відносин в системі кооперації і кооперативних організаціях обмежується суворо визначеним колом питань. Це коло окреслено нормативно-правовими актами держави як законодавчого, так і підзаконного характеру. Проте якщо законодавчі акти держави, яких значно менше, здійснюють пряме регулювання найбільш важливих кооперативних відносин, то підзаконні акти державних органів містять, як правило, рекомендаційні норми для кооперативної системи.