Короткі підсумки теми

Правове становище кооперативу визначається нормами цивільного права, що містяться в Цивільному кодексі України, а також нормами спеціальних кооперативних законів.
Держава гарантує дотримання прав і законних інтересів кооперативів та їх членів, максимально сприяє розвитку і зміцненню господарської діяльності та самостійності кооперативів відповідно до законів України.
Власність кооперативу є недоторканою, перебуває під захистом держави і охороняється законом. Забороняється відволікання майна кооперативів на цілі, не пов’язані з їх статутною діяльністю.
Установчий договір, як важливий засновницький документ, включає повну назву кооперативу, його місце знаходження, мету та завдання, характеристику повноважень, органи управління, реквізити засновників, інформацію про вступні та пайові внески.
Взаємовідносини між адміністрацією і трудовим колективом кооперативу регулюються колективним договором.
Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу (за винятком землі). Паї до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.
Статут кооперативу приймається засновниками на установчих зборах, зміни та повноваження до нього вносяться загальними зборами його членів.
З метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів, спільного ведення господарської діяльності кооперативи за рішенням загальних зборів можуть на добровільних засадах створювати об’єднання (спілки) за галузевою або територіальною ознакою.
Кооперативи та їх об’єднання мають право утворити єдине всеукраїнське об’єднання кооперативів.

Тема 8. Управління кооперативом Поняття права кооперативного самоврядування

Юридичне визначення поняття “кооперативне самоврядування”. Сутність колективного самоврядування в кооперативі та кооперативному об’єднанні проявляється як:

участь у вирішенні всіх найважливіших питань діяльності кооперативу безпосередньо його членів;

виборність чи призначення виконавчо – розпорядчих та контрольно – ревізійних органів, а також окремих посадових осіб згідно зі статутом;

додержання вимог гласності при обговоренні і прийнятті рішень з питань діяльності кооперативу;

поєднання колегіальності й єдиноначальності при здійсненні своїх функцій органами управління та контролю, де кожний окремий член кооперативу зобов’язаний підкорятися утвореним органам управління і обраним чи призначеним посадовим особам;

свобода критики з боку членів кооперативу й обов’язок керівників та інших посадових осіб кооперативу товариства та об’єднання своєчасно і найбільш ефективним способом враховувати в своїй роботі критичні зауваження і громадську думку членів.

Система управління у кооперативі визначається в першу чергу Законами України “Про споживчу кооперацію”, “Про кредитні спілки”, “Про сільськогосподарську кооперацію”, “Про кооперацію”. Вони є юридичною основою, на яку спирається кооператив у своїй діяльності і управлінні (див. схему 1).

Статути, які розробляються згідно з вищезазначеними Законами, визначають органи управління та контролю в кооперативі, порядок їх утворення, сферу компетенції та процедури прийняття рішень.

Досконало розроблений Статут і Правила внутрішньої господарської діяльності відіграють немаловажну роль, оскільки ці документи є необхідною умовою демократичного управління в кооперативі. Проте цього недостатньо: демократичне управління вимагає відповідного способу управління, а саме: постійного спілкування з членами кооперативу, розповсюдження інформації, позитивної особистої позиції керівників.

Органи управління кооперативу. Органи управління кооперативу, створення яких передбачено Законами України та розробленими на їх основі статутами такі:

 Загальні збори, на яких кожен член кооперативу має один ухвальний голос незалежно від розміру його паю, а асоційований член — лише право дорадчого голосу.

 Правління і його голова, що обираються на загальних зборах. Правління утворюється лише у кооперативі, до складу якого входить не менше десяти членів. В іншому випадку функції правління виконує голова.

 Ревізійна комісія (або ревізор, якщо в кооперативі менше десяти членів).

 Спостережна рада, яка утворюється, якщо членами кооперативу є понад 50 осіб.

 Виконавчий директор, який не є членом кооперативу, а найманою правлінням особою, що керує персоналом і отримує платню за виконання своїх функцій.

Кооперативи, споживчі товариства відповідно об’єднуються в районні і обласні об’єднання, спілки та Всеукраїнське (центральне) об’єднання, спілку кооперативів, товариств. Кожній із цих структур управління властиві свої органи самоврядування: на районному рівні – конференція, рада, правління, спостережна рада, ревізійна комісія, на обласному рівні – з’їзд, рада, правління і ревізійна комісія, на рівні України – з’їзд, конференція, рада, правління і ревізійна комісія. Повноваження кожної із цих структурних утворень визначаються відповідним статутом; на всі ці структури поширюється чинність законів “Про споживчу кооперацію”, “Про сільськогосподарську кооперацію”, “Про кредитні спілки”, “Про кооперацію”.