3.2.Суб 'єктно-об 'єктний склад управління в органах прокуратури

Суб'єктами організаційно-управлінської діяльності в органах прокуратури є Генеральний прокурор України й підлеглі йому прокурори, компетенція яких знаходить свій прояв у відповідних варіантах (формах) реалізації покладених на них повноважень. Під формою належить розуміти зовнішні, постійно і типізовано виражені волевиявлення керуючого суб'єкта, здійснені у межах режиму законності та його компетенції з формування та реалізації управлінської мети і функцій прокуратури, забезпечення її життєдіяльності. За формами можна судити про те, що і як робиться в державних органах при здійсненні їх повноважень.

За значенням наслідків, які виникають у результаті використання форм управлінської діяльності, виділяють: а) правові форми державного управління; б)організаційні (не правові) форми державного управління.

За допомогою правової форми фіксуються управлінські рішення і дії, що мають юридичний зміст (встановлення і застосування правових норм). До правових форм управління в органах прокуратури належать форми, використання яких спричиняє настання юридично вагомих наслідків, серед них - дії щодо прийняття:

1)таких актів управління як накази, розпорядження, вказівки, доручення, завдання, листи тощо;

2)інших актів управління: планів, регламентів, положень, статутів, які набувають чинності лише в результаті їх затвердження наказами Генерального прокурора або нижчих за рівнем прокурорів (без затвердження вони не мають юридичної сили).

3)документів, які носять реординаційний характер, тобто є інструментом зв'язків типу "об'єкт-суб'єкт": інформації про хід та результати слідства, статистичні звіти, пропозиції, клопотання, рапорти, узагальнення, доповідні записки, довідки, протоколи засідань колегіальних і робочих органів тощо;

4)документів, які є засобом реєстрації обліку і контролю виконання актів управління: журнали, контрольні картки, комісійні акти, папки, схеми, графіки тощо.

Організаційні (не правові) форми - це такі, які не мають безпосереднього юридичного значення. Вони або передують правовим (проведення перевірок, за результатами яких видається юридичний акт), або настають за ними (колегія, нарада з приводу реалізації юридичного акта).

Усі форми управлінської діяльності, що застосовуються, мають відповідати певним вимогам: режиму законності, компетенції даного суб'єкта управління, призначенню і функціям управлінської діяльності, змісту і характеру питань, що вирішуються, досягненню мети управлінського впливу, особливостям конкретного об'єкта управління.

3.2.1.Організаційно-управлінські повноваження Генерального прокурора України та їх зміст

Генеральний прокурор України має повноваження щодо здійснення стратегічного, загального керівництва, при якому визначаються цілі, завдання органів прокуратури, що закріплюються у наказах, інструкціях та інших управлінських рішеннях (актах, документах) нормативно-правового характеру. Одночасно він є головою дорадчого органу - колегії, засідання якої збирає за необхідності, проте не рідше разу на місяць, скеровує її роботу та проводить в життя відповідними наказами прийняті на колегії рішення.

Здійснює керівництво, пов'язане з виконанням поточних завдань, що реалізуються у таких правових формах, як видання обов'язкових розпоряджень, встановлення певних обмежень, заборон, правил, що регламентують поводження органів та прокурорів.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про прокуратуру,, Генеральний прокурор України:

1)спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

2)призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

3)затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

4)призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим"

5)призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

6)відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом;

7)відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;

8)присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.

Організаційне забезпечення управлінських заходів Генерального прокурора України, контроль за виконанням його доручень, додержанням вимог наказів та інших документів з питань організації роботи покладається на організаційно-контрольний підрозділ (п.2 наказу Генерального прокурора України №1 від 19.09.05 „Про організацію роботи і управління в органах прокуратури").

3.2.2.Організаційно-управлінські повноваження прокурорів АР Крим та обласного рівня, їх зміст

Згідно зі ст.3 Закону України "Про прокуратуру, повноваження прокурорів АР Крим та обласного рівня, організація та порядок їх діяльності визначаються Конституцією України, цим законом, іншими законодавчими актами.

Прокурори АР Крим та обласного рівня уповноважені здійснювати належне керівництво підпорядкованими органами та працівниками, спрямовувати їх діяльність на ефективне виконання покладених на прокуратуру завдань і функцій, приділяти постійну увагу питанням організації роботи та контролю виконання (п.1 наказу Генерального прокурора України №1 від 19.09.05 „Про організацію роботи і управління в органах прокуратури").

Організаційно-управлінські повноваження прокурорів АР Крим та обласного рівня здійснюються у межах їх компетенції. До них належать:

керівництво діяльністю відповідної прокуратури та її колегії;

-організація роботи, контроль виконання та оцінка діяльності підпорядкованих прокурорів;

-добір, розстановка кадрів( призначення на посади і звільнення з посад працівників прокуратури, за винятком тих, хто призначається на посади і звільняється з них Генеральним прокурором України; внесення останньому подань щодо решти кадрових питань, вирішення яких знаходиться поза межами їх компетенції;

- виховання та навчання прокурорсько-слідчих кадрів і державних службовців;

-вирішення питань, що регулюються Дисциплінарним статутом прокуратури України;

-внесення за погодженням із Генеральним прокурором України змін до штатного розпису очолюваної та підпорядкованих прокуратур у межах затверджених чисельності і фонду заробітної плати;

-видання правових актів, в т.ч.: програмно-спрямовуючого характеру, а саме щодо визначення пріоритетних напрямів діяльності підпорядкованих прокуратур з виконання вимог закону і директив Генерального прокурора України; оперативно-управлінського характеру щодо реалізації функцій прокуратури;

-організація первинного обліку роботи та ведення статистичної звітності;

-організація методичного забезпечення прокурорської діяльності та впровадження позитивного (передового) досвіду роботи.

Перелік організаційно-управлінських повноважень і функціональних обов'язків прокурорів може змінюватись в залежності від змін у законодавстві та локальних актах Генерального прокурора України.

У науковій літературі наголошується на необхідності вирішення певних проблем, пов'язаних із визначенням компетенції прокурорів АР Крим і обласного рівня. Деякі автори, і серед них Мичко М.І., вважають, що з належною достатністю не визначена компетенція прокурорів АР Крим і обласного рівня у чинному Законі України "Про прокуратуру, (ст.16), яка містить лише вказівки на права прокурорів АР Крим, обласного рівня призначати на посади і звільняти працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор України та за погодженням із ним вносити зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах затверджених чисельності і фонду заробітної плати. На їх думку, усунути зазначені недоліки потрібно в новій редакції Закону України "Про прокуратуру„ шляхом включення спеціальної статті про повноваження прокурорів АР Крим та обласного рівня, в тому числі в організаційно-управлінській сфері.

На сьогоднішній день питання організаційно-управлінського характеру прокурорів АР Крим і обласного рівня врегульовані в нормативно-правових актах Генерального прокурора України.

Так, наприклад, у наказі Генерального прокурора України №1 від 19.09.05 „Про організацію роботи і управління в органах прокуратури" (п.22.6) передбачено право вказаних прокурорів заслуховувати на засіданнях колегії повідомлення і пояснення керівників та посадових осіб державних органів з приводу порушень законодавства. Пунктом 5.5 цього наказу передбачений порядок розмежування повноважень між територіальними і спеціалізованими органами прокуратури у межах АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

3.2.3.Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокурорів, їх зміст

Забезпечення належного рівня організаційної роботи, підвищення її ефективності у прокуратурах міст, районів та прирівняних до них досягається за допомогою таких організаційно-управлінських повноважень як:

• загальне керівництво;

• розподіл службових обов'язків між працівниками прокуратури;

• планування;

• проведення аналітичних досліджень та використання на практиці їх результатів;

• проведення оперативних, координаційних (міжвідомчих) нарад;

• контроль виконання та оцінка результатів й ефективності проведеної роботи;

• впровадження в діяльність наукових розробок, позитивного досвіду, найбільш досконалих та ефективних форм і методів роботи;

• навчання і підвищення кваліфікації кадрів;

-створення та підтримання в колективі здорової психологічної атмосфери, нормальних умов праці.

Керівники зазначених прокуратур у межах своєї компетенції приймають організаційно-управлінські рішення (акти).

Організаційно-управлінські повноваження прокурорів міст у містах з районним поділом мають деякі особливості, врегульовані наказом Генерального прокурора України від 24.08.05 № 1-2 «Про розмежування повноважень прокуратур міст і районів у містах з районним поділом».

Так, прокурорам міст з районним поділом забороняється безпідставне втручання в роботу районних у містах прокуратур, пов'язану з виконанням їхніх процесуальних, управлінських та наглядових повноважень.

З метою недопущення дублювання функцій міських і районних прокуратур встановлено, що прокуратури міст з районним поділом:

1)здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів міськими органами виконавчої влади та контролю, органами місцевого самоврядування міста, установами й організаціями міського підпорядкування, їх посадовими та службовими особами, а також за відповідністю закону; прийнятих ними правових актів;

2)здійснюють нагляд за додержанням законів підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, перелік яких визначається відповідними наказами прокурорів областей;

3)у межах своєї компетенції здійснюють нагляд за додержанням законів у діяльності міських органів внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки, міських ізоляторів тимчасового тримання, приймальників-розподільників та притулків для неповнолітніх;

4)проводять досудове слідство у кримінальних справах, порушених міською прокуратурою, та в інших справах за дорученням прокуратур вищого рівня;

5)беруть участь у розгляді судами подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та його продовження, скарг на дії та рішення у кримінальних справах, які перебувають у провадженні слідчих прокуратури міста, а також піднаглядних їм органах внутрішніх справ і податкової міліції;

6)підтримують державне обвинувачення у кримінальних справах, закінчених слідчими прокуратури міста, в інших справах за дорученням прокуратур вищого рівня, а також з власної ініціативи з урахуванням актуальності та складності з числа тих, по яких обвинувальний висновок затверджено прокурором міста;

7)беруть участь у розгляді судами справ за заявами та позовами міської прокуратури. За наявності підстав вступають у справу, порушену за позовами інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, для представництва інтересів громадян і держави, коли вирішуються питання про порушення прав і свобод громадян, визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів міського підпорядкування, їх посадових та службових осіб;

8)у межах своєї компетенції подають апеляції, вносять касаційні подання на незаконні судові рішення та заяви (подання) про перегляд рішень суду за нововиявленими та винятковими обставинами, порушують клопотання перед прокуратурами вищого рівня про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження по справах, розглянутих судами за участю працівників міської прокуратури;

9)вирішують звернення громадян і юридичних осіб про порушення законів міськими органами виконавчої влади та контролю, органами місцевого самоврядування міста, піднаглядними їм підприємствами, установами й організаціями, їх посадовими та службовими особами.

Що стосується організаційно-управлінських повноважень, прокурорам міст з районним поділом надано право здійснювати координацію діяльності по боротьбі зі злочинністю всіх правоохоронних органів міста незалежно від адміністративного поділу. Ця робота має проводитись із застосуванням форм і методів, визначених статтею 10 Закону України «Про прокуратуру».

Здійснення міськими прокурорами координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю не позбавляє районних прокурорів права проводити у разі потреби цю роботу в межах району.

З метою забезпечення належного рівня боротьби зі злочинністю прокурорам міст з районним поділом в межах координаційної діяльності дозволено:

1)отримувати від районних прокурорів інформацію про стан законності в районах, статистичні, аналітичні відомості, матеріали наглядової та слідчої роботи, необхідні для вивчення та узагальнення проблемних питань міського рівня, підготовки і проведення координаційних заходів;

2)передбачати в постановах координаційних і міжвідомчих нарад спільні з прокурорами районів заходи, спрямовані на протидію злочинності;

3)здійснювати контроль за виконанням міськрайпрокурорами постанов зазначених нарад.

Зважаючи на особливості діяльності прокуратур міст з районним поділом, прокурору Автономної Республіки Крим і прокурорам областей у разі необхідності дозволено доручати їм:

1)розслідування складних і багатоепізодних кримінальних справ; самостійно або разом з районними прокуратурами;

2)підтримання державного обвинувачення в судах по актуальних і складних кримінальних справах;

3)організацію виконання спільних з районними прокуратурами планових і позапланових заходів та підготовку узагальнюючих документів

4)надання районним в містах прокуратурам даних щодо стану законності, які надходять від міських органів статистики, контролюючих органів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3.2.4.Організаційно-управлінські повноваження галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (АР Крим), їх загальна характеристика

Одним із важелів підвищення ефективності діяльності органів прокуратури є організація роботи галузевих підрозділів прокуратур АР Крим та обласного рівня.

Відповідно до пункту 6 наказу Генерального прокурора України №1 від 19.09.05 „Про організацію роботи і управління в органах прокуратури" структурні підрозділи створюються на єдиних для центрального і обласного апаратів засадах, як правило, за галузевим принципом. Відповідно до галузевого підходу коло обов'язків підрозділу визначається у межах однієї галузі прокурорського нагляду, а точніше прокурорської діяльності.

Робота галузевого підрозділу організовується за територіально-предметним принципом з використанням спеціалізації працівників, закріплення за ними зон і предметів (тем) - п.6.7 наказу Генерального прокурора України №1-2005.

Завдання і функції галузевого підрозділу, права та обов'язки його працівників визначаються у Положенні про цей підрозділ, яке затверджується наказом керівника прокуратури (п.6.6 наказу №1-2005).

Розподіл функціональних обов'язків між працівниками здійснюється їх керівниками і затверджується заступниками прокурорів відповідно до наказу прокурора про розподіл обов'язків (п.6.8 наказу №1-2005).

Зміст і повноваження галузевого підрозділу визначаються в залежності від напряму його основної діяльності.

На галузеві підрозділи покладаються обов'язки щодо організаційно-методичного керівництва підпорядкованими прокуратурами, під яким розуміють оперативний контроль за їх діяльністю та надання фахової допомоги працівникам цих прокуратур, (п.5.4 наказу №1-2005).

Прокурори галузевих підрозділів несуть відповідальність за вплив заходів та управлінських рішень на ефективність роботи закріплених прокуратур з відповідного напряму роботи.

З цією метою галузевий підрозділ:

-визначає проблемні питання та виявляє недоліки в організації роботи, -здійснює пошук шляхів поліпшення управлінської діяльності,

використовуючи з цією метою можливості аналітичних досліджень та їх

результати;

-витребовує з підпорядкованих прокуратур необхідну інформацію, накопичує її, систематизую та аналізує;

- здійснює оперативний (поточний) контроль за своєчасним і повним виконанням планових заходів, завдань, доручень, вказівок прокуратур вищого рівня. Готує у разі необхідності пропозиції з реагування стосовно фактів виявлених порушень;

-вивчає організацію роботи підпорядкованих прокурорів з відповідного напряму діяльності, у. разі необхідності ініціює виїзди на місця, приймає в них участь;

-готує підпорядкованим прокуратурам вказівки, завдання, доручення, інформаційні листи тощо, здійснює контроль за їх виконанням;

-здійснює періодичні виїзди до підпорядкованих прокуратур з метою: проведення перевірок, надання практичної методичної допомоги, вивчення позитивного досвіду роботи тощо;

-здійснює заходи з підвищення ділової кваліфікації галузевих кадрів (організовує і проводить заняття, стажування, працює з резервом тощо);

-готує методичні посібники та рекомендації за напрямами галузевої діяльності.

Контрольно-методичні повноваження прокурора галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (АР Крим)

Згідно з п.5.4 наказу Генерального прокурора України №1 від 19 вересня 2005 року, „Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України" на прокуратури обласного рівня та відповідно на їх підрозділи і працівників цих підрозділів покладено організаційне й методичне керівництво підпорядкованими прокуратурами, контроль за їх діяльністю.

Відповідно до розподілу обов'язків за кожним прокурором галузевого підрозділу прокуратур АР К та обласного рівня закріплюються предметні напрями роботи і певна кількість підпорядкованих прокуратур (міських, районних чи міжрайонних). Щодо закріплених прокуратур на прокурора галузевого підрозділу покладаються контрольно-методичні повноваження, сутність яких полягає у: методичному керівництві підпорядкованими прокуратурами, оперативному контролі та наданні фахової практичної допомоги працівникам закріплених міських, районних та прирівняних до них прокуратур.

З урахуванням зазначених повноважень прокурор галузевого підрозділу повинен:

• забезпечити надходження до прокуратури АР Крим (обласного рівня) інформації від закріплених прокуратур щодо підготовки та реалізації ними окремих планових, а так само й інших заходів;

• постійно накопичувати та аналізувати інформацію щодо стану законності і прокурорського нагляду( інших видів прокурорської діяльності) у розрізі закріплених прокуратур та предметних або інакше тематичних напрямів;

• удосконалювати форми й методи впливу на стан справ у закріплених прокуратурах;

• проводити аналітичну діяльність по закріплених предметах (темах);

• здійснювати оперативний (поточний) контроль за своєчасним і повним виконанням планових заходів, завдань, доручень, вказівок прокуратур вищого рівня. Готувати за необхідності пропозиції щодо реагування стосовно фактів порушень виконавської дисципліни з боку працівників низових прокуратур;

• вживати заходів до своєчасного надсилання до прокуратури АР Крим (обласного рівня) відповідних документів підпорядкованих прокуратур - управлінського та наглядового характеру;

• вивчати направлені з низових прокуратур документи прокурорського реагування та інші службові документи, вживаючи за результатами заходів до підвищення їх якості;

здійснювати періодичні виїзди на місця з метою перевірок надання практичної та методичної допомоги, пошуку і вивчення позитивного досвіду, контролю за впровадженням його у практику;

• брати участь у підготовці і проведенні навчально-методичних заходів, що мають своєю метою підвищення кваліфікації працівників підпорядкованих прокуратур;

здійснювати прийом, розгляд і вирішення звернень громадян, депутатів усіх рівнів (відповідно до закріплених прокуратур, тем і за дорученням керівництва) тощо Запитання, відповіді на які наведено у Розділі 4 глави I.

І.Організація та правове регулювання діяльності органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва і правової допомоги. 2.Основний зміст і форми діяльності органів прокуратури України у сфері міжнародного співробітництва і правової допомоги.

^.Координаційна рада генеральних прокурорів країн СНД: основні завдання, напрями діяльності, організація роботи.

4.Міжнародна та Українська асоціації прокурорів: мета створення, завдання, напрями діяльності.

Розділ 4.Організація діяльності органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва і правової допомоги. Міжнародні об'єднання (організації) прокурорів