4.5.Особливості взаємодії органів прокуратури із засобами масової інформації та журналістами

Органи прокуратури України, вирішуючи в державі правоохоронні завдання, безумовно зацікавлені в організації ефективної взаємодії з редакціями засобів масової інформації, через які здійснюється багатофункціональний інформаційний зв'язок із суспільством, його інститутами і громадянами. У такий спосіб ними забезпечується практична реалізація принципу гласності, який є одним із найважливіших в діяльності прокуратури. З іншого боку втілення принципу гласності в життя, дозволяє суспільству контролювати діяльність органів прокуратури, і в такий спосіб активно впливати на забезпечення законності в їх діяльності.

Гласність як невід'ємна риса демократії і один з основоположних принципів управління є вираженням довіри і поваги до працівників прокуратури, їхньої здатності розібратися в подіях, виробити вірне рішення, свідомо брати участь у його здійсненні. Ось чому надзвичайно важливо забезпечити широку поінформованість працівників прокурорської системи стосовно дійсного стану справ в суспільстві і прокуратурі; залучати прокурорські кадри до управління справами органів (підрозділів) прокуратури, насамперед, через напрацювання, прийняття та реалізацію управлінських рішень.

Нормативне обмеження принципу гласності в діяльності органів прокуратури визначається забороною без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і досудового слідства до їх закінчення та вимогами законодавства про державну таємницю. У своїй діяльності прокурор повинен керуватися виключно законом, приймаючи рішення на підставі неупередженого й однакового відношення до всіх громадян.

У розвиток законодавчих актів щодо принципу гласності в діяльності органів прокуратури, Генеральним прокурором України 14 липня 2006 року видано наказ №11-гн «Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності», яким зобов'язано:

1.Заступників Генерального прокурора України, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокурорів розглядати гласність у діяльності прокуратур усіх рівнів як важливий засіб запобігання злочинності, зміцнення законності та формування в суспільстві об'єктивної думки щодо виконання органами прокуратури покладених на них завдань і функцій, особисто організовувати роботу на зазначеному напрямі.

1.1.Першочергове значення надавати висвітленню результатів діяльності, які реально вплинули на зміцнення законності та правопорядку, на поновлення прав громадян та захист інтересів держави. Розкривати причини й умови, які сприяли вчиненню злочинів та порушенням закону, пропонувати шляхи їх усунення та попередження.

1.2.Своєчасно реагувати на критичні публікації і повідомлення про роботу органів прокуратури.

І.З.Зазначену діяльність проводити у суворій відповідності з вимогами законодавчих актів, що регулюють правовідносини у сфері інформаційної діяльності.

1.4.Запобігати поширенню інформації, яка містить державну чи будь-яку іншу таємницю або конфіденційні відомості, стосовно яких законодавством встановлено особливий порядок охорони. Інформацію про порушення кримінальних справ, провадження досудового слідства оприлюднювати лише за умови, що це негативно не вплине на всебічність, об'єктивність та повноту досудового слідства, при дотриманні таємниці слідства і законних прав учасників процесу. Не допускати, зокрема, обнародування даних щодо особи підозрюваного, обвинуваченого або підсудного до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, а стосовно потерпілого - без його згоди. У разі порушення вказаних вимог призначати службову перевірку та вживати відповідних заходів реагування.

2.Інформування державних органів влади і громадськості здійснювати з усіх напрямів прокурорської діяльності, визначених Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

2.1 . Про стан законності та заходи щодо її зміцнення інформувати Верховну Раду України і Президента України не менш як один раз на рік, а місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - не рідше ніж двічі на рік.

2.2.Про стан законності з окремих напрямів прокурорської діяльності інформувати центральні та місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування за результатами прокурорських перевірок або аналітичних досліджень у разі необхідності вжиття з їх боку конкретних заходів, спрямованих на забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян.

2.З.За наявності подій, що набули великого суспільного значення або широкого розголосу, на запити засобів масової інформації або з власної ініціативи надавати у межах компетенції офіційні коментарі щодо встановлених обставин, чинного законодавства та вжитих органами прокуратури заходів.

З.Національній академії прокуратури України передбачати проведення систематичних досліджень з проблем підвищення ефективності взаємодії органів прокуратури із засобами масової інформації і громадськістю, розробку науково-практичних рекомендацій з удосконалювання форм і методів цієї діяльності, збору та аналізу суспільної думки стосовно прокуратури.

4.Критеріями оцінки діяльності органів прокуратури із забезпечення принципу гласності визначити своєчасність і повноту інформування державних органів влади та громадськості про стан законності, заходи щодо її зміцнення, дотримання при цьому прав громадян і юридичних осіб.

Організуючи взаємодію зі ЗМІ, органи прокуратури мають враховувати сучасний стан українських засобів масової інформації, переважній більшості яких притаманні корпоративність і політичні уподобання, брутальність, яка сусідствує нерідко з низьким професіоналізмом, вільним викладенням інформаційного матеріалу при недостатньо розвинутій відповідальності за загальнокорисні результати своєї роботи. Наявність таких фактів вимагає від прокуратури внесення суттєвих коректив в організацію взаємодії зі ЗМІ.

Серед проблем, які вимагають вирішення, представляються важливими ті, що пов'язані з визначенням спільних цілей, завдань, напрямів, форм і тактичних прийомів взаємодії прокуратури з керівними органами засобів масової інформації, сучасними організаційно-правовими умовами підвищення її ефективності.

Органи прокуратури при вирішенні завдань прокурорської діяльності цілком успішно спроможні організувати взаємодію зі ЗМІ, посиливши при цьому власні можливості та можливості засобів масової інформації. Для цього потрібно передусім визначитись з найбільш прийнятними формами і межами взаємодії. Це важливо зробити тому, що органи прокуратури не лише використовують в своїй діяльності певні форми взаємодії, але й вступають у конфронтацію з формами, які використовують ЗМІ. У цьому вбачається одна з особливостей взаємодії прокуратури із засобами масової інформації, яка виникає в результаті розбіжностей загальних уявлень про призначення сторін і належну поведінку.

Позитивна взаємодія розуміється як узгоджена діяльність не підпорядкованих один одному організаційно самостійних і відособлених суб'єктів, спрямована на досягнення єдиних цілей, в основі якої лежать взаємна підтримка, допомога, інші взаємоприйнятні обставини. Відповідно, найважливішою умовою організації взаємодії органів прокуратури зі ЗМІ є формування і визначення спільних для її учасників цілей. Однак єдність цілей засобів масової інформації і органів прокуратури виявляється лише у верхівці їх взаємодії, коли вони розглядаються в якості елементів спільного механізму підтримання рівноваги і розвитку суспільства. При цьому для досягнення цілей використовуються наявні у суб'єктів взаємодії власні повноваження. Між тим, як відомо, речі, явища і факти мають власні цілі, які поряд з іншими обставинами, виконують роль відмінної ознаки. І в цьому випадку, розуміючи під цілями взаємодії очікуваний результат, важливо підкреслити, що при організації взаємодії різних суб'єктів можливо досягнення власних цілей учасниками взаємодії не лише за допомогою власних повноважень, але, головним чином, з використанням повноважень іншої сторони. У цьому випадку варто вести мову про єдину організаційну ціль. У зв'язку з цим, органи прокуратури можуть і повинні використовувати можливості (повноваження) засобів масової інформації, по-перше, - для вирішення професійних завдань, покладених на прокуратуру, і по-друге, -для формування у масовій суспільній свідомості уявлення про місце та роль прокуратури в системі державної влади, результати її суспільно корисної діяльності.

Те саме можна сказати про керівні органи ЗМІ і журналістів, котрі можуть переслідувати свої власні цілі, використовуючи можливості органів прокуратури. Як уявляється, саме ці обставини мали б стати тою організуючою основою, на підставі якої могли б ефективно розвиватись співробітництво і взаємодія органів прокуратури з органами ЗМІ.

На практиці органи прокуратури відповідно до наказу Генерального прокурора України від 14 липня 2006 року №11-гн «Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності» взаємодіють із засобами масової інформації, переслідуючи в основному профілактичну і пропагандистську цілі та, забуваючи про значно ширші можливості вирішення прокуратурою загальних професійних завдань, до яких, як відомо, відносяться завдання з викриття порушень законів, реагування на допущені та виявлені порушення, відновлення порушених прав і свобод.

Так, ЗМІ є постійним джерелом оперативної професійної інформації, яка слугує для виявлення порушень закону. Крім того, можливості ЗМІ можуть використовуватись для посилення виховного ефекту від заходів прокурорського реагування шляхом їх оперативного висвітлення в пресі, по радіо чи телебаченню. Надання гласності, прийнятих за фактами порушень законів заходів прокурорського реагування, об'єктивний, достовірний коментар з боку прокурорів, журналістів, керівних органів ЗМІ безумовно забезпечать посилення виховного впливу прокурорської діяльності. Це слід враховувати при організації взаємодії прокуратури зі ЗМІ.

Правові засади взаємодії мають регулюватися нормами, які гарантують громадянам свободу отримання і поширення інформації, свободу думок і слова. Ці норми сформульовані в ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Інші норми сформульовано в законах України і, зокрема, Законі «Про інформацію». Аналіз цих норм дозволяє виділити такі напрями взаємодії прокуратури зі ЗМІ та журналістами:

-інформування населення про стан законності і правопорядку в суспільстві;

-інформування населення про заходи органів прокуратури, в т.ч. спільні з іншими правоохоронними органами, щодо протидії злочинності, припинення діяльності організованих злочинних груп тощо;

-передача в ЗМІ відомостей про порушені кримінальні справи за злочинами, що викликають значний суспільний інтерес, про хід і результати їх розслідування, судового розгляду; прокурорські перевірки, під час яких викрито грубі порушення законів, заподіяні державі і громадянам збитки та їх відшкодування;

-формування позитивного іміджу прокуратури та її працівників;

-спростування недостовірної інформації про діяльність прокуратури;

-правороз'яснювальна діяльність;

-отримання інформації від засобів масової інформації про порушення законів на території і об'єктах, піднаглядних органам прокуратури;

-облік критичних зауважень про організацію та діяльність органів прокуратури, конкретних її працівників, що висвітлювались у ЗМІ, та своєчасне реагування на них.

До обов 'язкових організаційних умов взаємодії органів прокуратури зі ЗМІ та журналістами можна віднести такі:

-формування ділових відносин і контактів зі ЗМІ на основі аналізу стану законності і злочинності, прокурорсько-слідчої практики в інтересах забезпечення верховенства права;

-суворе дотримання законодавства України, локальних актів Генерального прокурора України з реалізації принципу гласності в діяльності органів прокуратури з урахуванням обмежень, встановлених у нормативно-правових актах;

-визначення в кожній прокуратурі програми взаємодії зі ЗМІ, котра передбачала б:

• постійне удосконалення форм і методів в роботі зі ЗМІ та журналістами

• регулярне проведення особистих зустрічей керівників прокуратури з керівними органами ЗМІ та журналістами;

• забезпечення виваженого підходу до відбору матеріалів, що підлягають оприлюдненню через ЗМІ.

Запитання, відповіді на які наведено у Розділі 5 глави II.

І.Основні організаційно-управлінські фактори та їх вплив на діяльність органів прокуратури.

2.Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів прокуратури. З.Пріоритетні теми для комплексного наскрізного опрацювання в прокуратурі: поняття, порядок визначення, перелік.

4.Розподіл праці та обов'язків в органах прокуратури: поняття, принципи, сутність, значення.

5.Планування роботи в органах прокуратури: поняття, сутність, значення. б.Технологія планування роботи в органах прокуратури; підстави та процедура кореляції поточних планів. 7. Контрольна діяльність в органах прокуратури.

8.Виїзди до підпорядкованих прокуратур як один із видів контрольної діяльності прокуратур АР Крим, областей, м. м. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів та ВМС України.

Розділ 5. Основні організаційно-управлінські чинники (фактори) органів прокуратури