- •Глава і.Теоретичні питання з дисципліни
- •Глава 2.Питання практично-прикладного характеру з дисципліни
- •Глава з.Заключні положення
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •1.1.Організаційна система прокуратури України
- •Генеральна прокуратура України
- •1.2.Структурауправління прокуратури України
- •1.3.Правові засади й принципи організації та діяльності прокуратури України
- •1.4. Загальне та відмінне в організаційній структурі, компетенції та діяльності територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •1.5. Колегії органів прокуратури: організаційно-правові засади їх створення та функціонування.
- •2.1.Загальні принципи організації і діяльності прокуратур в країнах Європи
- •2.2.Організаційно-управлінськізасади побудови органів прокуратури в країнах Європи
- •2.3.Загальне і відмінне в діяльності прокуратури України і подібних державно-правових інститутів західноєвропейських країн
- •2.4.Правове становище і діяльність прокуратури у країнах Співдружності Незалежних Держав
- •3.1. Поняття організації та управління в органах прокуратури
- •3.2.Суб 'єктно-об 'єктний склад управління в органах прокуратури
- •4.1. Організація та правове регулювання діяльності органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва і правової допомоги
- •4.2.Координаційнарада генеральних прокурорів країн снд
- •4.3.Міжнародна та Українська асоціації прокурорів (мета створення, завдання, напрями діяльності).
- •5.1. Управлінські рішення органів прокуратури та їх класифікація
- •5.2.Прийняття управлінських рішень в органах прокуратури
- •5.3.Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •1.2.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління
- •1.3. Поняття та сутність управління кадрами в органах прокуратури
- •1.4. Суб'єкти управління кадрами органів прокуратури
- •1.5.Принципи управління кадрами органів прокуратури
- •1.7. Основні види кадрової роботи в органах прокуратури
- •1.8.Загальні психологічні передумови та особливості управління кадрами в органах прокуратури
- •1.9.Правовий статус працівників прокуратури. Умови й порядок прийому на службу в органи та установи прокуратури
- •1.10.Інновації, передбачені наказом Генерального прокурора України №19 від 18 березня 2009 року, для заміщення вакантних посад в районних та прирівняних до них прокуратурах
- •1.11.Атестація прокурорсько-слідчих кадрів
- •1.12.Ротація кадрів органів прокуратури
- •1.13.Правові засади й порядок присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури
- •1.14. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів в системі органів прокуратури України
- •1.15.Порядок притягнення прокурорів і слідчих до передбаченої законом відповідальності, його нормативно-правове регулювання
- •2.1.Організаційно-правові засади реформування прокуратури в Україні
- •2.2. Головні напрями та проблеми реформування прокуратури
- •3.2.Стилі і методи управління керівника
- •3.3. Функції керівника органу (підрозділу) прокуратури, їх класифікація та загальна характеристика
- •3.4.Напрями і засоби (способи) оптимізації праці керівника органу (підрозділу ) прокуратури
- •3.5.Оперативна нарада у керівника органу (підрозділу) прокуратури: поняття, сутність, значення
- •4.1. Поняття взаємодії як основної складової організації роботи та управління в органах прокуратури
- •4.3.Координація прокурорами дій правоохоронних органів з протидії злочинності. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення координаційної діяльності правоохоронних органів
- •4.5.Особливості взаємодії органів прокуратури із засобами масової інформації та журналістами
- •5.1. Основні організаційно-управлінські фактори та їх вплив на діяльність органів прокуратури
- •5.2.Контрольна діяльність в органах прокуратури
- •6.1. Розподіл обов'язків у міськрайпрокуратурах
- •6.2. Планування роботи у міськрайпрокуратурах
- •6.3. Оперативні наради у міськрайпрокуратурах
- •6.4. Аналітична робота у міськрайпрокуратурах
- •6.6.Основні організаційно-управлінські обов'язки прокурора міста (району)
- •7.2.Організація розгляду звернень громадян в органах прокуратури України
- •7.3.Організація роботи з правового забезпечення та систематизації законодавства в органах прокуратури
- •7.4.Організація правороз'яснювальної роботи в органах прокуратури
- •7.5.Поняття та критерії оцінювання ефективності діяльності органів прокуратури, їх значення
- •7.6.Професійна етика та поведінка прокурора
- •7.7. Організація діловодства в органах прокуратури
- •7.8.Психологічний портрет працівника прокуратури; його діяльності (пізнавальної, конструктивної, організаційної, комунікативної, іншої)
7.4.Організація правороз'яснювальної роботи в органах прокуратури
Правороз'яснювальна робота або інакше робота з роз'яснення законодавства є складовою прокурорської діяльності з правового забезпечення. За своєю сутністю - це цілеспрямований систематичний процес із доведення до населення змісту найбільш важливих нормативних актів із використанням різноманітних форм і методів спілкування з аудиторією, що забезпечує: засвоєння посадовими (службовими особами) особами і громадянами певних знань у галузі права; правильну реалізацію громадянами своїх прав і обов'язків; формування норм поведінки по дотриманню законів, а також громадянської нетерпимості до їхніх порушень.
Роз'яснення законодавства безпосередньо пов'язане з проблемами і завданнями, що мають розв'язувати органи прокуратури.
Так, у процесі здійснення прокурорського нагляду, діяльності з розслідування злочинів, попередженню злочинів та інших правопорушень органи прокуратури сприяють формуванню правосвідомості і правової культури.
На роз'яснення закону спрямовані: виступи прокурорів у суді при розгляді кримінальних, адміністративних, цивільних та господарських прав справ; їх доповіді на сесіях місцевих рад, а також інформування широкої громадськості про результати проведених перевірок тощо.
Разом із тим, правороз'яснювальна робота органами прокуратури здійснюється як спеціально організована діяльність, самостійність якої обумовлена, насамперед, специфікою її форм і методів. На відміну від інших повноважень прокуратури, тут використовується широкий комплекс не закріплених у законі, однак вироблених багаторічною практикою форм правовиховної роботи щодо певних груп населення. Основним завданням цієї роботи є формування у громадян і посадових осіб:
необхідного обсягу знань про закон, інформування їх з питань поточних і актуальних проблем зміцнення законності та правопорядку;
правомірної поведінки, уміння застосовувати норми закону в щоденному практичному житті;
позитивного ставлення до закону, принципів законності, умінню протистояти невірним поглядам і шкідливим традиціям;
настанов на активне протистояння будь-яким порушенням законності, сприяння компетентним органам у справі боротьби зі злочинністю.
Спеціально-попереджувальна спрямованість правороз'яснювальної роботи передбачає реалізацію комплексу відповідних заходів з метою усунення й послаблення дефектів індивідуальної, групової і суспільної правосвідомості, що обумовлюють здійснення окремих злочинів і злочинність у цілому. При цьому вирішуються два взаємопов'язаних завдання: по-перше, цілеспрямований вплив на такі, що суперечать праву і суспільним нормам погляди, настанови, звичаї, традиції, що лежать в основі протиправної поведінки; по-друге, формування у громадян активного, непримиренного ставлення до правопорушень і обумовлюючих їх причин і умов.
Усунення дефектів правосвідомості є не єдиним завданням впливу на громадян, що беруть участь у боротьбі зі злочинністю. В умовах формування правової держави значущість цього напрямку, на наш погляд, зростає. При зростанні правового нігілізму у населення, викликаного цілою низкою політичних, національних і соціально-економічних факторів, правороз'яснювальна робота є одним із інструментів стабілізації обстановки і запобігання різного роду протиправних дій з боку громадян і посадових осіб.
Робота з роз'яснення законодавства проводиться прокуратурою серед різних груп і верств населення. Традиційно виділяють три основні групи осіб, що можуть бути з найбільшою вірогідністю причетні до правопорушень.
І.Особи, схильні до вчинення злочинів та інших правопорушень, як показує практика, мають глибокі прогалини щодо правосвідомості. Соціальне середовище, спосіб життя розглянутої категорії осіб відрізняється багатьма негативними моментами, що і обумовлює їх схильність до порушення закону.
2.Виділення у другу групу молоді обумовлено суспільною значущістю процесу формування правової культури кожної молодої людини, покоління, яке підростає. У даному випадку при проведенні правороз'яснювальної роботи враховується особлива емоційність, сприйнятливість, нестійкість психологічного процесу, невпевненість щодо мотивації вчинків, низький рівень самоконтролю, а також ряд інших специфічних моментів.
З.До третьої групи належать посадові (службові) особи підприємств і організацій, на яких покладено, перш за все, забезпечення законних прав та інтересів громадян. Маючи значні повноваження, вони безпосередньо здійснюють правозастосовчу практику, спрямовану на вирішення широкого комплексу проблем у сфері виробництва і побуту працівників.
Специфічні особливості даного контингенту потребують проведення максимально продуманої, систематичної, строго цілеспрямованої правороз'яснювальної роботи.
Роз'яснення законодавства здійснюється всіма органами (підрозділами) прокуратури України, проте з урахуванням того, що міські, районні та прирівняні до них прокуратури є найбільш чисельною ланкою системи прокуратури, вони охоплюють усі соціальні верстви і групи населення країни.
Важливим аспектом роботи з роз'яснення законодавства є вивчення і формування об'єктивної громадської думки щодо діяльності органів прокуратури. Тому громадську думку треба не тільки вивчати, але і формувати шляхом тієї ж правороз'яснювальної роботи. Форми вивчення громадської думки про роботу органів прокуратури різноманітні, такі, як: одержання інформації під час прийому населення та аналіз звернень громадян; аналіз матеріалів кримінальних, адміністративних, господарських і цивільних справ; узагальнення результатів перевірок, а також використання результатів соціологічних досліджень (за умови їх проведення уповноваженими юридичними чи фізичними особами). Варто підкреслити, що соціологічні дослідження, особливо масштабні працівниками органів прокуратури проводитись не можуть, тому що це потребує значного часу, підготовки фахівців, науково-обґрунтованих програм дослідження тощо. Тут доцільно скористатися даними готових соціологічних досліджень, проте слід враховувати, що існують різні види опитувань: анкетування, інтерв'ювання, комбіноване анкетування, проведення тестувань тощо. У всякому разі для органів прокуратури важливими є дані, що безпосередньо чи опосередковано пов'язані з проблемами діяльності правоохоронних органів, зміцнення законності і правопорядку.
Організація роботи з роз'яснення законодавства - це певна система заходів, у рамках яких забезпечується досягнення поставлених перед прокуратурою цілей і завдань. Складовими елементами організації роботи з роз'яснення законодавства є: а) розподіл обов'язків між працівниками прокуратури; б) систематичне планування відповідних заходів; в) облік і контроль за своєчасністю та якістю виконання планових заходів, оцінка ефективності правороз'яснювальної роботи.
У роботі щодо роз'яснення законодавства задіяні всі працівники прокуратури, проте обсяг роботи кожного працівника та її форми різні.
Так, для помічників прокурора, що беруть участь у розгляді судом кримінальних, цивільних чи то інших справ, основним засобом правороз'яснювальної роботи є використання судової трибуни. Прокурор і його заступник з цією метою виступають на сесіях місцевих органів самоврядування, колегіях місцевих державних адміністрацій тощо. При цьому вони, як і інші працівники прокуратури, використовують для роз'яснення законодавства ЗМІ: пресу, радіо, телебачення.
Важливою умовою оптимальної організації роботи з роз'яснення законодавства є узгодженість дій правоохоронних органів.
Необхідно зазначити, що зростання соціальної напруженості в суспільстві висуває нові вимоги до змісту правороз'яснювальної роботи. Це актуалізує питання підвищення професійної майстерності прокурорсько-слідчих працівників, чому повинні сприяти постійно діючі семінари, науково-практичні конференції, рецензування виступів, забезпечення працівників прокуратури методичною літературою.
Стан роботи з роз'яснення законодавства і зв'язків зі ЗМІ періодично має узагальнюватись та аналізуватись, розглядатись на засіданнях колегій й оперативних нарадах.