7.8.Психологічний портрет працівника прокуратури; його діяльності (пізнавальної, конструктивної, організаційної, комунікативної, іншої)

Професійна діяльність прокурора є складною і багатоаспектною. Основні напрями, цілі, завдання, службові обов'язки прокурорів визначаються функціями органів прокуратури, сформульованими в ст.121 Конституції України та ст.5 Закону України „Про прокуратуру".

Функції органів прокуратури в своїй сукупності становлять досить широкий спектр різноманітних завдань, які мають вирішуватись прокурором в процесі професійної діяльності. Так, предметом лише прокурорського нагляду є права і свободи людини та громадянина, діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб із охорони цих прав і свобод; діяльність органів, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство; забезпечують виконання судових рішень у кримінальних справах та застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Більшість завдань прокурорського нагляду не має простих однозначних рішень, які б ґрунтувались на стандартному алгоритмі дій. Вони вимагають творчого підходу, а відтак і присутності у представників прокурорської професії, враховуючи її творчий характер, таких якостей як розвинута уява, інтуїція, евристичність мислення.

Окрім нагляду, на прокурора покладаються й інші функції, а саме:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом;

• розслідування злочинів.

Для того, щоб ефективно виконувати свої функціональні обов'язки професійно успішний прокурор має бути емоційно врівноваженим, володіти високою працездатністю та розвинутими вольовими якостями, уміти розбиратись в ситуаціях та явищах, з'ясовувати обставини досліджуваних ситуацій і явищ, робити висновки з причин, що обумовили ці обставини (т.зв. конструктивний аспект діяльності прокурора).

З огляду ж на інші особливості професійної прокурорської діяльності, обійманої посади, владних повноважень тощо, прокурор повинен бути комунікативно обізнаним і спроможним; процесуально самостійним і незалежним; мати високий рівень соціалізації особистості; пізнавальні та організаторські здібності, належні етичні якості.

І це лише частина вимог та якостей, на підставі аналізу яких можна сформувати психологічний портрет - професіограму прокурорського працівника. З її допомогою ймовірно визначити професійну придатність осіб, які обіймають відповідні посади чи бажають працювати в органах прокуратури, своєчасно виявити і вплинути на процеси професійної деформації.

Професіограма поряд із професійними вимогами до прокурора чи то претендента включає психологічні характеристики процесу праці, умов її організації, також психологічні характеристики зазначених осіб.

Світовий досвід дозволяє констатувати, що лише психологічний аналіз діяльності в поєднанні з професійними вимогами до працівника є найбільш ефективним і прогресивним на сучасному етапі розвитку суспільства.

Він дозволяє: по-перше, - стимулювати діяльність працівника у напрямі його самовдосконалення; по-друге, - зміцнює авторитет професії через доведення істини, що далеко не кожний дипломований юрист може бути працівником прокуратури.

Для оцінювання рівня професійної придатності суб'єкта діяльності, необхідно його індивідуально-психологічні якості зіставити з вимогами, що пред'являються людині в зв'язку з конкретною трудовою діяльністю. Вимоги діяльності залежать від ступеня її складності і найчастіше представляються у формі переліку необхідних професійно важливих психічних якостей і здібностей. Умовно професіограма працівника прокуратури повинна складатися з вимог до професійної діяльності та психологічних умов праці.

102