- •Глава і.Теоретичні питання з дисципліни
- •Глава 2.Питання практично-прикладного характеру з дисципліни
- •Глава з.Заключні положення
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •1.1.Організаційна система прокуратури України
- •Генеральна прокуратура України
- •1.2.Структурауправління прокуратури України
- •1.3.Правові засади й принципи організації та діяльності прокуратури України
- •1.4. Загальне та відмінне в організаційній структурі, компетенції та діяльності територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •1.5. Колегії органів прокуратури: організаційно-правові засади їх створення та функціонування.
- •2.1.Загальні принципи організації і діяльності прокуратур в країнах Європи
- •2.2.Організаційно-управлінськізасади побудови органів прокуратури в країнах Європи
- •2.3.Загальне і відмінне в діяльності прокуратури України і подібних державно-правових інститутів західноєвропейських країн
- •2.4.Правове становище і діяльність прокуратури у країнах Співдружності Незалежних Держав
- •3.1. Поняття організації та управління в органах прокуратури
- •3.2.Суб 'єктно-об 'єктний склад управління в органах прокуратури
- •4.1. Організація та правове регулювання діяльності органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва і правової допомоги
- •4.2.Координаційнарада генеральних прокурорів країн снд
- •4.3.Міжнародна та Українська асоціації прокурорів (мета створення, завдання, напрями діяльності).
- •5.1. Управлінські рішення органів прокуратури та їх класифікація
- •5.2.Прийняття управлінських рішень в органах прокуратури
- •5.3.Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •1.2.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління
- •1.3. Поняття та сутність управління кадрами в органах прокуратури
- •1.4. Суб'єкти управління кадрами органів прокуратури
- •1.5.Принципи управління кадрами органів прокуратури
- •1.7. Основні види кадрової роботи в органах прокуратури
- •1.8.Загальні психологічні передумови та особливості управління кадрами в органах прокуратури
- •1.9.Правовий статус працівників прокуратури. Умови й порядок прийому на службу в органи та установи прокуратури
- •1.10.Інновації, передбачені наказом Генерального прокурора України №19 від 18 березня 2009 року, для заміщення вакантних посад в районних та прирівняних до них прокуратурах
- •1.11.Атестація прокурорсько-слідчих кадрів
- •1.12.Ротація кадрів органів прокуратури
- •1.13.Правові засади й порядок присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури
- •1.14. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів в системі органів прокуратури України
- •1.15.Порядок притягнення прокурорів і слідчих до передбаченої законом відповідальності, його нормативно-правове регулювання
- •2.1.Організаційно-правові засади реформування прокуратури в Україні
- •2.2. Головні напрями та проблеми реформування прокуратури
- •3.2.Стилі і методи управління керівника
- •3.3. Функції керівника органу (підрозділу) прокуратури, їх класифікація та загальна характеристика
- •3.4.Напрями і засоби (способи) оптимізації праці керівника органу (підрозділу ) прокуратури
- •3.5.Оперативна нарада у керівника органу (підрозділу) прокуратури: поняття, сутність, значення
- •4.1. Поняття взаємодії як основної складової організації роботи та управління в органах прокуратури
- •4.3.Координація прокурорами дій правоохоронних органів з протидії злочинності. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення координаційної діяльності правоохоронних органів
- •4.5.Особливості взаємодії органів прокуратури із засобами масової інформації та журналістами
- •5.1. Основні організаційно-управлінські фактори та їх вплив на діяльність органів прокуратури
- •5.2.Контрольна діяльність в органах прокуратури
- •6.1. Розподіл обов'язків у міськрайпрокуратурах
- •6.2. Планування роботи у міськрайпрокуратурах
- •6.3. Оперативні наради у міськрайпрокуратурах
- •6.4. Аналітична робота у міськрайпрокуратурах
- •6.6.Основні організаційно-управлінські обов'язки прокурора міста (району)
- •7.2.Організація розгляду звернень громадян в органах прокуратури України
- •7.3.Організація роботи з правового забезпечення та систематизації законодавства в органах прокуратури
- •7.4.Організація правороз'яснювальної роботи в органах прокуратури
- •7.5.Поняття та критерії оцінювання ефективності діяльності органів прокуратури, їх значення
- •7.6.Професійна етика та поведінка прокурора
- •7.7. Організація діловодства в органах прокуратури
- •7.8.Психологічний портрет працівника прокуратури; його діяльності (пізнавальної, конструктивної, організаційної, комунікативної, іншої)
1.14. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів в системі органів прокуратури України
Система підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників включає в себе різноманітні види і форми навчання, метою яких є оновлення та розвиток умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності, вивчення позитивного досвіду.
Основними складовими цієї системи є:
-самостійне навчання;
-надання індивідуальних завдань;
-стажування в структурних підрозділах та кабінетах криміналістики прокуратур обласного рівня;
-навчально-методичні семінари, у т.ч. заняття у школах молодого спеціаліста, державного обвинувача тощо;
-науково-практичні конференції;
-навчання за окремими планами працівників, які зараховані до резерву на заміщення керівних посад;
-навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Академії прокуратури України.
Організація навчання здійснюється відповідно до Закону України „Про прокуратуру", наказів Генерального прокурора України, Регламенту Генеральної прокуратури України, Статуту Національної академії прокуратури України та Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 11.04.07 №583ц
Відповідальність за організацію роботи з підвищення кваліфікації працівників покладається на заступників Генерального прокурора України (згідно з розподілом обов'язків), прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів та ВМС України, їх заступників, керівників структурних підрозділів, прокурорів міст, районів та прирівняних до них.
Координація роботи з підвищення кваліфікації, застосування всіх видів і форм навчання здійснюється Головним управлінням кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України та відділами роботи з кадрами (старшими помічниками з питань роботи з кадрами) прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та ВМС України.
Підготовка кадрів для системи органів прокуратури України здійснюється у базових вищих навчальних юридичних закладах та за магістерською програмою у Національній академії прокуратури України.
Добір абітурієнтів для Національної академії прокуратури України проводиться за рахунок вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації.
1.15.Порядок притягнення прокурорів і слідчих до передбаченої законом відповідальності, його нормативно-правове регулювання
Відповідно до ст.48 (ч.3) Закону України «Про прокуратуру», за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори та слідчі несуть відповідальність згідно з
Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Згідно з вимогами Дисциплінарного статуту прокуратури України, нинішня редакція якого затверджена постановою Верховною Ради України від 06.11.91 N 1796-ХІІ., прокурор з особливою увагою має ставитися до фактів порушень трудової (службової) дисципліни, вчинення проступків, які ганьблять працівника прокуратури. У разі виявлення таких фактів прокурор повинен провести службову перевірку, обов'язково витребувати письмове пояснення у порушника, з'ясувати причини цих порушень, за результатами службової перевірки зробити висновки з пропозицією про захід реагування.
Дисциплінарним статутом (ст.9) передбачені такі стягнення: 1)догана; 2)пониження в класному чині; 3)пониження в посаді; 4)позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України»; 5)звільнення; 6)звільнення з позбавленням класного чину.
Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення за винятком позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів, які провадяться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.
Прокурори АР Крим, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників , які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, вони вносять подання Генеральному прокурору України.
Особи, нагороджені нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України», можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.
Міські, районні інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.
Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року після вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. За один і той же вчинок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, він звільняється незалежно від часу вчинення проступку.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розпис. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржений працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом.
Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в десятиденний строк, а в разі проведення перевірки - не пізніше одного місяця з для її надходження. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся зі скаргою. Оскарження наказу не зупиняє виконання дисциплінарного стягнення.
Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню. Поновлення в попередньому класному чині або на попередній посаді може провадитись тільки в порядку атестування.
Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищестоящим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов'язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладення стягнення.
Таким чином, нормативно-правовим регулюванням порядку притягнення прокурорів і слідчих до передбаченої законом відповідальності є: Закон України «Про прокуратуру»; Дисциплінарний статут прокуратури України.
Запитання, відповіді на які наведено у Розділі 2 глави II.
І.Організаційно-правові засади реформування прокуратури в Україні. 2.Головні напрями та проблеми реформування прокуратури. З.Сутність та значення висновків експертів Ради Європи щодо реформування прокуратури України.
Розділ 2. Реформування прокуратури в Україні