6.6.Основні організаційно-управлінські обов'язки прокурора міста (району)

Визначення кола обов'язків прокурора міста (району) є складовою управлінської підфункції, яка іменується організація особистої роботи прокурора-керівника або інакше - самоорганізацією роботи прокурора-керівника.

Необхідність визначення кола обов'язків (видів роботи) обумовлена тим, що працівникам прокуратури доводиться вирішувати широке коло питань, значний обсяг яких покладається безпосередньо на прокурора міста (району) і не завжди може бути делегований підлеглим. Для того, щоб не залишити щось поза своєю увагою та задля забезпечення діяльності прокуратури в заданому режимі, без будь яких зривів і проблем, з дотриманням принципу законності, необхідно чітко окреслити коло обов'язків, які покладаються на прокурора-керівника та решту працівників прокуратури. Це завдання вирішується шляхом видання наказу про розподіл обов'язків та деталізації останніх в інших організаційно-управлінських рішеннях (актах), таких як плани роботи, розпорядження, різного роду графіки тощо.

Всю роботу прокурора-керівника можна класифікувати за 4-ма групами.

Першу групу утворюють організаційно-управлінські обов'язки: збір та аналіз інформації, підготовка й прийняття управлінських рішень, контроль виконання, оцінка результатів роботи, впровадження передового досвіду, новітніх форм і методів роботи, підвищення кваліфікації кадрів, створення і підтримання в колективі здорової психологічної атмосфери.

До другої групи відноситься робота, виконання якої безпосередньо пов'язано зі здійсненням наглядової та інших функцій прокуратури: розгляд звернень та прийом громадян; координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності; керівництво слідчо-оперативними групами, участь у виконанні окремих слідчих дій тощо.

Третю групу складають обов'язки прокурора профілактичного (попереджуючого) характеру:

-підготовка і внесення до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування пропозицій стосовно заходів з протидії злочинності та правопорушень не злочинного характеру, усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, інших правопорушень;

-участь у правороз"яснювальній роботі;

-підтимання зв'язків із засобами масової інформації

Четверта група включає представницькі заходи - участь у засіданнях рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування, роботі колегіальних і координаційних органів прокуратур вищого рівня. Вважати ці заходи в повній мірі представницькими не можна, оскільки головною метою участі прокурора у засіданнях місцевих органів влади та самоврядування є забезпечення законності рішень, які ними приймаються, а участь в роботі колегіальних органів вищих за рівнем прокуратур нерідко пов'язана з оцінкою результатів діяльності прокурора району(міста) та колективу, який він очолює, в цілому.

Визначення повноважень власне прокурора передбачає відмежування їх від повноважень інших працівників прокуратури району (міста).При цьому слід керуватися Законом України "Про прокуратуру", іншими нормативно-правовими документами, локальними актами Генерального прокурора України.

Оптимальний, виважений розподіл праці у значній мірі залежить від поглядів самого прокурора. Щодо цього, на практиці можна зустріти кілька крайностей: одні прокурори беруть на себе завеликий обсяг наглядових та інших функцій прокуратури, що не дозволяє їм займатися повноцінною управлінською діяльністю в колективі прокуратури, інші - навпаки, займаються лише представницькою роботою, покладаючи на своїх підлеглих одночасно наглядові та управлінські функції. Є й такі, хто займається виключно „керівництвом", нехтуючи вимогами про конкретно визначену ділянку наглядової роботи та обов'язкову участь у розгляді судами справ в порядку кримінального, цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

Немає необхідності доводити шкідливість такого стану справ.

Цілком допустима передача частини повноважень від прокурора-керівника іншим працівниками прокуратури міста (району ), але за умови, що це не суперечить законодавству або директивним документам вищих органів управління, зокрема, Генерального прокурора України.. Легітимним є покладення на конкретно визначеного працівника прокуратури виконання обов'язків прокурора району (міста) у зв'язку з тимчасовою відсутністю (відпустка, відрядження, хвороба тощо), що оформлюється відповідним наказом.

Процес передачі повноважень від прокурора до його підлеглих в теорії управління іменується делегуванням повноважень і здійснюється згідно з розробленими наукою правилами, які зводяться до наступного:

а) делегування в загальноприйнятому розумінні передбачає передачу підлеглому завдань або діяльності із сфери дій керівника. Одночасно з робочими завданнями для їх виконання повинні також делегуватись необхідні компетенція та відповідальність в спеціальній сфері;

б) передача завдань або діяльності може або здійснюватись на довгостроковий термін, або обмежуватись разовими дорученнями;

в) делегування робочих завдань і компетенції для їх виконання може мати місце лише тоді, коли керівник у такий спосіб:

-вивільняє час для важливіших завдань;

-допомагає підлеглим удосконалювати професійні знання та напрацьовувати практичний досвід;

-стимулює розкриття здібностей, ініціативи, самостійності і компетенції підлеглих.

Запитання, відповіді на які наведено у Розділі 7 глави II.

І.Вивчення позитивного досвіду та впровадження його в практику органів прокуратури.

2.Організація розгляду звернень громадян в органах прокуратури.

Розмежування компетенції щодо звернень громадян між органами

прокуратури та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

3. Організація прийому громадян в органах прокуратури.

4.Організація нагляду за додержанням вимог законодавства щодо розгляду

звернень.

56.Організація роботи з правового забезпечення та систематизації законодавства в органах прокуратури.

б.Організація правороз 'яснювальноїроботи в органах прокуратури. 7.Поняття та критерії оцінювання ефективності діяльності органів прокуратури, їх значення. ^.Професійна етика та поведінка прокурора.

9.Організація діловодства в органах прокуратури. Порядок архівації та списання службових документів.

10..Порядок прийому, реєстрації,, розгляду та обліку в органах прокуратури заяв(повідомлень) про злочини.

12.Психологічний портрет (професіограма) працівника прокуратури; його діяльності (пізнавальної, конструктивної, організаційної, комунікативної, іншої).

Розділ 7. Інші види організаційно-управлінської діяльності органів прокуратури

7.І.Вивчення позитивного досвіду та впровадження його в практику органів прокуратури

Велике значення для підвищення професійного рівня працівників має робота з документами, в яких міститься позитивний (передовий) досвід, накопичений органами прокуратури України. Такими документами є інформаційні листи Генеральної прокуратури України (прокуратур АР Крим та обласного рівня), про позитивний досвід, в яких повідомляється про інноваційні форми і методи прокурорсько-слідчої діяльності, використання наукових розробок, сучасних технологій, технічних засобів, які варті уваги та рекомендуються для запровадження у практичну діяльність.²

Примітка 2 - Інформація про позитивні напрацювання прокурорсько-слідчих працівників, без наявності новизни з певного напряму діяльності, без розкриття методики їх одержання передовим досвідом не вважається і поширюється через листи-орієнтування.

Рекомендується наступна система роботи з інформаційними листами у міськрайпрокуратурах:

І.Ведення номенклатурної (перехідної) справи та книги з обліку інформаційних листів про позитивний досвід.

2.Закріплення за найбільш досвідченим працівником обов'язку щодо ведення обліку інформаційних листів та здійснення контролю за впровадженням рекомендованого досвіду в практику прокуратури міста (району).

З.Ознайомлення кожного працівника під розпис, починаючи зі стажистів, з інформаційними листами про позитивний досвід, незалежно від дорученого їм напряму роботи.

4.Здійснення заходів до реалізації рекомендованого досвіду, насамперед через планування відповідних перевірок, проведення аналітичних досліджень, нарад тощо.

5.Проведення систематичних контрольних заходів за станом впровадження рекомендованого досвіду через заслуховування на оперативних нарадах звітів (пояснень) прокурорсько-слідчих працівників з цього питання, проведення співбесід, при підписанні актів прокурорського реагування, схваленні планів навчання кадрів тощо.

Згідно з пунктом 16 наказу Генерального прокурора України №1 від 19 вересня 2005 року «Про організацію роботи і управлення в органах прокуратури України» позитивний досвід можна поширювати лише після його ретельного вивчення, обговорення та схвалення науково-методичними радами при відповідних прокуратурах. Інформаційні листи з цього питання надсилати до підпорядкованих прокуратур за підписом прокурора або його першого заступника.