13. Тема села у творчості Левицького

у творчості Левицького було три головних теми: тема села, інтелігенції та духовенства. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння яких і породжує живу тканину його романів і повістей, що відносяться до теми села. До селянської теми Нечуй-Левицький звернувся уже в перших творах – повість “Дві московки”, оповідання “Рибалка Панас Круть”. У цих творах письменник продовжує традиції Шевченка, але й  прокладав нові шляхи у розвиткулітератури. Автор порушив гострі соціальні проблеми, показав типові явища поміщицько-буржуазного суспільства: безземелля, податковий гніт, солдатчина, безправність. Повість “Дві московки”(1868) – вимальовує 2 образи – Ганни і Марини, два протилежних образи. Тиха, лагідна Ганна та заздрісна Марина. Тогочасна критика особливо відзначала успіх письменника у створенні оригінального образу Марини. Не обмежуючись традиційними фольклорними прийомами, Нечуй-Левицький реально змалював індивідуальні риси її зовнішності.

Повість “Бурлачка” – відбито період першого пореформеного 10-річчя. Нечуй-Левицький з гнівом викриває “губернаторів мужицького поту та сліз”, які заманювали селян на сахарні, на фабрики, а там створювали надзвичайні жорстокі умови. Він показав економічну безвихідь пореформеного села, створив новий тип бурлачки, яка зазнає поневірянь. Драматична доля жінки-покритки, звабленої паном, поєднується з показом нових випробувань нової недолі – бурлакування серед чужих людей без родини, без свого кутка.

Повість названа “новим творчим здобутком письменника”. У попередніх творах ми не знаходимо такого багатства розкриття характеру.

Вершиною творчості письменника у змалюванні економічного становища і побуту пореформеного села є соціально-побутові повісті “Кайдашева сім,я” та “Микола Джеря”.

В повісті  «Кайдашева сім’я»  розповідається про родину Кайдаша та звичаї і порядки пореформеного села. «Кайдашева сім‘я» відноситься до жанру соціально-побутової повісті і втілює в своїх рамках картини життя однієї селянської родини. На прикладі цієї сім’ї письменник стверджує, що в умовах тогочасного ладу спотворюються людські характери, вужчають інтереси і прагнення, розвиваються егоїзм, жадібність, заздрість. Люди стають жорстокими, дріб’язковими, жалюгідними. Панує повна бездуховність.

14. Тема духовенства у творчості Левицького

у творчості Левицького було три головних теми: тема села, інтелігенції та духовенства. Антиклерікальна тема у творах Нечуя-Левицького розкривається як шляхом створення яскравих соціальних типів духовенства, так і  відтворенням народного сприйняття релігії. Тема ДУХОВЕНТСВА яскраво висвітлена у творі «Афонський пройдисвіт».  Письменник показав, що житейська суєта, прагнення нагромадження грошей не поминули не лише панотців, а навіть монахів. Сміливо викрив лицемірство, грошолюбство, аморальність, кар’єризм. Головними героями – є доля 4-х чорноризців. Автор знайомить нас зі ще одним пройдисвітом – Капронідосом. Автор вимальовує 4-х отців – о.Паладій, о.Ісакій, о.Єремія, о.Тарасій. Паладій – найбільше гостро розкрито суть релігії. У минулому був священиком, аристократ з багатої парафії, володіє великим господарством, брав велику плату, вирішує стати архієреєм. Ісакій та Єремія – з бідного населення, ставши ченцями, теж починають обирати народ. Тарасій – бурсак, москаль, братається з купцями, не відмовляється пиячити з міщанами. У автора відчутна еволюція в показі духовенства, яка виявляється у переході від гумористичного способу зображення до сатиричного.