65. Жанрово-тематичний діапазон творчості Карого

Уже в перших своїх творах Карпенко-Карий свідомо уникав шаблонів і прокладав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. В українській драматургії до Карпенка-Карого здебільшого сюжет драматичного твору будувався на основі якоїсь любовної колізії. Драматург уже в перших своїх драмах відходить від цього шаблону. У драмі «Бурлака» (1883) мотив кохання відсовується на задній план. Розвиток дії визначає соціальний конфлікт: боротьба захисника інтересів сільської бідноти — бурлаки Опанаса Зінченка проти сільського багатія Михайла Михайловича.  У показі класових відносин і класової боротьби в українському селі на початку пореформеного періоду — основний зміст драми «Бурлака», яку І. Франко вважав за «найбільш політичну з усіх п'єс Карпенкових». Його драми і комедії є найвищим досягненням критичного реалізму, гордістю національної театральної культури. Саме він створив перші і кращі зразки нових жанрів в українській драматургії — соціальну комедію і трагедію. Художник слова, викриваючи буржуазію, поміщиків і самодержавний лад, своїми правдивими творами сприяв боротьбі трудящих проти соціального і національного гніту. Карпенко-Карий умів «заглибитися в душу народу», правдиво розкрити трагедію простих людей.Новим явищем в українській драматургії була комедія «Мартин Боруля». Автор у творі висміяв станове честолюбство і довів, що гідність людини не в приналежності до привілейованої касти, а в трудовій діяльності, в простоті та щирості людських взаємин. Новим кроком на шляху творчого зростання стала п’єса «Сто тисяч». У ній письменник розкрив характер хижака-стяжателя, пройнятого ненаситною жадобою до збагачення. В деяких п’єсах драматург порушує ряд проблем етичного і морального характеру на матеріалі історичного минулого України («Сава Чалий»). Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі, де панує неправда і зло.  Твори І. Карпенка-Карого вчать нас ненавидіти рабство, потворну мораль. Талановитий драматург-новатор, Іван Карпенко-Карий збагатив українську літературу творами різноманітних жанрів — соціально-побутовою і соціально-психологічною драмою, соціальною комедією характерів, історичною драмою. Високою акторською майстерністю, зокрема природженим умінням передати найсуттєвіше у психологічно вмотивованій поведінці особистості, він вніс вагомий вклад у розвиток не тільки української літератури, а й українського театру.

66. Новаторський характер конфлікту. (Карий)

І. Карпенко-Карий - видатний творець української реалістичної драми. Його творчість знаменувала найвище досягнення критичного реалізму в українській драматургії XIX століття. Створені ним п'єси відіграли важливу роль у розвитку українського театру.       У створенні повноцінної літературної комедії Карпенку-Карому також належить провідне місце. Комедії його завжди відзначаються глибоким суспільним змістом і актуальністю. І. Карпенко-Карий зміг показати конфлікт з різних сторін. Найбільше тема конфліку проявляється у комедії “Хазяїн”. Саме на цьому прикладі можна розгледіти вміння драматурга розкрити саму суть конфлікту. Аджесюжет даної комедії виникає саме на основі конфлікту, породженого суперечностями суспільства, у якому одиниці стають мільйонерами, а тисячі - наймитами і жебраками. У постійному непримиренному конфлікті перебуває і головний "герой" комедії, мільйонер Терентій Пузир, з усіма, хто насмішиться стати на перешкоді здійсненню його хижацьких планів. Пузир планує собі збільшити свої багатства за рахунок шлюбу дочки Соні з сином багатія Чобота. Його не цікавлять почуття дочки. Так у творі накреслюється ще один конфлікт - конфлікт Пузиря з рідною дочкою. Письменник-реаліст переконливо показує різні конфлікти , і також показує, що багатство Пузирів виростало на визиску тисяч селян-бідняків. Показуючи в комедійному плані загострення конфліктів, що постають у житті "чумазих", володарів "темного царства", драматург підносить драматичну ідею боротьби проти усієї системи гноблення. Тут, в основі драматичного конфлікту лежить суперечність між безмежною жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що, за влучним висловом одного з персонажів, «не може разом все ковтнути». У комедії широко, з глибоким знанням показано рух «хазяйського колеса» капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки, способи і прийоми наживи. Але це тільки типові обставини, у яких розкриваються типові характери. У центрі ж уваги драматурга стоять моральні, етичні й психологічні конфлікти, породжені цими усима стосунками. Отже, у комедії “Хазяїн”порушуються такіконфлікти: батьків і дітей, освіти, культури, духовності; проблема пошуків молодим поколінням шляхів у житті. До речі, у «Хазяїні» до логічного завершення — «пузир» лопнув, лопнула йому печінка, гнійник, зараження крові, призводить лінія, пов'язана з махінацією приховуванням чужих овець. Отже, це-трагічна розв'язка, смерть. А смерть у комедії можлива у одному варіанті і жанрі — в гротеску. І Іван Карпенко-Карий першим в українській драматургії, власне в літературі першим після «Енеїди» Івана Котляревського, вживає цей прийом.