16. Навчальна алгоритмічна мова (8 год.)

Структура опису алгоритму навчальною алгоритмічною мовою (НАМ).

Величини. Основні характеристики величин. Типи величин. Опис величин навчальною алгоритмічною мовою. Алгоритми опрацювання величин.

Указівка про надання значень.

Указівка про виконання алгоритму (звернення до алгоритму). Формальні та фактичні параметри.

Виконання й аналіз правильності алгоритмів.

Вказівки повторення.

Вказівки розгалуження.

Табличні величини. Алгоритми опрацювання табличних величин. Алгоритми пошуку елементів у таблиці. Алгоритми впорядкування лінійних таблиць: метод прямого вибору, метод вставляння, метод обміну.

Алгоритми функції. Звернення до алгоритмів функцій. Поняття про рекурсивні алгоритми

Учні повинні знати:

• структуру опису алгоритму навчальною алгоритмічною мовою;

• поняття величини;

• основні типи величин;

• правила опису величин навчальною алгоритмічною мовою;

• правила опису вказівок про надання значень;

• правила опису вказівок про виконання алгоритму (звернення до алгоритму);

• поняття фактичних і формальних параметрів;

• правила опису вказівок повторення (циклів);

• правила опису вказівок розгалуження.

Учні повинні мати уявлення про:

• рекурсивні алгоритми;

• алгоритми впорядкування лінійних таблиць;

• алгоритми пошуку елементів у таблиці;

• здійснення аналізу правильності алгоритмів.

Учні повинні вміти:

• будувати описи найпростіших алгоритмів навчальною алгоритмічною мовою;

• будувати описи алгоритмів-процедур і алгоритмів-функцій;

• використовувати при описі алгоритмів Вказівки про виконання алгоритмів-процедур і алгоритмів-функцій;

• формально виконувати алгоритми.

17. Проектування програм (1 год.)

Методи проектування програмних продуктів. Етапи створення програмного продукту. Поняття проекту. Поняття проектування “зверху донизу”. Модульне проектування. Структурне програмування. Об’єктно-орієнтоване програмування.

Учні повинні мати уявлення про:

• методи проектування програмних продуктів;

• етапи створення програмного продукту;

• проектування “зверху донизу”;

• модульне проектування;

• структурне програмування;

• об’єктно-орієнтоване програмування.

18. Системи візуального програмування (22 год.)

18.1. Система візуального програмування Visual Basic

Поняття програми та мови програмування. Класифікація мов програмування. Середовища програмування мовою Basic. Призначення й особливості середовища Visual Basic. Виклик до різних середовищ програмування готових програм та їх запуск на виконання.

Вивчення основних понять мови візуального програмування Visual Basic. Основні об’єкти середовища, їх властивості. Режими роботи в середовищі. Поняття проекту. Виклик і запуск проекту на виконання. Форма та її властивості. Об’єкти типу “текстове поле” та “мітка”, їх властивості.

Поняття події. Алфавіт мови програмування. Структура програми. Поняття програмного коду. Процедури опрацювання подій. Зв’язок понять проекту та програмного коду. Запуск проекту на виконання.

Правила опису величин. Основні типи даних та їх опис. Звернення до об’єктів та їх властивостей. Указівка про надання значень. Надання значень властивостям об’єктів.

Використання об’єктів типу “текстове поле” та “мітка” для введення даних до проекту. Опис стандартних процедур введення-виведення.

Стандартні операції та функції для числових і символьних величин.

Об’єкти для використання малюнків. Командні кнопки та їх використання в проектах. Поняття методу.

Об’єкти типу “перемикач” та “індикаторна кнопка”, їх властивості. Указівка розгалуження та її опис мовою Visual Basic. Використання об’єкту типу “рамка”. Створення програмних кодів проектів з указівкою розгалуження.

Звернення до програм-процедур і програм-функцій та їх опис. Поняття локальних і глобальних змінних. Системні функції, їх призначення та правила використання. Створення програмних кодів проектів із програмами-процедурами та програмами-функціями.

Вказівки повторення. Створення програмних кодів проектів з указівкою повторення. Опрацювання масивів.

Графічні об’єкти й особливості їх використання при створенні проектів за допомогою засобів системи візуального програмування Visual Basic.

Учні повинні знати:

• основні етапи розв’язання задачі з використанням комп’ютера;

• основні ідеї та принципи технології структурного програмування;

• порядок складання програм;

• правила запису структурованих програм;

• основні елементи мови програмування: алфавіт, числа, рядки, описи, ідентифікатори, оператори, величини, програма;

• типи даних у мові програмування, набір стандартних функцій і операцій, допустимих для кожного з типів даних;

• правила побудови опису програми;

• сутність операції про надання значення; призначення та правила описування вказівок повторення та розгалуження; звернення до алгоритмів; поняття про алгоритми-процедури й алгоритми-функції;

• особливості використання табличних і рядкових величин;

• призначення, режими роботи, основні поняття й об’єкти середовища візуального програмування Visual Basic;

• поняття проекту, події, методу.

Учні повинні мати уявлення про:

• класифікацію мов програмування; інтерпретацію та компіляцію; системи програмування; систему візуального програмування;

• інтегровані середовища програмування.

Учні повинні вміти:

• застосовувати різні форми опису алгоритмів і переходити від однієї форми опису алгоритмів до іншої;

• визначати тип величини, описувати її мовою програмування; використовувати прості та складені умови при побудові алгоритмів і програм; застосовувати метод послідовних уточнень при створенні програм;

• описувати алгоритми розв’язання задач різних типів мовою програмування;

• складати й реалізовувати найпростіші лінійні, розгалужені, циклічні алгоритми на опрацювання табличних і рядкових величин, на опрацювання графічної інформації; на використання наперед складених програм-функцій і програм-процедур;

• налагоджувати та запускати програми на комп’ютері;

• змінювати характеристики (властивості) основних об’єктів середовища візуального програмування різними способами;

• працювати в середовищі візуального програмування з об’єктами типу “текстове поле”, “мітка”, “рамка”, з графічними об’єктами, управляючими кнопками; кнопками типу “перемикачі” та “індикатори”;

• створювати програмні коди з використанням указівок про надання значення, розгалуження, повторення для опрацювання найпростіших подій.