Вхідні показники для розрахунку

Затрати робочого часу	Нормативи затрат часу, хв на 1 деталь	Нормативи затрат часу, хв на зміну	Фактичні затрати часу, хв
			Іванов		Нікітін
			на деталь	на зміну	на деталь	на зміну
Тпз	1		1		2
То	8		9		10
Тдоп	1		1		2
Тоб	1		2		2
Тв	0,5		2		2
Топ	0,5		0,5		2
Тпт	–		–		1
Тптд	–		0,5		2
Тпнт			–		1
Всього	12	480		480		480
Виробництво деталей		40

Задача

Час, який витратив працівник на виконання виробничого завдання – 380 хв. (норматив – 420). На отримання сировини та матеріалів і здачу готової продукції він витрачає 20 хв за зміну. Час на наладку верстата – 20 хв.

Обідня перерва працівника становить 45 хв. Час перерв, пов’язаний з переходом до іншого верстату – 10 хв, час на виробничу гімнастику – 2 хв, особисті потреби – 8 хв. При цьому робітник закінчив роботу раніше на 10 хв і через поломку верстату простояв без роботи 30 хв. Визначте коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт втрат робочого часу працівника та можливі прирости продуктивності праці.

Тести

1. Усі методи дослідження затрат робочого часу складаються з таких основних етапів:

а) підготовка до спостереження;

б) проведення спостереження;

в) обробка даних;

г) аналіз результатів і підготовка пропозицій;

д) відтворення об’єкта спостереження.

2. Для визначення фактичних витрат робочого часу на виконання трудових процесів використовується залежно від об’єкта спосте­реження такий метод фотографії робочого часу:

а) фотографія використання часу працівника;

б) фотографія часу роботи установи;

в) фотографія виробничого процесу;

г) усі зазначені вище;

д) жодної правильної відповіді з наведених.

3. Для технічних виконавців рекомендовано регламентовані перер­ви для відпочинку загальною тривалістю:

а) 10–15 хвилин;

б) більше 36 хвилин;

в) до 25–36 хвилин;

г) немає правильної відповіді.

4. Виділяють такі способи проведення хронометражу:

а) безперервний, вибірковий і цикловий;

б) вибірковий, за поточним часом і безперервний;

в) цикловий, безперервний і за поточним часом;

г) немає правильної відповіді.

5. Відрізок часу, що необхідний для виконання одиниці роботи на одному верстаті або на одному робочому місці – це:

а) норма тривалості операції;

б) норма трудомісткості операції;

в) норма обслуговування;

г) немає правильної відповіді.

6. Кількість доброякісної продукції, яку повинен виробити робіт­ник відповідної спеціальності і кваліфікації при даних засобах праці за умов раціональної організації праці та виробництва – це:

а) норма часу;

б) норма виробітку

в)норма керованості;

г) норма чисельності виконавців.

8. Чисельність працівників, які одночасно беруть участь у трудо­вому процесі на основі чіткого розподілу обов’язків – це:

а) норма часу;

б) норма чисельності виконавців;

в) норма обслуговування;

г) норма виробітку.

9. У натуральних одиницях виміру вимірюється:

а) норма часу;

б) норма чисельності виконавців;

в) норма обслуговування;

г) норма виробітку.

10. При статистичному нормуванні за норму праці беруться:

1. витрати, визначені на основі досвіду окремих осіб чи групи осіб;

2. середні показники, отримані з масових звітних даних;

3. норми витрат праці, які діють у сусідніх підприємствах.

11. Робочий прийом – це:

1. закінчена дія робітника-виконавця, яка має своє конкретне окреме цільове призначення;

2. сукупності рухів, які виконуються робітником безперервно з метою підходу до предмета праці, взяття його, огляду засобів праці, спостереження за ходом технологічного процесу тощо;

3. одноразове безперервне переміщенні робітника.

12. При бригадній фотографії робочого дня здійснюється вив­чення і нормування роботи, яка:

1. виконується одним робітником і спостереження ведуться на одному робочому місці;

2. виконується групою робітників, зайнятих виконанням однієї загальної операції;

3. одночасно виконується на різних, але пов’язаних між собою операціях, згідно з установленим між робітниками поділом праці.

13. Хронометраж відрізняється від фотографії робочого дня тим, що:

1. вивчаються всі без винятку витрати часу протягом зміни;

2. вивчаються лише витрати, які включаються в оперативний час.

14. Підготовчо-завершальним часом називають час, який:

1. робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи;

2. робітник витрачає на закінчення роботи;

3. робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи, а також усі дії, пов’язані з її закінченням.

15. Час, який безпосередньо витрачається на якісну зміну предметів праці називають:

а) допоміжний;

б) основний;

в) оперативний.

16. Оперативний час роботи складається з:

а) часу на обслуговування робочого місця;

б) основного часу;

в) допоміжного часу.