Тема 13. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин

Міжнародна організація праці утворена в 1919 р. та об’єднує делегатів урядів, підприємців і працівників різних держав. Особли­вістю цієї організації є те, що вона при розгляді усіх питань праці ґрунтується на засадах трипартизму (соціального партнерства). Тобто, держава, підприємці, профспілки є різними частинами, незалежними одна від іншої, кожна з яких виконує специфічні функції і несе свою відповідальність. Так, у системі соціального партнерства до цих питань відносяться:

• двосторонні колективні договори; тристоронні консультації і переговори між урядом, підприємцями і працівниками;

• трудові конфлікти і їхнє врегулювання;

• участь працівників у прийнятті рішень на підприємствах тощо.

Міжнародна організація праці здійснює активну діяльність у різних напрямах економіки праці й соціально-трудових відносин. Проте серед напрямів діяльності МОП визначальне місце займають між­народні трудові норми, які реалізуються через документи двох видів: Міжнародні трудові конвенції і рекомендації. На даний час прийнято близько 400 конвенцій та рекомендації, які в сукупності складають «Міжнародний трудовий кодекс». Практично міжнародні трудові нор­ми у формі конвенцій і рекомендацій, прийняті щорічною Міжнарод­ною конференцією праці, яка ще називається Міжнародним парла­ментом праці, і утворюють Міжнародний трудовий кодекс.

Слід зазначити, що Конвенції є обов’язковими для держав, які їх ратифікували. Рекомендації дають орієнтири для національної політи­ки, законодавства та практики.

Література: 1–9; 11; 13; 27; 32; 40; 41.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

Плани практичних занять та методичні рекомендації до їх виконання

Модуль 1. Трудові ресурси. Персонал та його продуктивність

Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини»

Питання практичного заняття

1. Предмет, метод науки «Економіка праці та СТВ».

2. Праця як предмет ряду наук.

3. Класифікація праці, зміст і характер праці.

4. Особливості трудової діяльності людини.

5. Мотиви і стимули до праці.

6. Соціально-економічна роль праці.

Реферати

1. Сучасні мотиви і стимули до праці.

2. Праця як засіб самоствердження людини.

3. Праця як основне джерело прибутків.

4. Еволюція праці людини.

Тести

1. Суб’єктами праці є:

а) підприємства;

б) підприємці;

в) робітники.

2. Фізіологія праці вивчає:

1. психологічні особливості трудової діяльності людини;

2. проблеми в системі «людина-техніка-виробниче середо­вище»;

3. вивчає взаємовідносини людей і соціальних груп у вироб­ничих колективах;

4. закономірності перебігу фізіологічних процесів й особли­вості їх регулювання при трудовій діяльності.

3. Ергономіка праці вивчає:

1. психологічні особливості трудової діяльності людини;

2. проблеми в системі «людина – техніка – виробниче сере­довище»;

3. взаємовідносини людей і соціальних груп у виробничих колективах;

4. закономірності перебігу фізіологічних процесів й особливості їх регулювання при трудовій діяльності.

4. Соціальні відносини – це:

1. система відносин між окремими людьми, соціальними групами;

2. закономірна складова виробничих відносин у системі праці.

5. Поняття фізичне і може виконуватися не лише людиною, а і машинами, тваринами – це:

а) праця;

б) робота;

в) трудова діяльність.

6. Предмети праці – це:

1. все те, на що спрямована праця і що зазнає змін із набуттям корисних для задоволення людських потреб властивостей;

2. те, за допомогою чого людини діє на машини, механізми, інструменти, різні пристосування, а також будівлі і споруди.

7. Сукупність виконуваних працівником функцій – це:

а) зміст праці;

б) характер праці.

8. Природно-технічна сторона праці – це:

а) відношення людини до засобів виробництва;

б) відносини людей між собою у процесі праці.

9. До первинних потреб людини відносять:

а) фізіологічні;

б) психологічні.

10. Людина може працювати:

а) з необхідності;

б) за бажанням;

в) з примусу, принуки;

г) усі відповіді правильні.