8. Хто такий Спас Мир?

Найдавнішим Спасом-Поконоколінником (прабатьком роду людського), про якого пам’ятають Радетелі (волхви найвищої посвяти, хранителі Слав’янської Віри) є Праотець Мир, який жив 2 165 000 років тому й був першим хто отримав Покон Рода Всевишнього (Слов’янські Віди) – осягнув неписані Кони Прави*. Спас Мир був сином Сурія, Бога Сонця.

Спас Мир – це не тільки і не стільки особа, як образ першої спільноти, яка утворилась після падіння Старого Світу*. Як правило про Спаса Мира говорять, як про мужа, але Радетелі научають, що Миром іменувався весь наш рід Славних, який зміг почути Бога, зберегти вірність Совісті та Правді, коли світ котився у прірву духовного забуття. Не ламаючи звичаю, ми так само говоритимемо про Спаса Мира, як про особу, розуміючи під тим Рід-Родину, яка була єдиною і багатопроявною.

Узрівши, що світ занепадає і, що падінню бути ще довгим, Спас Мир дав людям нашої Землі Покон Рода Всевишнього. Якщо до падіння кожна душа була зримо єдина з Всебогом, то в ті часи людина перестала бачити себе справжньою, а відтак стала робити вчинки ганебні і прикрі для Породителя Землі і Неба.

Це сталось тоді, коли закінчився Ранок Сварожий*, райські часи. Праотець Мир отримав знання про Світло, Любов та Справедливість, аби у темну частину Доби Сварожої люди мали Віди та йшли до первісної єдности. Усі нащадки Мира отримали можливість просвітлитись, стати Відаючими*. Та водночас, маючи свободу, не всі з людей обрали шлях світла.

Праотець Мир передавав Знання Бога своїм нащадкам з уст в уста, таким чином прагнучи аби всяк хто втратив бачення в Духові*, через Розум був поєднаний з Всебогом, справжнім Породителем та першим істинним Учителем роду земного. З того часу із покоління в покоління нащадки Мира, роду Славного, передавали Покон через Слово.

Як душа вищого рівня Мир був поєднаний зі своєю зоряною половинкою* – дружиною Мирою. Обоє вони складали духовну родину, були двома половинками одного цілого. Тому, інколи, їх називають братом і сестрою, близнюками. Але це треба розуміти, як душевну, а не кровну єдність. Прародителі Мир і Мира це єдина душа, що втілилась в двох особах. Саме звідси йде поширений серед арійських народів* звичай, коли наречених звуть братом і сестрою.

Мир і Мира поклали свої життя щоб втрачена Любов були відроджені в світі Яви*. Усвідомивши, що не здатні люди приймати знання Спас Мир заволав до Батька Свого, Бога Сонця. І дав йому Отець золоту дуду, щоб світ ладувати, і золотого кия, щоб родом володарювати.

Тисячі років жив Спас Мир примножуючи свій рід, став Мир першим Києм, правителем роду Славних. Тричі Праотець Мир розширював межі держави бо вельми великим став рід наш. Краяв Мир землі родам і жив кожен рід у краї (Україні)*. І поки жили Мир з Мирою не було смерти на Землі, не знали люди горя.

Та життя бігло своїм плином і прийшов час випробувати рід Славних. Тоді Праотець побудував перший город – Бору* (оборонений, захищений), який мав захистити людей і худобу від лютих холодів та паводків. Мирним і благим було життя в Борі, аж поки Мир і Мира не вознеслись на Луки Сварожі*, де вічно випасають небесні стада Велеса.