4. Що таке Слов’янська культура, де її початки?

Саме слово «культура» має грецьке походження і означає «зрощення» в значенні зрощення рослин - культивування рослин. Нашою мовою краще казати «слов’янський звичай», «слов’янський норов» чи «слов’янська рота». Звичай, норов, рота – це правила поведінки, які вироблені віками та засновані на Здоровому Глузді. Це ставлення до Природи, людини, життя, смерті, Правди, Кривди тощо.

Початки слов’янського звичаю можна знайти в сивих глибинах Арійських народів, нашому Звичаю, на сьогодні, щонайменше 7517 років,а його коріння тягнеться ще з допотопних часів. Слов’янська культура це варіант Відичної культури на слов’янських землях і вона навчає людину жити за честю та совістю, шанувати і примножувати свій рід, боронити Вітчизну та всю Матір-Землю, цінувати свободу і лад, зрощувати в собі любов і справедливість.

5. Які народи крім Слов’ян є Аріями, які у них віри?

Так сталось в нашій долі, що слово «арії», «арійці», «арійський» прибрало негативного значення. В основному цим потрібно «завдячувати» діяльності німецьких націонал-соціалістів та А.Гітлера зокрема. Насправді ж слово «арий» походить від самоназви того народу, який дав початок тим, кого зараз історія називає індоєвропейцями. В давнину це слово звучало, як «Арья», що означає в буквальному перекладі – світлий, сонячний, а в змістовому – землероб, шляхетний, благородний.

Арья були першими сонцепоклонниками-землеробами, родами, що виводили своє походження від Бога Сонця, який дарував їм хліборобське ремесло. Тож, найперше Арій – це людина сонячного, світлого віросповідання, яка належала переважно до землеробської інколи скотарської культури.

Але, духовна складова неможлива без кровного визначення, бо народ який назвав себе вперше Арья мав свою особливу генетику, тілобудову (антропологію) та душу (психологію).

Наука, що вивчає походження родів і народів зветься ДНК-генеалогія, тобто «кровний родовід». Ця наука заснована на вивчення Y-хромосоми чоловічої молекули ДНК (гаплотип) та мітохондріальної ДНК жінки. Ці складові генетичного коду людини мають властивість дуже повільно видозмінюватись (піддаватись мутації), тому, за їхніми показниками можна визначити час народження першопредка конкретної людини, місце його проживання та шлях мандрів по Землі.

Тобто, кожен чоловік передасть усім своїм нащадкам по чоловічій лінії конкретного типу Y-хромосому, а жінка всім своїм нащадкам по жіночій лінії конкретного типу мітохондріальну ДНК. Вони практично не змінюється десятки тисяч років. Тому, зараз, не складно визначити чоловіків та жінок, які є нащадками спільних прапредків.

ДНК-генеалогія стверджує, що протоарійці були носіями R1 гаплотипу, який виник понад 20 тис. років тому на території Азії. За переказами Рідної Православної Віри, приблизно саме на цей час припадає життя Праотця Богумира та Праматері Славун (25 тис років тому)і. Носії гаплотипу R1 безумовно переважають в Європі та значно присутні в Приураллі, Південному Сибіру, Середній Азії, Іраку, Ірані, Пакистані та Індії.

Отже, сьогодні ми можемо говорити не стільки про Аріїв, як про народи, які є нащадками культури та генетики Арья. Загальновизнаним є те, що такими нардами в Європі є - слов’яни, кельти, фракійці, романці, германці, скандинави, балтійці, нащадки скіфо-сарматів на Кавказі; в Азії - курди, перси, частково татари та індуси.

Арії, чи то народи-нащадки Арья, є носіями Відичного віросповідання, яке має дещо ширше і глибше розуміння ніж арійська віра та культура про які ми говорили трохи вище.