64. Ви молитесь дерев’яним стовпам?

Ні стовпам, ні плотам, ні лавкам, а також жодним залізобетонним конструкціям рідновіри не моляться. У нас є образи (кумири, чури та лича) наших Богів, які ми зображаємо в дереві, камені та на полотні. Всяка здравомисляча людина розуміє, що портрет (фотографія) то не сама людина але лише її образ. Але, коли мати дивиться на світлину свого сина і цілує її, то вона вшановує не фотопапір, а того хто зображений на ньому. Так само і Слов’яни, вшановуючи чури, кумири та лича (ікони), славлять не камінь, дерево чи полотно, а ту силу, яка на ньому відтворена. Суть звернення до образів (чурів, кумирів, лич) розкривається в одному з законів Всесвіту, який полягає в тому, що копія завжди має духовно-магічний зв'язок з оригіналом. Тобто, взаємодіючи з зображенням Бога ми маємо можливість втановити зв'язок з ним самим. Можливість цього доведена багаттисячолітнім досвідом усього людства.

65. Хто такі Темні Боги, як розуміє Рідна Православна Віра зло?

Первісно слова «зло» в нашій мові не існувало. Було слово «худо» (воно зараз асоціюється з поняттям «слабкий, немічний, кволий»), а також слово «зєло» – занадто, над міру. Тобто, якщо копати в корінь поняття «зла» – то це надмірність. А протилежність його – настільки ж недобре явище – «худо» (недостатність).

Темні Боги – це та частина Всесвіту, яка не пізнана людиною. Якщо порівнювати Всесвіт з людською душею, то Темні Боги це підсвідомість Всесвіту. Роль Темних Богів - допомагати людині розкривати в собі лихі сторони, випробувати, спокушати та руйнувати слабке і кволе. Таким чином, вони виступають своєрідними випробувачами духовної чистоти. Коли людина дійсно спокушаєтся і проявляє свої слабкі сторони та невідання, це означає, що її ще треба «повчитись». Тому вона знову багато раз пререроджуеться у колороді допоки дійсно не досягне духовної чистоти і цілковитої благосної мудрості. Все у Всебогові благо і для вищого блага слугує, ось чому служіння «злу» безглузде. Будь-яке служіння лиху Рідна Православна Віра повністю відкидає. Служити «злу» це означае прибувати у пристрасті, саморунуйвані і невіданні. Коли людина вірить у певного Бога, вона прагне з ним ототожнитися, тому ототожнення з лихом приводить до самознищення. Не існує ніякої «темної Віди» чи «чорнобожництва». В темноті немає ніяких знань, адже знання – це Світло, яке народжує життя. Але, є православні волхви, які відають Темних (Таємних) Богів і можуть тримати раду з ними використовуючи їх силу для зцілення та порятунку, як то кажуть «клин вибивають клином». Таких Духовних провідників мало і вони ніколи не вчитимуть поклонятись Чорнобогу, але скажуть, що Світло і Тьма то дві сторони Буття, не можна шанувати одну і нехтувати іншою. Тому, навіть в нашому календарі є День Мари, Темної Матері, яку ми шануємо, бо вона є такою ж частиною Кола Живоявлення, як і Боги Світлі.

Ми шануємо усіх Рідних Богів, Світлих та Темних, але йдемо лише шляхом світла, як научають нас волхви та відуни. Світло бо – то джерело життя, без світла немає ніякого народження: «Чорнобог з Білобогом перуняться, у Сварзі поєднуючись, вони - суть одне і немає одного без іншого».