74. Хто такі домовики, лісовики, русалки, звідки вони і для чого потрібні?

Домовики, лісовики та русалки – це добрі духи, які бережуть і охороняють доми, ліси та лани. Ці духи мають свідомість і можуть спілкуватись з людьми, тваринами та рослинами. В чомусь вони є мудрішими за людину, а в чомусь поступаються їй своїми здібностями. Домовики, лісовики та русалки так само, як і ми, народжені Родом Всевишнім в них є своє покликання і призначення. Багато у чому вони можуть допомагати людині ладувати світ довкола себе, отримувати знання про таємні властивості трав та різних рослин, про Родолад оселі (те як правильно збудувати дім та облаштувати його в середині). Нажаль, сучасна людина, через втрату Віри Предків, втратила уміння взаємодіяти з духами Природи. Тому, Рідна Віра навчає як цю здатність відновити, щоб врятувати наш прекрасний світ.

75. Чому ви звертаєтьсь до Богів на «ти», а один до одного, інколи, на «ви»?

За звичай слов’яни звертались один до одного на «ти», чи то до людей одного рівня, чи до вельмож, чи до Бога. Звернення на «ви» стосувалось множини, себто народів, якихось груп тощо. Слов’яни звертаються до Бога на «ти» саме тому, аби взаємодіяти з з відповідним, конкретним ликом Вседержителя – Перуном, Велесом і т.д, а не з усіма іншими, що стоять за Ним. Наприклад, Святославове «Іду на ви», означає «іду на вас». Хоча, зараз в деяких колах слов’ян поширюється думка, що «ви» це звернення до ворога. Це помилка, неправильне, поверхове використання цитати Святослава.

Звернення на «ви», по відношенню до однієї людини, було запроваджено в Римській імперії щодо імператора. З часом воно увійшло в звичай багатьох європейських дворів, в тому числі і Слов’янських. Пригадайте: «Мы, царь и самодержец Всея Руси, повелеваем…». Оскільки князь, цар, король розумівся нашими предками як Батько народу, то й до власних батьків, Слов’яни почали звертатись на «ви», особливо ця звичка поширилась в Україні та Бєларусі. З часом на «ви» почали звертатись взагалі до старших людей, які годились іншій людині в батьки.

Звичай це поняття єдине і багатопроявне, тому ми приймаємо у всіх його видах і як звернення на «ти» і як звернення на «ви». Тому кожен має самостійно визначитись, як і уяких випадках говорити саме йому. Розуміючи, що повернення до Звичаю буде поступовим, ми не змушуємо і не пропагуємо негайне повернення до найдревніших форм звернення. Це може принести наслідки геть протилежні від добрих. Але, знання та правильне розуміння доносити до Слов’ян потрібно.

76. Мені часто приходять різні образи і видіння, як відрізнити вигадку від послань Богів?

Людина не може вигадати рівним рахунком нічого того, що не існує у Всесвіті. Річ у тому, як ставитись до видінь, знаків та символів. Всяке видіння є попередження, нагадування людині про щось, що варто переосмислити, зробити або й взагалі не робити. Научитись читати знаки, це тонка наука, яку людина здобуває з роками, аби сумлінно навчаючись у Духовних вчителів. Посилена увага до видінь рано чи пізно призводить людину до забобонности, нехтування знаками веде до легковажности. Між зєло (занадто) і худо (недостатньо) різниця тільки в напрямку руху, а суть одна – лихо для людини. Тому, слід практикувати стани священної тиші (дивлення, явлення, ладування), щоб видіння були для нас корисними, а шкода обходила стороною.