11. Хто такий Спас Рама?

Від Дажбо до Спаса Рами минуло 2,5 тисяч років. В тоє врем’я жило багато родів Славних на Старих Ланах (Альт Ланах). То ті землі, які нині під водами Руського (Чорного) моря сокриті. Вельми багаті та родючі були ті землі, легкою і радісною була праця праотців на Старих Ланах. Роди збагатіли та зміцніли, але прийшли часи роковані і мало статись випробування.

Близькі зміни, випробування, що невідворотно насувались на Старі Лани передрік волхв Рама (Раман) і закликав роди Славних готуватись до рушення на північ, бо з півдня насувалась Велика Вода. Багато хто з розніжених благодатним життям не дослухались слів волхва і зостались на Альт Ланах. Їх застала лиха, страшна смерть.

Сім з половинною тисяч років тому піднялась вода в океані і через Еллінське море ринула в низовини Старих Ланів. Велике число людей, животини та тварин погинуло у тій повені. До сього часу на дні Руського (Чорного) моря похована їхня плоть, що перетворилась у сірководень.

Ті ж, що вирушили у мандри за Прабатьком Рамою прийшли на нові землі, що зі сходу на захід захищались двома дунаями (Дніпром та Дністром). І там відновили прабатьки звичай орати землі та засівати цілини. З часом з-за Стиру (Дністра), з берегів Великого Дунаю прийшли далекі родичі. Об’єднавшись роди Славних проголосили про створення (народження) Миру, нової спільноти Аріїв, а свою країну назвали Аратта. Від того часу ми й ведемо своє літочислення – 7518 років від створення Миру, або заспокоєння Матері Землі.

Землі які обжили Арії, що значить «світлороди», «благородні» їхні нащадки назвали Праславія, а нині ці землі звуться Поділлям. Відчувши силу цієї землі вони поставили багато капищ і святилищ на горах. Там же спостерігав волхв Рама за небом зоряним і осягнувши, що немає кращого дороговказу ніж нічний Див, Прабатько, у стані Священної Тиші, побачив 12 небесних чертогів, сузір’їв, які проходить Сонце-Дажбог за рік та довше.

Дружиною Спаса Рами була Праматір Ушас, що володіла здатністю передбачати майбутнє. І ось, через кілька десят років після переходу, в одному з ведінь вона побачила, що далеко на Сході є землі дуже подібні на Старі Лани. Ушас повіла про те Рамі і у Прабатька пробудились чуття до теплої Правітчизни, і він твердо вирішив повести частину свого роду туди, на Схід, куди вказала Ушас.

Здійнявши золото-синє знамено Дажбога і Дани, Рама знову оголосив родове рушення на Схід. Запряжені були вози волами сумирними і родовичі помандрували за своїм Провідником обживати нові землі. Перед мандрівкою, Праматір Ушас пророкувала, що край в який вирушають роди Славних колись відродить Русь, що хвиля за хвилею кожні тисячу років Арії будуть вирушати на Схід для того, щоб колись, в темні часи, Світло Східного краю підтримувало відродження Руси.

12. Хто такий Спас Орій?

Від Спаса Рами до Прабатька Орія минуло 2,5 тисячі років. Він народився в землях Инських*, куди вивів частину родів Славних Спас Рама. Орій є тим Спасом, який любов’ю своєю зрісся з родами Славних, а тому всяк час, коли лихо насувалось, він приходив із Неба, аби допомогти родам знову усвідомити своє Божеське походження. Волхви відають, що душа Спаса Орія прийшла з роду самого Дажбо, Орій є не тільки по духу Онук Дажбожий, він народився від крові Спаса Дажбо.

П’ять тисяч літ тому в Східному Краю зайшло сонце Віри і почалось насування Ночі Сварожої, Радення було перерване. Тоді сталася страшна січа на полі Кура. Дійсно, мовби Світовий Кур розбив Світове Яйце і бурхливі хвилі людської крови очищали Матінку Землю. Сталось тоді помутніння в душах Арїів, в родах Славних. Постав брат на брата, син на батька, небіж на дядька. Причиною цієї усобиці було змішання крові, коли Арії брали собі в дружини дів з родів Дасуїв*.

Один з княжичів, син темноокої і темноволосої східнянки, підняв збурення, посваривши синів із роду Хорива Старого (Куру, Кура)*. За свої чорні справи Арії назвали княжича Чорним. Видаючи себе за Бога, Чорний звів роди Славних на полі Кура*, де було знищено цвіт Аріїв.

Таке сталось не через всесилля Чорного, ні. То було можливе лише через нехтування Аріями Заповітами Богині Макоші. Заповітами, які навчали берегти власну кров, не затрачати її змішанням. Арії гадали, що своєю кров’ю витравлять кров Дасуїв, але сталось не так, як гадалось. І в синах Аріїв перемогла кров темнооких і темноволосих східняків. І справа не в тому, що східняки лихі від народження, ні. Немає людей темних, є кривда в душах, яка народжується кривдою в Яві. Так і сталось з праотцями в Східному Краї. Замисливши розчинити кров східняків, вони були винищені тією кров’ю. Не можна рушити багатопроявности світу, бо вона і є краса роду земного.

Прабатько Орій, як один з нащадків Хорива Старого теж був у тій битві.² Зрозумівши, що темні роди перемагають, що поняття Арійської чести занепадає в Східному Краю, Орій поринув в стан священної тиші. Увійшовши у Див і пізнаючи себе Прабатько почув голос Хорса, який вказав напрямок на Захід, звідки колись прийшли Арії. Орій побачив, що в тому краї ще непорушно бережеться Покон Рода Всевишнього. В ту саму мить Прабатько Орій почав читати Карби відання Покону Рода Всевишнього зі скрижаль Духа роду, як свідчить Верховний Волхв Володимир: «Покон Рода Всевишнього, вічна і незбагненно велика мудрість Віри-Віди Святої, була передана Праотцю Орію Рідними Богами Прави. Говорячи про Карби відання Покону Рода Всевишнього Волхви-Радетелі застерігають нас: «А як втратимо відання суті однієї, благаймо повернення у Яву Праотця Орія». ». Відтак, Спас Орій є хранителем і носієм Покону Рода Всевишнього, найлюбішим у Скупі Спасів православних.

Прабатько Орій, постійно входячи в стани священної тиші часто тримав раду з Богами. І ось сталось так, що сам Вишній Бог Сварог* мовив до Спаса і велів йому рушати туди куди вказав Хорс, слідуючи за рухом Діда Дажбога. Так, частина родів повернулась на Русь.

Поєднавши свої роди з родами Славних на Русі, Орій заснував город в середній течії Дніпра-Славути, назвавши його городом Сонця-Дажбога – Сурьяградом. Пізніше, ставши первопристольним, Сурьяград іменували ще Києградом, Києвим городом або просто Києвом. Тут до 64 ст. від сотворення Миру (9 ст. хр. ери) правили нащадки Орієвого старшого сина – Кия Першого чи Старого. З того часу повелося у нас, що Києвом нарікали той город де замешкували Великий Князь чи Верховний Волхв.³

Спас Орій багато разів втілювався серед роду нашого, здійснюючи більші чи менші священні чини. Ось як мовить „Велесова книга”: „Не слухайте ворогів, які кажуть: нема у вас доблесті. Од отця Орія походимо, і той час од часу народжується серед нас”. Востаннє це сталось 4875 року від Сотворення Миру, під іменем Колодій.