89. Чи правда, що наші Предки не мали писемності до Кирила та Мефодія?

Ні, це лжа. Сам монах Кирило (Костянтин) будучи у 861 р. в Криму зазначав, що бачив Євангеліє «руськими письменами писане», про що є запис в «Житії святого Кирила». У 912 році князь Олег укладає з греками договір «на двою харатью», тобто двома мовами. Та навіть без цих красномовних свідчень, неможливо собі уявити, що держава, яка існувала на перетині культурних та торгових шляхів тогочасного світу не витворила своєї оригінальної писемності.

Кирилу і Мефодію належить справа спрощення слов’янської писемності, пристосування її до потреб християнства, але творцями її вони ніколи не були.

90. Чи правда, що введення християнства призвело до посилення могутності нашої держави?

Ні, це не правда, введення християнства породило кількасотлітню громадянську війну, подрібнення Великого князівства Руська Земля на удільні княжіння, а врешті до захоплення частини східнослов’янських земель сусідніми племенами та державами.

Подивімось на хронологію подій за століття до запровадження християнства і століття після того:

852 р. – створення Великого князівства Руська Земля, похід Русинів на Візантію;

862 р. – вигнання норманів з Руської Землі;

882 р. – об’єднання Києва та Новгорода в одній державі;

883 р. - приєднання до Великого князівства Руська Земля племені деревлян;

884 р. – звільнення Сіверїі від хозарської данини, приєднання сіверян до Великого князівства Руська Земля;

885 р. – приєднання до Великого князівства Руська Земля племені радимичів;

915 р. – печенігів не пускають на Русь, вони йдуть до Дунаю;

941 р. – похід Русинів на Візантію;

944 р. – греки присилають Русинам данину золотом довідавшись, що наші предки вирушили на них у похід;

964 р. – приєднання до Великого князівства Руська Земля племені в’ятичів та земель по Волзі та Оці;

965 р. – похід Русинів на Хазарський кагант та Кавказ;

967 р. – приєднання до Великого князівства Руська Земля Болгарії;

968 р. – вигнання печенігів з руських степів;

970 р. – похід Русинів на Візантію, обкладання греків даниною;

981 р. – похід Русинів на Ляхів, приєднання до Руської Землі городів Перемишель, Червен та інших.

983 р. – похід Русинів на ятвягів;

985 р. – похід Русинів на Волзьку Булгарію, укладання мирного договору;

988 р. – хрещення Києва, духовне підкорення Візантії;

995 р. – поразка від печенігів, князь Володимир рятує життя ховаючись під мостом;

1016 р. – міжусобна війна, битва киян та новгородців під Любечем;

1018 р. – захоплення Києва ляхами;

1019 р. – міжусобна війна, битва на р. Альта «сталася січа люта, якої ото не було в Русі… по долинах кров текла» (Літопис Руський).

1023 р. – міжусобна війна, Мстислав йде походом на Київ;

1026 р. – поділ Великого князівства Руська Земля між князями: «І розділили вони по Дніпру Руську землю» (Літопис Руський);

1055 р. – початок тривалих міжусобних воєн;

1068 р. – половці розбивають русинів на р. Альта: «Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі» (Літопис Руський);

1071 р. – повстання слов’ян проти християн в Київській та Ярославській землях, пророкування волхвів про занепад Руської Землі: «стати Грецькій землі на Руській землі» (Літопис Руський);

1073 р. – жорстокі міжусобні війни Ярославичів;

1080 р. – повстання переяславських слов’ян та торків проти Києва, громадянська війна;

1088 р. – напад волзьких булгар на Руську Землю, захоплення міста Мурома.

За сто років після хрещення відбулось не посилення Руської Землі,а її подрібнення. Відбулись криваві міжусобні війни, як зазначає літописець: «яких ще не було в Русі», Русь була поділена, її землю плюндрували сусідні племена, тривала страшна громадянська війна, ціною якої стала загибель третини городів і сіл Русі. Як зазначає в своїй книзі Л.Прозоров «Язычники крещеной Руси», посилаючись на академічне джерело, з 83-х досліджених археологами городищ ІХ ст., на початку ХІ ст. 28,9% з них припинили своє існування [Древняя Русь. Город, замок, село" - М., 1985, - C. 50]. Задумаймось, третина населених пунктів нашої Вітчизни зникла. Не посилення держави принесло хрещення, а криваву громадянську війну і розорення країни.

Ні кам’яні церви, ні визнання Європи (яка ще вчора тремтіла від думки про руське військо) не можуть виправдати братовбивства, яке знищило третину нашого народу.