60. Чому ви називаєте родителя всього сущого Родом?

Род – це не лише ймення Всевишнього Бога, це сам кон (принцип, закон) життя. Усе суще є народжене, а не виліплене кимось із глини чи болота. Родина, родити, родич, родіна (батьківшина), рід (клан), вродлива – ці та багато інших слів походять від імені Всевишнього. Саме під таким іменем Вседержитель відкрив свою суть нам, Слов’янам. Все суще і несуще має свій першопочаток, того хто його родив, від чого воно походить (порівняйте слово приРода), таким чином назва – Род є означенням Його вищості, всесутності і всеохопності. Наші Боги – прояви Рода, це старші Родичі, тобто Предки, а ми їхні діти, нащадки. Тому, стосунки у нас з Богами родинні. Ми славимо своїх Праотців і Праматерів, Богів, але не стоїмо перед ними на колінах. Вони люблять приймати в подарунок все те ж, що й ми: квіти, зерно, обереги, але ніколи кроваві піднесення. Чи втішився б хтось з наших, якби ми принесли йому в подарунок труп, чи, наприклад, прийшли і на день народження в його домі зарізали когось. Звичайно ж, ні! Так само і наші Боги, їм гидкі і противні криваві жертви.

Род – це народження, породження, переродження, відродження, в Ньому немає смерти, у звичному розумінні, Він бо є Богом життя. Тому Він Бог любови і справедливости і своїх дітей Він закликає до сповнення призначення, сповнення своєї ролі в житті.

61. Чи є в вашому вченні Бог-Отець?

В Слов’янському віровченні сказано про Породителя усього сущого – Рода Всебога, який проявляється своїм чоловічим ликом – Отцем Сварогом та жіночим – Матінкою Ладою, яку ми ще називаємо Богородицею, адже вона є матір’ю усім Слав’янським Богам-Сварожичам. Тому, в значенні першовитоку Роду Небесного, Богом-Отцем Сварожичів ми вважаємо Сварога. Але, усі Боги є нашими Предками, Отцями та Матерями, тому в молитвах ми саме так до них звертаємось: Батьку Дажбоже чи Матінко Доля тощо.

62. Чи є у вашому вченні Бог-Син?

Слов’янське віровчення навчає що усі ми є Онуками Дажбожими, дітьми життєдайного Сонця. В богознавчому ж розумінні Богом-Сином можна вважати Перуна, який у вигляді блискавок сходить зі Сварги, від свого батька – Сварога. Як один зі старших Сварожичів саме Перун береже кон Справедливості, опікується тим аби люди неухильно тримались законів Прави. Перун, син Сварожий, є Богом Справедливості, Богом честі та чесного слова. Перуном присягались руські витязі у Константинополі, укладаючи мир з ромеями (греками-візантійцями). Наслідуючи Бога Перуна православні рідновіри освячують себе, свої домівки та їжу перуницею-блискавицею, знаком Бога справедливості та честі.

63. Чи є у вашому вченні Бог-Дух?

Слов’янське віровчення навчає що Дух є невід’ємною суттю Всебога Рода, саме Дух Божий дає життя усьому сущому. Допоки дух наповнює плоть, доти вона живе, як тільки Дух Божий покидає тіло, воно одразу гине. Дух це джерело життя, це та сила яка надає всьому живому особистісних ознак, відрізняє від іншого. Чим вище насиченість Духом Божим, тим вищим є духовний рівень істоти, тобто можливості взаємодії із Всесвітом. В каменю насиченість мала, в рослини трохи більша, в тварини велика, ще більша в людини, могутньою Силою Духу володію наші Боги. Відтак камені є нерухомими та без свідомими, тварини можуть рухатись, але не володіють свідомістю, тварини вільно пересуваються і можу приймати самостійні рішення (на рівні рефлексів), людина найбільш рухлива, володіє божественною свідомістю, але може творити Кривду собі на шкоду, Рідні Боги народжують та опікуються цілими Всесвітами, галактиками, вони творять лише на Благо бо самі є першоджерелом Блага, Добра, Правди. Дух Божий ми звемо по-різному: Світлом Рода Всевишнього (розуміючи під цим предвічне світло, яке породило життя у Всесвіті), Живою (розуміючи, що Дух Божий є не тільки видиме але й невидиме світло, яке наповнює наші духовні оболонки, тобто нашу душу), Світовитом (розуміючи, що Дух Божий є світлом прозріння, мудрості, знань, які наповнюють увесь Всесвіт і тим самим допомагають людям упорядковувати його).