144. Як ви ставитесь до Третього Рейху?

Третій Рейх – велика біда арійських народів та ганьба для німців. Нажаль, німецький народ повірив в його добрі наміри. Та й сам фюрер, вже наприкінці війни, осягнув якої жахливої помилки припустився проголосивши сусідній арійські народи, в тому числі й слов’ян – неповноцінними. Третій Рейх намагався виправити ситуацію створюючи національні підрозділи в складі Вермахту, але ці намагання залишились марними. Коричнева чума була повержена ціною мільйонів смертей наших дідів та прадідів. І ми цінуємо їхній подвиг, а тих хто намагається виправдати ідеї нацизму та особисто А.Гітлера вважаємо такими, що втратили честь і совість.

Скільки б позитивного не було здійснено А.Гітлером для Німеччини, це ніколи не буде виправдане бо море крові, яке він пролив на пару зі Сталіним, ніколи не затьмарить нашої пам’яти.

145. Як ви ставитесь до срср?

В Радянському Союзі були, як сильні так і слабкі, а подекуди ганебні сторони. Виникнення СРСР було пов’язане з придушенням прагнень багатьох народів Російської імперії до самовизначення: русинів, білорусів, грузинів, народів Сибіру, литовців, латишів, естонців та інших. Каральна машина СРСР винищила культурний цвіт наших народів, нищення було не просто вибірковим,а тотальним. Винищувались цілі суспільні стани, як от бандуристи, офіцери, господарі-селяни. Велись безглузді кровопролитні війни та умертвіння голодом: Україна, Казахстан, Поволжя та Кубань.

Та з іншого боку, саме в радянські часи розвинулась промисловість, освіта, наука. Створилось дійсне братство народів і не завдяки більшовизму, а скоріше всупереч йому. Ми вчились поважати один одного, ми цінували досягнення своєї країни і пишались нею.

Тому ми вважаємо, що той хто викреслює наше радянське минуле, безбатченко, хто вважає, що його можна повернути – божевільний.

146. Чому ви вважаєте вояків упа та інших національних військових формувань, що фактично протистояли радянській владі в роки іі Світової війни героями?

Як уже було сказано, в радянському минулому можна знайти, як добре так і погане. Тому не все, що є радянське обов’язково добре і чудове, досить часто буває і навпаки. Виникнення національних військових формувань в Україні, Білорусі, Литві та на Кубані стало закономірним результатом антилюдської політики партії більшовиків, масових репресій на нищення крайових особливостей Слов’ян та інших народів. Доречно буде сказати, що в 1939 р. жителі Західної України та Західної Білорусі хлібом і сіллю стрічали бійців Червоної Армії, по правді вважаючи їх визволителями. Та коли слідом за визволителями прийшло НКВС та радянська адміністрація, ставлення людей різко змінилось. Практично те саме сталось і у відносинах за нацистською Німеччиною. Тому, утворення національних військових формувань розцінюється нами як спроба поневолених імперіями народів відстояти своє право жити вільно на своїй землі. Всякий вояк, що кладе життя на вівтар Вітчизни - богатир духу. Політики оголошують опонентів зрадниками, колабораціоністами, окупантами – а воїни виконують свій священний обов’язок. Ми ж, як гідні нащадки, шануємо богатирство та відвагу предків, чи то в лавах УПА, чи то в лавах ЧА.